
Справа № 621/1291/18
Пр. № 1-кп/621/185/18
Вирок
Іменем України
05 листопада 2018 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Шахової В.В.;
секретаря - Міненко Н.Є.;
прокурора - Макаренка М.М.;
обвинуваченого - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соколово, Зміївського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в :
Близько опівночі з 22.04.2018 року на 23.04.2018 року, ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним мотоциклом «ЯВА 350», р.н. НОМЕР_2, рухався зі швидкістю близько 80 км/год по вул. Садовій в с. Глибока Долина Зміївського району Харківської області з увімкненим світлом передньої фари, з сторони с. Бірочек-2 у напрямку с. Тимченки. На мотоциклі в якості пасажирів знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Проїжджа частина горизонтальна ділянка, сухий асфальтобетон, шириною 6,0 м. Під час руху, на перехресті вул. Садової та вул. Центральної в с. Глибока Долина, водій ОСОБА_1, при здійсненні повороту праворуч не впорався з керуванням на скоїв наїзд на бордюрний камінь який розташовано зліва від проїжджої частини внаслідок чого допустив падіння з мотоциклу.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру мотоцикла ОСОБА_2 були спричинені: важка відкрита черепно-мозкова травма із забитою раною та проникаючим, втиснутим, багато фрагментарним переломом тім'яної і скроневої кісток зліва з переходом на основу черепа, контузійнними вогнищами лобових долів, який ускладнився двостороннім посттравматичним перфоративним середнім отитом, гемасинусом з обох боків, незолекворією та синдромом дегерметизації черепу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/409-А/18 від 24.05.2018 року, належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
У цій дорожній обстановці водій ОСОБА_1 порушив п. п. 12.1, 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано: п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, згідно висновку автотехнічної експертизи № 577/18 від 24.05.2018 року, з технічної точки зору, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події і її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаялась у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно досудової доповіді, складеної відповідно до ст. 314-1 КПК України, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки ОСОБА_1 для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину.
Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується як особа, відносно якої сільська рада компрометуючими матеріалами не володіє, не одружений.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, а також призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався.
Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Долю речових доказів за цим кримінальним провадженням вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати пов'язані із залучення експертів необхідно стягнути з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Судові витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром автотехнічної експертизи № 577/18 від 24.05.2018 року у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави ( одержувач :тДержава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Слобідському районі м.Харкова)
Речові докази: мотоцикл "Ява 350", р.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 вважати повернутим володільцю - ОСОБА_1.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий:
Судове рішення № 77612581, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 05.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 621/1291/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: