Рішення № 77610976, 30.10.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5167/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої Панас О.В.

при секретарі судового засідання Корнійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16.01.2009 року у розмірі 48713,72 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 10000,00 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www. privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися отриманими ним кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Станом на 14.03.2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 48713,72 грн., з яких: 16750,54 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15661,41 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 13505,88 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 2295,89 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Згідно уточненого позову поданого до суду 04.07.2018 року, представником позивача вказано, що станом на 07.06.2018 року заборгованість відповідача перед банком складає 29310,13 грн., з яких: 26158,29 грн. – тіло кредиту ; 2112,65 грн. – нараховано процентів за користування кредитом; 1039,19 грн. – нараховано пені.

Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.01.2009 року у розмірі 29310,13 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Згідно поданого до суду клопотання, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, згідно якої уточнені позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не визнав повністю, у зв’язку з тим, що вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Вказав, що заборгованість по вказаному кредиту ним була погашена, а тому просив відмовити в задоволенні позову, справу розглянути без його участі. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін. Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 16.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву б/н від 16.01.2009 р., згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно Умов та правил надання банківських послуг, що визначають умови укладеного сторонами договору, Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в Пам'ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в Заяві. Зі змісту анкети-заяви, поданої відповідачем про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідачу було видано картку 16.01.2009 року . Отже відповідач, подавши відповідну заяву, підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають укладений між ним та позивачем договір про надання банківських послуг. З дослідженого у судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.01.2009 року вбачається, що після укладення договору останній користувався кредитними коштами, отриманими ним за договором. З наданого позивачем та оглянутого судом розрахунку заборгованості до договору № б\н від 16.01.2009 р. вбачається, що за відповідачем рахувалася заборгованість, яка станом на 14.03.2018року становила 48713,72 грн., з яких: 16750,54 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15661,41 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 13505,88 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 2295,89 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

З розрахунку до уточненої позовної заяви вбачається, що станом на 07.06.2018 року заборгованість відповідача перед банком складає 29310,13 грн., з яких: 26158,29 грн. – тіло кредиту ; 2112,65 грн. – нараховано процентів за користування кредитом; 1039,19 грн. – нараховано пені. Тобто за два місяці заборгованість за тілом кредиту зросла з 16 750,54 грн. до 26158,29 грн. при тому, що після відкриття провадження у справі відповідачем добровільно було внесено до банку заборгованість по кредиту, що підтверджено позивачем. Окрім того, з вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 періодично відбувалось погашення заборгованості.

Також, з вказаного розрахунку проведеного станом на 14.03.2018 року вбачається, що сума заборгованості по тілу кредиту становила 16750,54 грн. Між тим, як вбачається із розрахунку станом на 07.06.2018 року заборгованість по тілу кредиту становить вже 29310,13 грн.

З письмових пояснень відповідача ОСОБА_1 вбачається, що у квітні 2018 року він погасив заборгованість по кредиту.

Суд приходить до висновку, що позивачем не надно належних та допустими доказів на підтвердження наявності за ОСОБА_1 боргу по тілу кредиту, зазначеному в уточненій позовній заяві від 04.07.2018р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не підлягає до задоволення, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» не довело належними та допустимими доказами наявність зазначеної суми боргу по тілу кредиту, а відтак не має підстав для стягнення процентів та пені, які виникають у разі наявності заборгованості по тілу кредиту.

На підставі наведеного ст.ст. 526, 527,530, 599 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 354, 355 Цивільного процессуального кодексу України, суд –

В И Р I Ш И В:

Публічному акціонерному товариству КБ "ПриватБанк" в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ПАТ КБ "Приватбанк", місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1. 2-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Повне судове рішення виготовлено – 31.10.2018 року.

Суддя: О.В.Панас