Ухвала суду № 77608766, 01.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 520/15259/18

Провадження № 2-о/520/483/18

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

01.11.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до якої, заявники просять розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Одеського обласного управління юстиції, 22.08.2008, актовий запис №976, свідоцтво про укладення шлюбу серії 1-ЖД №088665.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 352,40 грн.

Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).

Тобто, у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України „Про судовий збір" за подання до суду заяви окремого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, заява подана двома заявниками, при цьому до заяви долучено квитанцію №0.0.1155732418.1 від 11.10.2018 про сплату судового збору лише одним заявником ОСОБА_2 у розмірі 352,40 грн., у зв’язку з чим, судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, другому заявнику ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження, окремим платіжним документом у розмірі 352,40 грн., за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересовані особи в справах окремого провадження - це учасники цивільного процесу, права та охоронювані законом інтереси яких може зачепити ухвалене у справі рішення суду, що у підсумку може потягнути за собою обов'язок вчинення ними будь-яких дій або ж змінити їх правовий статус.

У порушення вимог ч. 4 ст. 294 ЦПК України, у заяві про розірвання шлюбу, заявниками взагалі не вказана заінтересована особа (особи) і її (їх) адреси місцезнаходження.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, заявниками не зазначено про наявність у них або іншої особи оригіналів поданих ним усіх письмових доказів, а також не підтверджено відповідність копій письмових доказів (в порядку, встановленому чинним законодавством), оригінали яких знаходяться у заявників, своїми підписами із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, відповідно до частин 1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з: письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей; письмовим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину, що має бути нотаріально посвідчений. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.

Заявниками до матеріалів позовної заяви долучено копію нотаріально посвідченого договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, однак вказаний договір не містить взаємної згоди подружжя щодо розірвання шлюбу, а також відомостей про визначений між батьками розмір аліментів на дитину, а містить у собі загальні поняття розподілу обов'язків батьків по утриманню дитини.

Неподання до суду спільної заяви про розірвання шлюбу нотаріально посвідченого договору з визначенням розміру аліментів на дитину та взаємної згоди щодо розірвання шлюбу відповідно до вимог ст.109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявникам усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.

Надати заявникам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.

Копію ухвали направити заявникам для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.