Вирок № 77608212, 02.11.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

02.11.2018

Справа №497/1293/18

Провадження №1-кп/497/119/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Станєва Д.К.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12018160270000352 від 09.07.2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 03.11.1995 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч.2 ст.215 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки;

- 26.04.1996 року вироком Залізничного районного суду м.Львів за ч.1ст.229-6 КК України 1960 року, в силу ст.43 КК України призначено покарання з урахуванням вироку від 03.11.1995 року, - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.10.1999 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.17ч.3ст.81 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі;

- 23.05.2003 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч.1ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитом, строком на 1 рік;

- 25.03.2004 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч.2ст.188, ч.2ст.309, ст.70 КК України;

- 05.03.2009 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.395 КК України до 1 місяця арешту;

- 03.12.2012 року вироком Приморського районного суду м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

-- який обвинувачується за ч.1 ст.162, ч.1ст.296, ч.1ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2018 року, приблизно о 21:30 годині (точний час не встановлено), неодноразово судимий ОСОБА_2, маючі непогашену судимість, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, скоїв злочини, що передбачені ст.ст.162ч.1, 296ч.1, 122ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушує недоторканість житла; хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю; та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, - за наступних обставин.

Так, у зазначений день - 07.07.2018 року, приблизно о 21:30 годині (точний час не встановлено), неодноразово судимий ОСОБА_2, маючі непогашену судимість, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на вул.Східна в м.Болград Одеської оласті, прибув до домоволодіння НОМЕР_1, де проживає ОСОБА_1, та, з метою з'ясування з ним стосунків, діючи навмисно у порушення вимог ст.30 Конституції України, що регламентує недоторканість житла чи іншого володіння особи, проти волі законного володільця, незаконно, через хвіртку, що була закрита, але не заперта на замок, проник до двору домоволодіння АДРЕСА_2, що фактично належить ОСОБА_1 і де він проживає, чим порушив недоторканість його житла.

Далі, продовжуючи свій злочинний намір на з'ясування стосунків, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, незаконно, проти волі законного володільця домоволодіння через незаперту на замок хвіртку, пройшовши у двір вищевказаного домоволодіння ОСОБА_1, де почав голосно кричати і стукати у двері нехтуючи спокоєм господаря у нічний час - викликаючи його на подвір'я, висловлюючи голосно погрози та безпричинно, використовуючи нікчемний привід, посилаючись на співпрацю потерпілого з правоохоронним органами, який є громадським (добровільним) помічником дільничних офіцерів поліції, з охорони громадського порядку, що на думку ОСОБА_2 є неприпустимим, вчинив з ОСОБА_1 сварку. Надалі ОСОБА_2 з хуліганських спонукань, бажаючи виявити свою грубу фізичну силу, особливу зухвалість, п'яну завзятість і протиставити їх існуючим у суспільстві нормам моралі і моральності, висловлюючи явну неповагу до суспільства, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності, благопристойності, довгостроково, протягом тривалого часу, гучно кричав, супроводжуючи свою агресію, нецензурною лайкою та висловлюючи різні погрози на адресу потерпілого і членів його родини, що принижували його честь і гідність.

Потім ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, демонтував з воріт домоволодіння потерпілого ОСОБА_1 металевий прут, та демонструючи його, завдав 2 удари лівою долонею в область обличчя ОСОБА_1 Після чого вказаним прутом завдав потерпілому одного удару в область голеней обох ніг, від якого той впав на землю, та ще три рази вдарив тим прутом по спині та одиного - у грудну клітину вже лежачому на землі ОСОБА_1, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді закритого перелому основи п'ятої плеснової кістки лівої стопи без зміщення, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, закритої черепно-мозкової травми у виді струсу головного мозку, закритого перелому кісток спинки носа без зміщення, синців на обличчі навколо обох очей, двох саден в ділянці лівого ліктя по задній поверхні, синця в нижній третині лівого стегна по задній поверхні з розповсюдженням на задню поверхню лівого коліна і задню поверхню лівої гомілки у верхній третині, які у сукупності, за висновком експерта, є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості. Після цього ОСОБА_2, припинивши насильницькі дії відносно потерпілого, вже покидаючи місце вчинення неправомірних дій, продовжив гучно кричати та висловлюватися на адресу потерпілого нецензурного лайкою, що супроводжувалося погрозами подальшого насилля, тим самим продовжив грубо навмисно порушувати громадський порядок і суспільну мораль, та заподіявши таким чином своїми навмисними діями істотної шкоди особистим інтересам потерпілого ОСОБА_1

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав в повному обсязі, пояснивши, що був у стані алкогольного сп'яніння, у стані агресії, оскільки вжив біля літру вина; його товариш, з яким він вживав вино того вечора, почав розказувати йому плітки стосовно потерпілого, акцентуючи його, обвинуваченого, увагу на тому, що ОСОБА_1 співпрацює з правоохоронними органами, чим шкодить йому, ОСОБА_2, який є неодноразово судимим, розповсюджує про нього особисто плітки, тому він, обвинувачений, й розізлився, і тому раптово вирішив піти до ОСОБА_1 додому для з'ясування з ним стосунків, і не втримався, занадто агресивно себе повів, оскільки через схвильований стан і алкоголь та підтримку того знайомого не контролював себе. Вину свою визнає в повному обсязі, вважає, що лише сам винуватий у всьому, жалкує, що так сталося, усвідомив скоєне, просив в потерпілого пробачення, і той його пробачає, оскільки вони є сусідами, знають один одного з дитинства, мають намір продовжувати добросусідські стосунки.

Потерпілий у судовому засіданні надав пояснення, що узгоджуються з поясненнями обвинуваченого, розказавши, що в той вечір - 07 липня цього року в нього в гостях був його дорослий син від першого шлюбу і товариш, з якими він, потерпілий, дивився телевізор, вийшов, як стемніло, у двір, щоб заперти хвіртку на замок на ніч, оскільки почув сильний гавкіт собак, та побачив у дворі обвинуваченого, який, голосно кричав, висловлювався нецензурною лайкою і почав битися руками і металевим прутом, збив його, потерпілого, з ніг, але вчасно вийшов на двір його, потерпілого син і обвинувачений втік, проте продовжував висловлювати погрози на адресу його і його родини і нецензурно лаятись. Наразі він дійсно пробачив обвинуваченого, оскільки вважає, що той діяв під впливом алкоголю і слів свого товариша, тепер вибачився, будучи тверезим тричі приходив просити пробачення, вони з'ясували стосунки, і, оскільки знають один одного з дитинства і раніше ніколи не конфліктували, то й в майбутньому, впевнений, більше непорозумінь не буде.

Переконаний, що покарання обвинувачений заслуговує, але якого - залишає на розсуд суду.

Прокурор передав суду докази, зібрані в ході досудового розслідування, які підтверджують скоєння ОСОБА_2 вищевказаних злочинів та кваліфікацію його дій, а також матеріали, що характеризують обвинуваченого, - які були досліджені у судовому засіданні, долучені до матеріалів справи та не були ніким з учасників судового засідання визнані неналежними чи недопустимими. Згідно довідки від лікарів психіатра та нарколога - обвинувачений на обліку в них не перебуває.

Крім того, прокурор вважає достатнім призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією більш суворої статті України, а також, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства за умови встановлення судом йому тривалого випробувального строку та певних обов'язків; обвинувачений та представник потерпілого не заперечували проти призначення такого покарання.

Згідно досудової доповіді органу пробації стосовно ОСОБА_2, він оцінюється як особа, що має високий рівень ризику скоєння повторного правопорушення, ризик небезпеки для суспільства - також високий з огляду на те, що він неодноразово судимий, зловживає алкоголем, даний злочин є рецидивом, - незважаючи на те, що має постійне місце проживання, та роботи, стверджує, що правопорушень більше не скоюватиме.

Оцінюючи докази, досліджені в ході судового засідання у сукупності, суд дійшов висновку про наявність вини в діях підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому злочинів та дійшов висновку, що його дії правильно кваліфіковані за ст.162ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушує недоторканість житла; за ст.296ч.1 КК України - як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю; та за ст.122ч.1 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку і характер вчинених ним злочинів, тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного злочину, те, що він до кримінальної відповідальності притягується не вперше - був неодноразово судимий, але за інші види злочинів, тому ознаки повторності відсутні, а також суд враховує досудову доповідь органу пробації, і дійшов висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставин та наслідки скоєного.

Так, обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання обвинуваченим вини, його сприяння у розкритті злочинів, позитивну характеристику з місця роботи, щире розкаяння - вживання заходів щодо усунення завданої потерпілому шкоди шляхом вибачення - оскільки потерпілий стверджував, що дійсно обвинувачений тричі вибачався, вони порозумілися, раніше конфліктів в них не було, пробачив його, просив не призначати надто суворого стягнення.

Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину - тобто, скоєння умисних злочинних дій особою, що вже має судимість.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що доцільним є призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією найбільш суворої статті - 296ч.1 КК України, з тих, за яких його визнав винним суд - на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворих, проте, оскільки дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, йому необхідно призначити покарання з застосуванням ст.ст.75 та 76 КК України, призначивши іспитовий строк та звільнити від відбування покарання з умовою виповнення ним покладених на нього судом обов'язків, оскільки таке покарання буде відповідати характеру та наслідкам скоєного, та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Доля речових доказів підлягає вирішенню вироком суду у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, не вбачаються підстави для його обрання й наразі, оскільки обвинувачений до суду з'являвся добровільно.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.122ч.1, 162ч.1, 296ч.1, 70, 75, 76 КК України, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.122ч.1, 162ч.1, 296ч.1 КК України, і на підставі санкції цих статей призначити йому покарання:

- за ст.122 ч.1 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ст.162 ч.1 КК України - обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ст.296 ч.2 КК України - обмеження волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно, за сукупністю злочинів, ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі, - строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, - з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1п.1,2 та ч.2п.2 ст.76 КК України, - зобов'язати ОСОБА_2 протягом випробувального строку:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_2, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 3 (трьох) років з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України, речовий доказ кримінального провадження - металевий прут, що був переданий на зберігання потерпілому - вважати повернутим потерпілому після набрання даним вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений зацікавленими особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили в день ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова