Ухвала суду № 77607804, 18.10.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________18.10.2018

Справа № 490/156/18

н\п 1-в/490/188/2018

У Х В А Л А

18 жовтня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.

при секретарі Тихонюку В.В.,

за участю особи, яка подала заяву ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про повернення коштів, помилково сплачених на виконання вироку від 11.05.2018 Центрального районного суду м. Миколаєва, ухваленого за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12017150020005018, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2018 року до Центрального районного суду м. Миколаєва звернулася ОСОБА_1 із заявою про повернення помилково сплачених нею на виконання вказаного вище вироку суду.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 повідомила, що, не будучи обізнаною у тонкощах правового регулювання виконання судових рішень, ухвалених судом у кримінальних провадженнях, на виконання вказаного вище вироку вона від свого імені сплатила в рахунок штрафу, накладеного судом на її повнолітнього сина ОСОБА_2, 850 грн., а також 720 грн. 20 коп. - в рахунок стягнення судом з її повнолітнього сина ОСОБА_2 на користь держави витрат на залучення експерта. З квитанціями про сплату вказаних коштів вона звернулася до канцелярії суду для їх долучення до справи в якості підтвердження виконання вироку, однак там їй відмовили у прийнятті квитанцій з посиланням на те, що вироком штраф накладено не на неї, а на її повнолітнього сина, і витрати на залучення експерта судом також стягнуто не з неї, а з її повнолітнього сина. У зв'язку з цим, її син також сплатив вказані суми на виконання вироку від свого імені і надав відповідні квитанції до суду.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши надані нею документи, матеріали судового провадження (справа № 490/156/18, н/п 1-кп/490/21/2018), а також довідку, видану канцелярією суду № 07-02/1694/2018 від 18.10.2018, суд дійшов наступного.

11 травня 2018 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено вирок, яким ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, засуджено до штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Крім цього, вказаним вироком з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 742 гривні 20 копійок.

Зазначений вище вирок 12 червня 2018 року набрав законної сили.

13 червня 2018 року ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), яка є матір'ю засудженого ОСОБА_2, за реквізитами: розрахунковий рахунок № 31115106700006, отримувач: УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, ЄРДПОУ: 37992781, МФО 826013, банк: ГУ ДКСУ у Миколаївській області, через ТВБВ № 10014/0200 філії Миколаївського обласного відділення АТ Ощадбанк" двома платежами (квитанція № 29 від 13.06.2018 та квитанція № 30 від 13.06.2018) сплачено 850 грн. з призначенням платежу: "адміністративний штраф ОСОБА_1" та 720 грн. 20 коп. з призначенням платежу: "оплата експертизи ОСОБА_1", що підтверджується оригіналами відповідних квитанцій.

Крім цього, на ті ж банківські реквізити грошові кошти у тих же сумах з призначеннями платежів "адміністративний штраф ОСОБА_2" та "оплата експертизи ОСОБА_2" сплачено засудженим ОСОБА_2, що підтверджується оригіналами квитанцій, долученими до матеріалів судового провадження (справа № 490/156/18, н/п 1-кп/490/21/2018).

Згідно довідки № 07-02/1694/2018 від 18.10.2018, виданої канцелярією Центрального районного суду м. Миколаєва, відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які матеріали щодо накладення на неї штрафів, а також стягнень витрат на проведення експертиз.

Наведені вище обставини у сукупності свідчать про те, що заявниця, не будучи обізнаною у тонкощах правового регулювання виконання судових рішень, ухвалених судом у кримінальних провадженнях, сплатила штраф, накладений судом на її повнолітнього сина, а також витрати на залучення експерта, стягнуті вироком суду з її повнолітнього сина, добросовісно помиляючись щодо можливості виконання вказаного вище вироку суду таким шляхом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, крім іншого, під час виконання вироку суд має право вирішити питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

КПК України не передбачає чіткого врегулювання протиріч такого роду як випадок, що розглядається судом.

Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Пунктами п.п. 1, 10 та 14 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачено такі загальні засади кримінального судочинства як: верховенство права; презумпція невинуватості і забезпечення доведеності вини, а також доступ до правосуддя і обов'язковість судових рішень.

Як слідує з положень ч. 1 ст. 17 КПК України, зміст принципу презумпції невинуватості, крім іншого, полягає у тому, що особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Зміст принципу верховенства права розкрито у ч. 1 ст. 8 КПК України, згідно положень якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип доступу до правосуддя і обов'язковості судових рішень кримінальне процесуальне законодавство розкриває у ст. 21 КПК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Виходячи з наведених вище загальних засад кримінального судочинства, суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 9, п. 14 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Зазначену вищу заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету помилково сплачені нею за реквізитами: розрахунковий рахунок № 31115106700006, отримувач: УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, ЄРДПОУ: 37992781, МФО 826013, банк: ГУ ДКСУ у Миколаївській області через ТВБВ № 10014/0200 філії Миколаївського обласного відділення АТ Ощадбанк" двома платежами (квитанція № 29 від 13.06.2018 та квитанція № 30 від 13.06.2018) 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з призначенням платежу: "адміністративний штраф ОСОБА_1" та 720 (сімсот двадцять) гривень 20 копійок з призначенням платежу: "оплата експертизи ОСОБА_1".

Виконання цієї ухвали покласти на Управління державного казначейства у м. Миколаєві.

На ухвалу протягом семи днів дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Головуючий: