Рішення № 77603592, 25.10.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8067/17

Номер провадження 2/404/1293/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначивши третьою особою Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, по якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою №103 по вул. Металургів, 32 в м. Кіровограді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до договору дарування частки квартири від 02.06.2016 року позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідач з 01 вересня 2015 року в квартирі не мешкає та речі його відсутні. Оскільки відповідач залишається зареєстрованим у квартирі, позивач позбавлений права володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

За вказаного, оскільки ОСОБА_2 не являється власником квартири, фактично в ній не проживає і не бажає добровільно знятись з реєстраційного обліку, перешкоджаючи таким чином позивачу вільно користуватись та розпоряджатись своєю власністю, вважає, що право позивача повинно бути захищеним шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.01.2018 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання /а.с. 21-22/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2018 року залучено по справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.54-55/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 72-73/.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відзиву на позов не подавав.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, повідомлені судом про час та місце розгляду справи належним чином, надали до суду заяви, якими просили провести розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити /а.с. 68-69/.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України установлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.02.1984 року, який було розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року /а.с. 7/.

Відповідно до копії договору дарування частки квартири від 02.06.2016 року, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 ? частку квартири №103, по вул. Металургів, 32, договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 898.

Відповідно до копії договору частки квартири від 02.06.2016 року, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_4 ? частку квартири №103, по вул. Металургів, 32, договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 900.

Згідно довідки КП «Новенське» від 12.05.2017 року, за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 /а.с. 14/.

Згідно довідки КП «Новенське» від 10.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані: ОСОБА_1, колишній чоловік ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3.

Відповідно до актів від 16.12.2015 року, 24.03.2016 року, 17.08.2016 року, 25.01.2017 року, 12.07.2017 року,08.12.2017 року, складених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, зав.будинком ОСОБА_10, затвердженими начальником КП «Новенське», ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за вказаною адресою не проживає з 01.09.2015 року, жодних його особистих речей, в тому числі одягу, меблів та інших предметів у квартирі немає /а.с. 8-13/.

Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Обставин, які б свідчили, що позивач та/або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали та/або в цей час перешкоджають відповідачу в користуванні квартирою, та/або що з цього питання відповідач звертався до суду або до правоохоронних органів судом не встановлено.

За вказаного, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2015 року.

Проте, позивач не надає до позовної заяви жодних документів на підтвердження свого права власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому суд вважає подану заяву безпідставною, тому що позивач не являючись власником житла не має права на звернення до суду з вимогами відповідно до ст.317-319 ЦК України, які встановлюють право власників щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи, що позивач не надала доказів суду на підтвердження свого права на визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - суд вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05.11.2018 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда