Ухвала суду № 77602918, 02.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6486/15-ц

Провадження № 2-з/361/137/18

02.11.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим (садовим) будинком шляхом виселення, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Броварського міськрайонного округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Бровасрького міськрайонного управління юстиції Київської області, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтва про право власності недійсним, скасування державної реєстрації права власності, визнання за особою прав та обов’язків забудовника на незавершеним самочинним будівництвом садовий (дачний) будинок та право власності на ? частки будівельних матеріалів та обладнання,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні садовим будинком № 195, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, с/т ”Волна”, по вул. Рибалок шляхом виселення ОСОБА_1 з вказаного будинку.

Не погоджуючись із вказаними позовними вимогами відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду 16 березня 2016 року із зустрічним позовом якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності серії СТА 431181 від 04 грудня 2014 року індексний номер 30477424 на нерухоме майно – садовий будинок, який знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, с/т ”Волна”, по вул. Рибалок; скасувати державну реєстрацію вказаного свідоцтва про право власності видане на ім’я ОСОБА_3; визнати недійсним договір дарування спірного будинку укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, виданий 22 січня 2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_4.

12 липня 2016 подана заява про збільшення позовних вимог та залучення третіх осіб за зустрічною позовною заявою. Так, позивач ОСОБА_1 крім вищенаведених позовних вимог просив суд, визнати за ним права та обов’язки забудовника на незавершений самочинним будівництвом садовий будинок за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садове товариство ”Волна”, вул. Рибалок 195, та право власності на ? частки будівельних матеріалів та обладнання як спільно нажитого майна подружжя.(том. 2 а.с. 65-73).

В судовому засіданні 02 лютого 2017 року протокольною ухвалою суду заява про збільшення позовних вимог задоволена, оголошена перерва для підготовки заперечень. (а.с. 38-39).

31 жовтня 2018 року до суду надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, в якій заявник просить заборонити будь-які реєстраційні дії із садовим (дачним) будинком за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садове товариство ”Волна” вулиця Рибалок, 195, а також зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні Садовим (дачним) будинком за вказаною вище адресою.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа. На даний час в провадженні слідчого відділу Броварського відділу поліції головного управління Національної поліції в Київській області перебувають кримінальні провадження № 42016111130000068, № 42016111130000069, № 42016111130000070, № 42016111130000071, № 42016111130000099 відносно протиправних дій направлених проти ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

15 травня 2018 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/953/16-ц визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер 21305057, видане 06 травня 2014 року Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,03 га, кадастровий номер 3221286801:01:041:0121, цільове призначення для садівництва, що розташована за адресою Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садівниче товариство ”Волна”.

Заявник зазначає, що вказане рішення набрало законної сили.

Заявник вказує, що дізнавшись про вищевказане рішення, не дочекавшись засідання яке відбудеться в Броварському міськрайонному суді Київської області 31 жовтня 2018 року по справі № 361/6486/15-ц, з метою у подальшому незаконного продажу вищевказаного будинку та землі, які арештовані згідно ухвали суду № 361/2636/15 – ц від 23 квітня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прикриваючись незаконно оформленими документами на будинок і змелю 24 жовтня 2018 року ”виставили за двері” ОСОБА_1 з будинку, заволоділи його грошовими коштами, речами та документами, які там знаходились.

Працівники поліції, які з’явились за викликом ОСОБА_1, жодної допомоги в даній ситуації ОСОБА_1 не надали, так як відсутній будь-який судовий документ, який забороняє ОСОБА_2 вчиняти дій щодо ОСОБА_1 до винесення рішення у даній справі.

В заяві представник заявника також просила заяву про забезпечення позову розглянути за її участі.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В змісті ст. 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК України зазначається, про те, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В даному разі хоча представником заявника ОСОБА_6 в заяві від 31 жовтня 2018 року і зазначена вимога про розгляд вказаної заяви за її участі (необхідність в заяві не наведена), але суд під час розгляду заяви про забезпечення позову дійшов висновку, що наданих заявником пояснень та доказів достатньо для розгляду вказаної заяви, тому суд керуючись вимогами ст. 153 ЦПК України, вважає недоцільним виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, так само і щодо проведення її розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Так, згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, ч. 3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, та підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи, а також встановлені судами обставинами, що з 20 січня 2009 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі. 14 вересня 2009 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано.

04 жовтня 2012 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області, постановленою у цивільній справі № 1007/6815/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнано та затверджено укладену цими сторонами мирову угоду у даній справі, за умовами якої в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за кожним із них, право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0599 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована за адресою:Київська область, Броварський район, с. Пухівка садівниче товариство ”Волна”, вулиця Рибалок, що належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1323 від 10 червня 2003 року згідно із державним актом серії ЯЛ № 300554, виданим 08 жовтня 2010 року Пухівською сільською радою Броварського району Київської області, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322120001004312, кадастровий номер земельної ділянки 3221286801:01:041:0061.

Дана ухвала набрала законної сили 09 жовтня 2012 року.

23 травня 2013 року на підставі цієї ухвали суду за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на ? частку зазначеної вище земельної ділянки кадастровий номер 3221286801:01:041:0061.

03 вересня 2013 року право спільної часткової власності на ? частку даної земельної ділянки кадастровий номер 3221286801:01:041:0061 зареєстровано за ОСОБА_3

Підставою звернення ОСОБА_1 до суду позовною заявою у справі №361/953/16ц про визнання недійним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, серія та номер 21305057, виданого 06 травня 2014 року, стало те, що ОСОБА_3 без згоди позивача розподілила належну сторонам на праві спільної часткової власності, кожному по ? частки, земельну ділянку з кадастровим номером 3221286801:01:041:0061, на дві земельні ділянки: 1) - площею 0,0300 га, кадастровий номер 3221286801:01:041:0121, право приватної власності на яку зареєстровано за відповідачем, та 2) - площею 0,0299 га з кадастровим номером 3221286801:01:041:0122, право приватної власності на яку ні за ким на даний час не зареєстровано.

У рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2018 року зазначається, що оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що розподіл належної сторонам на праві спільної часткової власності земельної ділянки площею 0,0599 га з кадастровим номером 3221286801:01:041:0061 на дві земельні ділянки площею 0,0300 га і площею 0,0299 га відповідачем ОСОБА_3 проведено з порушенням вимог законодавства, зокрема, без згоди та повідомлення позивача ОСОБА_1 як співвласника даної земельної ділянки, чим порушено його права, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Таким чином, суд позов задовольнив, та визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер 21305057, видане 06 травня 2014 року Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер 517647) на земельну ділянку площею 0,03 га, кадастровий номер 32211286801:01:041:0121, цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, садівниче товариство "Волна".

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову” суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо майна яке було набуто під час шлюбу, беручи до уваги обставини справи та виходячи зі змісту позовних вимог, та враховуючи винесені судами рішення, а саме рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2018 року, яке набрало законної сили, рішення Апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2016 року, яким рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року скасовано, та ухвалено нове – у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно відмовлено, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, та не порушує права та інтереси відповідача з приводу користування та володіння майном, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме копії договору дарування садового будинку від 22 січня 2015 року (том 1 а.с. 4) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень власником нерухомого майна - садового будинку загальною площею 124,8 кв.м, житловою площею 50,3 кв.м , що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садівниче товариство ”Волна”, вул. Рибалок, будинок 195, зареєстровано на праві власності ОСОБА_2.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, шляхом заборони реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають повноваження вчиняти будь-які дії щодо реєстрації речових прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Садового (дачного) будинку за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садове товариство ”Волна”, вулиця Рибалок, 195, загальною площею 124, 8 кв.м., житлова площа 50, 3 кв.м.

Суд вважає, що саме такий вид забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами, а тому заява позивача по зустрічному позову про вжиття заходів забезпечення позовних вимог підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на нерухоме майно - Садовий (дачний) будинок за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, садове товариство ”Волна”, вулиця Рибалок, 195, загальною площею 124, 8 кв.м., житлова площа 50, 3 кв.м. зареєстрований на праві власності ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копії ухвали для виконання направити до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,а також учасникам справи для відома.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвала про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Радзівіл А.Г.