Ухвала суду № 77600026, 02.11.2018, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/657/17

Номер провадження № 6/240/29/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі :

секретаря- Пліскачової Н.В.,

державного виконавця - Балдинюка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт.Олександрівка подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрівського районного суду Донецької області надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного ТУЮ у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП№ 55439171 з примусового виконання виконавчого листа 240/657/17, виданого Олександрівським районним судом Донецької області 05.12.2017, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 50% спільного майна подружжя, в розмірі 1 306 821,00 грн. ,боржник не виконує своїх зобов’язань. Не зважаючи на вжиті заходи примусового виконання, заборгованість станом на 04 вересня 2018 року складає 1126866,35 грн.

Згідно ухвали Олександрівського районного суду Донецької області про визнання мирової угоди від 22.06.2017 по справі № 240/73/17, у власності ОСОБА_1 перебуває майно , перевірку наявності якого було доручено державним виконавцям Олександрівського РВ ДВС Головного ТУЮ юстиції у Донецькій області та, у разі виявлення, скласти постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника,а також скеровано вимогу на адресу боржника щодо надання інформації про місцезнаходження вищезазначеного майна з наданням вільного доступу до нього з метою проведення його опису та арешту .

Актами державних виконавців від 02 та 13 липня 2018 року було встановлено,що потрапити до будинку неможливо у зв’язку із відсутністю боржника вдома.

Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, а державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів, державний виконавець просить винести рішення про примусове проникнення у домоволодіння за адресою: вул. Зарічна,3/1, смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області.

В судовому засіданні державний виконавець підтримав заявлені в поданні вимоги та наполягав на примусовому проникненні до житла боржника. Витребувані судом докази, що підтверджували б повідомлення боржника про час і місце проведення виконавчої дії щодо перевірки та опису майна ,а також відомості про інформування інших співвласників будинку про необхідність вчинення таких дій, та реєстр поштових відправлень на підтвердження того, що такі повідомлення надсилалися , державним виконавцем не надано з посиланням на те , що вчинення таких дій виконавцем законодавством не передбачено .

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив таке.

В провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 55439171 з примусового виконання виконавчого листа 240/657/17, виданого Олександрівським районним судом Донецької області 05.12.2017, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 50% спільного майна подружжя, в розмірі 1 306 821,00 грн.

22 грудня 2017 року старшим держвиконавцем Олександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55439171. Але підтвердження того,що відповідну постанову вручено боржникові не надано.

27 грудня 2017 року боржника ОСОБА_1 під підпис попереджено про наслідки притягнення до відповідальності у разі умисного невиконання вищевказаного виконавчого листа .

08 лютого 2018 року головним держвиконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області прийнято до виконання виконавче провадження №55439171.

За актами державних виконавців ,2 липня 2018 року та 13 липня 2018 року здійснено вихід за місцем проживання боржника за адресою : смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області , вул.Зарічна,3/1,але з будинку ніхто не вийшов .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Відповідно до ст.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За змістом цієї правової норми у разі проникнення до житла чи іншого володіння особи, яка не є учасником виконавчого провадження, у відповідному поданні мають бути зазначені обставини, які свідчили б про інформування цієї особи про необхідність вчинення дій щодо передання майна, належного боржникові, для подальшого звернення стягнення на нього або щодо повернення дитини, а також дані про небажання цієї особи виконувати відповідне розпорядження державного виконавця.

До матеріалів додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, за якою боржникові ОСОБА_1 на праві приватної власності належить лише ? частина житлового будинку за адресою : смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області, вул.Зарічна,3/1, інша частина належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, в той час як державний виконавець звертається з поданням про примусове проникнення до спільного житла співвласників.

Встановлено,що 1/2 частина житлового будинку,що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить співвласнику -ОСОБА_3 і доказів того, що остання повідомлена та не заперечує проти примусового проникнення суду не надано.

Не перевіривши дану інформацію, суд позбавлений можливості ухвалити законне рішення про надання дозволу на примусове проникнення до вказаного житлового приміщення не порушуючи конституційних прав інших осіб (вразі їх наявності), які там можуть проживати на законних підставах.

Проникнення до житла особи є винятковим заходом виконання судового рішення, який може бути дозволено, якщо вичерпано інші можливі заходи примусової реалізації майна.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(ч.1 ст.64 Основного Закону України). Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.1, 2 ст.30 Конституції України).

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

При ухваленні рішення про примусове проникнення до житла суд має враховувати такі обставини як : наявність співвласника цього житла , який не є боржником у даному виконавчому провадженні, і про проникнення до належного йому житла у поданні не йдеться ; відсутність посилань державного виконавця для виконання яких саме виконавчих дій дається цей дозвіл (з метою проведення опису, арешту майна, вилучення майна у присутності власника квартири для подальшої реалізації, для ознайомлення покупців із майном, що підлягає реалізації тощо), відсутність доказів повідомлення боржника про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для цього час,чи повідомлений боржник про те, які виконавчі дії мають бути проведені, а також про час та місце їх вчинення.

Складаючи акти від 2 липня 2018 року та 13 липня 2018 року про неможливість зайти у житлове приміщення боржника, державним виконавцем не надані відомості про дотримання ним встановленого ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» порядку повідомлення боржника про час і місце проведення виконавчих дій. Також не надано відомостей про інформування інших співвласників квартири про необхідність вчинення таких дій.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Державний виконавець, звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, повинен був належним чином обґрунтувати його та надати суду докази на підтвердження доводів свого подання.

Таким чином, керуючись вищеназваними нормами права та враховуючи відсутність доказів того, що примусове проникнення у домоволодіння не порушить прав інших осіб, які на законних підставах можуть там проживати або користуватися, суд вважає, що підстави для задоволення подання про примусове проникнення до житла відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає подання не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.439 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Щербак