Постанова № 77598316, 26.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4080/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі № 820/4080/18, суддя Панов М.М., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0002231314, №0002241314, №0002251314, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необгрунтованість судового рішення, а також на прийняття його з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що

ОСОБА_1 були укладені кредитні договори з ПАТ "Укрсоцбанк" №839/3/27/38/8-25 та №839/3/27/38/8-206 від 17.03.2008 та отримано два кредити на фінансування будівництва придбання (інвестування) житла.

Залишки заборгованості в сумі 16320,00 доларів США та 24816,44 доларів США анульовані (прощені) згідно з умовами Договорів про внесення змін до вищезазначених договорів кредиту від 17.06.2015.

В період з 04.04.2018 по 06.04.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2018 №1077 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань повноти нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Відповідно до висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 встановлені наступні порушення: пп. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V І (із змінами та доповненнями), у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3., п.168.1, ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого позивачем визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 181446, 18 грн.; п. 16 прим. І підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: сума доходу не задекларована, сума збору не сплачена в розмірі 13654,14 грн.

16.04.2018 позивачем було отримано акт документальної невиїзної перевірки №1407/20-40-13-14-07/НОМЕР_1 від 16.04.2018.

23.04.2018 було подано заперечення до акту перевірки. Головним управлінням ДФС у Харківській області надано відповідь 6025/Р/20-40-13-14-17 від 04.05.2018, відповідно до якої відсутні підстави для перегляду висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002231314 від 7 травня 2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за результатами річного декларування на суму 181446 грн. 18 коп. та накладено штрафні санкції на суму 45361. грн. 55 коп.; податкове повідомлення - рішення №0002251314 від 7 травня 2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов’язання за сплатою військового збору на суму 13654 грн. 14 коп., та накладено штрафні санкції на суму 3413 грн. 54 коп.; податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 7 травня 2018 року, яким накладено штрафні санкції на суму 170 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення грунтуються на тому, що перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли згідно з нормами Кодексу таке подання є обов'язковим) податкових декларацій, встановлено неподання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2015 рік, а також недекларування позивачем доходів, отриманих від ПАТ «Укрсоцбанк».

Так, згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у 4 кварталі 2015 току отримав дохід за ознакою «126» (Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, який відображено ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019).

Ознака доходу «126» - це є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених п.165 Податкового кодексу України), якщо кредитор повідомляє боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до звіту 1-ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з доходів фізичних осіб з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 10.08.2016 №11.1-186/79-991, ПАТ «Укрсоцбанк» підтверджує достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів на користь фізичної особи ОСОБА_1, що відображені у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за ознакою доходу «126» за 2015 рік. Повідомлення про анулювання боргу та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, боржник ОСОБА_1 отримав власноруч у 4 кварталі 2015 року. Анулювання відбулось 17 червня 2015 року, згідно копії заяв на сплату заборгованості з частковим анулюванням. Так, відповідно до заяви від 17.06.2015, яка вручена особисто під підпис ОСОБА_1, зазначено, що здійснюється ануляція (прощення) основної заборгованості у сумі 24816,44 доларів США та заяви від 17.06.2015, яка вручена особисто під підпис ОСОБА_1, зазначено, що здійснюється ануляція (прощення) основної заборгованості у сумі 16311,23 доларів США. ПАТ «УКРСОЦБАНК» виконуючи функцію податкового агента, надав податковий розрахунок за Формою 1 ДФ за підсумками звітного періоду, у якому борг було анульовано (прощенно борг), та зазначив суму доходу ОСОБА_1 за ознакою 126 (додаткове благо) - 910275,9 грн.

Таким чином, анульована (прощена) по кредитному договору сума боргу є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а тому вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача). Кредитором було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом підписання відповідної угоди про припинення зобов'язань, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов'язують обов'язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Отже, анульована (прощена) по кредитному договору сума боргу підлягала включенню позивачем до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік.

Між тим, позивачем, в порушення приписів Податкового кодексу України, податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2015 рік не подано, доходи, отримані від ПАТ «Укрсоцбанк», не задекларовані.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що на анульовану банком суму не поширюються положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки відносно заборгованості по кредитному договору відсутні відповідні умови (зміна валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої), за яких застосовуються вказані положення законодавства.

Однак, вказаний довід не є єдиною підставою для прийняття судом першої інстанції рішення та не спростовує висновків суду про обов’язок позивача відповідно до приписів чинного законодавства включити суми анульованого (прощеного) по кредитному договору боргу до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже, враховуючи отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, колегія суддів дійшла висновку про правомірність визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Враховуючи порушення позивачем приписів податкового законодавства, колегія суддів, перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність критеріям ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку щодо прийняття їх обгрунтовано та на підставі, що встановлена чинним законодавством України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказана позиція повністю кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.06.2018 року у справі № 804/4182/17, від 31.08.2018 року у справі № 826/3684/17, яка враховується колегією суддів відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі та застосуванні норм права до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі № 820/4080/18, суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі № 820/4080/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 05.11.2018 р.