Постанова № 77598240, 05.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 541/2546/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.08.2018, суддя Городівський О.А., м. Миргород, Полтавська область, повний текст складено 03.09.18 по справі № 541/2546/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України треті особи Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області , ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат

про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення відповідача в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлена інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; визнати не чинним і скасувати пункт 26 Постанови №67від 19 серпня 2017 року рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України в частині відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошовому допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком призначення і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому реєстрі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року на день встановлення інвалідності.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.08.2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Управлінням соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області подано відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просив провести розгляд справи без участі їхнього представника.

ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом також подано відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просив провести розгляд справи без участі їхнього представника.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 29 квітня 1986 року до 02 червня 1986 року в складі військової частини № 39289, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

22 вересня 2014 року позивачу була встановлена вперше ІІ група інвалідності безстроково з 11.08.2014 року в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 7).

05 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління з письмовою особисто заповненою заявою про виплату йому одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та надав необхідні документи.

Рішенням управління 10 грудня 2014 року йому призначена, а центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_2 ОДА 22.01.2015 року виплачена компенсації при встановленні групи інвалідності у розмірі 284 грн. 40 коп., відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсацію виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з такою сумою виплати компенсації при встановленні групи інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 17.02.2015 року ОСОБА_1 звертався до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління про перерахунок компенсації. Постановою суду від 06 березня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову

Сума виплаченої компенсації була повернута позивачем на рахунок Державного бюджету 21 вересня 2016 року, тобто через 1 рік та 8 місяців з моменту отримання виплати.

Ще до повернення компенсації на рахунок установи позивач через ОСОБА_2 військовий комісаріат звернувся до Міністерства оборони із заявою про виплату йому компенсації в зв’язку із встановленням інвалідності відповідно до положень закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 19 серпня 2016 року, протокол № 67, пунктом 26 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті допомоги в зв’язку із тим, що згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради він вже отримав грошову компенсацію відповідно дост.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 12).

На підставі адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 поданої в січні 2017 року постановою суду від 17 лютого 2017 року зобов’язано Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради видати йому довідку, в якій зазначити про те, що він фактично не отримав одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та інвалід ІІ групи Чорнобильської катастрофи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат в сумі 54810 грн., відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дана довідка на виконання рішення суду була видана Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради так як дійсна сума виплати ОСОБА_1 становила 284 грн. 40 коп. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсацію виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після одержання вказаної довідки позивач через ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повторно направив до Міністерства оборони заяву з документами про виплату йому одноразової грошової допомоги в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей».

ОСОБА_2 обласного військового комісаріату ОСОБА_1 повідомлено, що пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2016 року комісією Міністерства оборони України йому було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлявся 13.09.2016 року. Підстав для повторного перегляду рішення незважаючи на повторне подання заяви відсутні, так як комісією Міністерства оборони України з розгляду питань та компенсаційних сум вже прийнято рішення з посиланням на п.7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи вищевикладене комісія з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України не розглядала повторно заяву ОСОБА_1 та не виносила рішення 19 серпня 2017 року про скасування якого заявлено позовну вимогу позивачем, що являється самостійною підставою для відмови у задоволенні його позову.

Пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей», так як згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач не погодив з даною відповіддю позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, оскільки позивач скористався своїм правом вибору на отримання відповідної допомоги при встановленні інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав відповідну одноразову компенсацію від Управління праці, через що не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від Міністерства оборони.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 даного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Як встановлено судом, позивачу встановлена ІІ група інвалідності в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції на час звернення позивача до ОСОБА_2 ОВК) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

Відповідно до ч.7ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Колегією суддів встановлено, що саме на підставі особистої заяви позивача, на виконання норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради йому було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 284, 40 грн.

Таким чином ОСОБА_1 скористався своїм правом вибору на отримання відповідної допомоги при встановленні інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і він отримав відповідну одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що вказує на виконання взятих на себе соціальних зобов’язань державною.

Отже, позивач скористався своїм правом вибору на отримання відповідної допомоги при встановленні інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав відповідну одноразову компенсацію від Управління праці, через що не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від Міністерства оборони.

Про обдуманість вибору позивача вказує особисте звернення до управління Миргородської міської ради про виплату компенсації. Тривалий період часу з написання заяви про отримання компенсації 5 листопада 2014 року до моменту звернення із заявою до Міністерства оборони 1 рік та 6 місяців. А також оспорюванням позивачем до суду в лютому 2014 року (а.с.41-44) суми отриманої компенсації відповідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Та обставина, що позивачем перед повторним зверненням до Міністерства оборони та подачею позову до суду отримана сума компенсації була повернута на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради не має правового значення для вирішення спору. Так як дані дії не створюють правових обставин за яких позивач вважається таким, що не отримував одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дії ОСОБА_1 по поверненню отриманої суми компенсації розцінюються судом як добровільне розпорядження власними коштами на свій розсуд. Дані твердження суду не може бути спростовано постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.02.2017 року, якою зобов’язано Управління праці видати довідку про фактичне не отримання одноразової компенсації ОСОБА_1 відповідно ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 54810 грн., так як він отримав компенсацію в іншому розмірі 284, 40 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.08.2018 року по справі 541/2546/17 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.08.2018 по справі № 541/2546/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 05.11.2018.