Постанова № 7759702, 05.05.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2009 р. № 2а - 15/09/1470

м.Миколаїв

17:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі Вандар Н..А.,

за участю представників:

позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

відповідача - 1: Томашевського О.О. дов. №4 від 08.01.2009,

відповідача - 2: Скакодуб Н.М. дов. №20/9/32-100 від 13.01.2009,

за участю свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

позовомСПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДПА у Миколаївській області., вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54009

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансової санкції,

Згідно змінених вимог: визнання протиправними дій ДПА у Миколаївській області щодо проведення планової перевірки СПД ОСОБА_1; скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 16.01.2009 №140392 прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Миколаївській області, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення про застосування фінансової санкції від 16.01.2009 №140392.

24.03.2009 від позивача надійшла заява, в якій ним викладені позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, а саме:

- визнання протиправними дій ДПА у Миколаївській області щодо проведення планової перевірки СПД ОСОБА_1;

- скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 16.01.2009 №140392 прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Миколаївській області.

Судом справа розглядається в обсязі змінених позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перевірка від 10.01.2009 не відповідає вимогам чинного законодавства, здійснена без дотримання податковою адміністрацією вимог Закону України «Про державну податкову службу України»і, відповідно, рішення прийняте на підставі такої перевірки не може вважатись правомірним. Також позивач вказує на те, що висновок у акті проведення перевірки від 10.01.2009 стосовно відсутності на пляшці вина «Ізабела»виробництва ВАТ «Радсад»акцизної марки зроблений помилково, оскільки марка дійсно відклеїлась, але була в наявності. Підписання акту перевірки без зауважень не означає згоду позивача з його висновками, а встановлене ч.2 ст.55 Конституції України право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади є безумовним, та ніяким чином не обмежується.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують та зазначають, що планова перевірка була проведена відповідно до вимог діючого законодавства: на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державну податкову службу України». Крім того, відповідачі вказують на пропуск позивачем встановленого ч.6 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»місячного строку на оскарження рішення у судовому порядку, у звязку з чим просять відмовити у позові.

Відповідач-2 також зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій прийняте у повній відповідності до приписів абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 05.05.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

10.01.2009 Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області здійснена планова перевірка позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Під час перевірки перевіряючими було встановлено, що в реалізації знаходилась пляшка вина «Ізабела»виробництва ВАТ «Радсад»(код ЄДРПОУ 00413989) місткістю 0,7 л по ціні 11,4 грн. без наявності марки акцизного збору встановленого зразка.

За результатами перевірки був складений акт від 10.01.2009 №0001/14/00/23/НОМЕР_1.

На підставі акту перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Миколаївській області було прийняте рішення від 16.01.2009 №1403920, яким згідно абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700,0 грн.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно п.1 чт.8 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, повязану, зокрема, із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Крім того, п.15 ст.8 Закону №509-ХІІ на податкову покладено функції контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв під час їх транспортування, зберігання та реалізації.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 №481 (далі Закон №481) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Державна податкова адміністрація у Миколаївській області та Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Миколаївській області є органами державної влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ст.11 Закону №509-ХІІ.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР)передбачено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.16 Закону №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Частина 4 ст.16 Закону №265/95-ВР також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.

Законом №509-ХІІ передбачено визначення планової та позапланової перевірок. Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що проведена перевірка СПД ОСОБА_1 передбачена у планах роботи відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Миколаївській області на січень 2009 року, тобто є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону №265/95-ВР.

Що стосується посилання позивача на те, що його не повідомили письмово про проведення планової перевірки за 10 днів до початку її проведення, то дане твердження не може бути взято до уваги, оскільки таке повідомлення надсилається у разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, що не стосується предмету спірної перевірки.

Також не приймаються судом до уваги посилання позивача на те, що у разі проведення відповідачем-1 позапланової перевірки в наявності має бути відповідний наказ або рішення суду, з наступних підстав.

Віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ, оскільки ця стаття регламентує проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів і не стосується перевірок, які проводяться на виконання вимог Закону №265/95-ВР.

Згідно положень ст.112 Закону №509-ХІІ, яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

Перевірку СПД ОСОБА_1 було здійснено на підставі плану проведення перевірок на січень 2009 року (арк. спр.18) та направлень на перевірку ОСОБА_6 №51/23-517 від 10.01.2009 та ОСОБА_4 №52/23-517 від 10.01.2009.

Направлення на перевірку були вручені позивачу, що останнім не заперечується.

Згідно ч.2 ст. 112 Закону №509-ХІІ ненадання зазначених документів платнику податку або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Якщо позивач вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право не допустити працівників відповідача-1 до перевірки. Позивач допустив працівників ДПА Миколаївської області до проведення планової перевірки, що є додатковим підтвердженням правомірності її проведення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що здійснюючи планову перевірку з питань дотримання встановлених законодавством вимог, обовязкових для виконання під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, відповідач-1 діяв у межах своїх повноважень, та у спосіб, визначений законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПА у Миколаївській області щодо проведення планової перевірки СПД ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Що стосується заявлених відповідачами вимог щодо відмови в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ч.6 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», то вони відхиляються судом, виходячи з наступного.

Стаття 99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк. Крім того, для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть бути встановлені інші строки звернення до суду.

Аналізуючи приписи ст.99 КАС України можна зробити висновок, що визначені Кодексом адміністративного судочинства та іншими законами України строки звернення до адміністративного суду повинні сприяти захисту прав, свобод та інтересів особи.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному спорі ту норму права, яка передбачає річний строк звернення до адміністративного суду, оскілки вона міститься у акті вищої юридичної сили, прийнята пізніше, і застосування цієї норми більш повно сприяє захисту прав та інтересів позивача, виходячи із завдань адміністративного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 КАС України.

Позивачем річний строк на звернення до адміністративного суду було дотримано.

За таких обставин, підстави для відмови у звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду, відсутні.

По суті встановленого порушення позивач обґрунтовує свою позицію тим, що хоча з пляшки вина акцизна марка відклеїлась, вона не була відсутня взагалі, а знаходилась поруч.

У п.2.2.14 акту перевірки від 10.01.2009 зазначено: «В реалізації знаходиться пляшка вина «Ізабела»виробництва ВАТ «Радсад»(код ЄДРПОУ 00413989) місткістю 0,7 л по ціні 11,4 грн. без наявності марки акцизного збору встановленого зразка (пояснення додаються)».

З пояснень продавця ОСОБА_7 (арк. спр.23) вбачається, що відсутність акцизної марки на пляшці вина «Ізабела»місткістю 0,7 л по ціні 11,4 грн. вона пояснює тим, що марка відклеїлась.

З метою встановлення обставин складання акту перевірки, судом були викликані та допитані в якості свідків продавець позивача ОСОБА_7 та фахівець ДПА в Миколаївській області ОСОБА_4, яким проводилась перевірка.

Свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях зазначив, що акцизна марка на пляшці вина «Ізабела»була відсутні.

Свідчення продавця ОСОБА_7 не спростовують факту зазначеного нею у поясненнях до акту перевірки про те, що акцизна марка на пляшці не перебувала, оскільки відклеїлась.

Відповідно до абз.3 ч.4 с.11 Закону №481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.п.19, 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 №567, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення, вважаються немаркованими.

Згідно п.12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.699 ЦК України, виставлення товару, демонстрація його зразків у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець ясно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Як вбачається з пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пляшка вина «Ізабела»знаходилась на вітрині у торговому залі магазину, у пятому-шостому ряду від краю, будь-які ознаки того, що цей товар не підлягає реалізації були відсутні.

Частини 1, 2 с.71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність дій ДПА щодо проведення перевірки. Встановлений у акті перевірки факт порушення підтверджений матеріалами справи та не спростований позивачем під час розгляду справи.

Відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 за зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700,0 грн.

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 (далі - Порядок), встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, результати проведення органом виконавчої влади, в межах його компетенції перевірки субєкта підприємницької діяльності, повязаної з обігом алкогольних напоїв.

Пунктами 6, 8 Порядку затверджено порядок прийняття рішення та його форма.

Відповідачем-2 рішення про застосування фінансових санкцій прийняте на підставі акту перевірки від 10.01.2009 №0001/14/00/23/НОМЕР_1 та у відповідності до п.п.6, 8 Порядку.

Таким чином, рішення від 16.01.2009 №140246 про застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 1700,0 грн. є обґрунтованим та прийнятим відповідачем у відповідності і на підставі діючого законодавства, тому підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 71, 72, 99, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 12 травня 2009 року