Вирок № 77596310, 02.11.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6361/18

Провадження № 1-кп/204/619/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Левикіна В.Є.,

за участю прокурора: Мазниці А.О.,

за участю захисників: Касумова У.Я.о., Коваленко С.О.,

за участю потерпілого: ОСОБА_3,

за участю обвинувачених: ОСОБА_4,ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680001267 відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Селидове Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 02 грудня 2011 року Сімферопольським районним судом АР Крим за ч.1 ст.186 КК України до громадських робіт 150 годин;

- 18 червня 2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.190, 71 КК України до 146 годин громадських робіт та штрафу 1700 гривень;

- 22 липня 2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.389 КК України до 3 місяців арешту, на підставі ст.71 КК України, до покарання вказаним вироком частково приєднано покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 18.06.2013 року та за сукупністю вироків остаточно призначено покарання з урахуванням ст.72 КК України у вигляді арешту на строк 3 місяці 5 днів, штраф у розмірі 1700 грн. виконувати самостійно, звільнений 09.12.2013 року з Торезької ВП Донецької області (№28) по відбуттю строку покарання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Фергана, Узбекистан, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 31 травня 1995 року Харківським обласним судом за ч.3 ст.101 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений 18.12.1998 року з Черкаської ВК №62 відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.12.1998 року, на підставі до ст.52 КК України, невідбутий строк 3 роки 2 місяці 22 дні;

- 21 січня 2003 року Лозовським міським судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.187, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 05.01.2010 року з Олексіївської ВК Харківської області №25, на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харків від 25.12.2009 року, відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців;

- 22 листопада 2012 року Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 186, ст.198, 70 КК України, за сукупністю злочинів до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозовського міського суду Харківської області від 21.01.2003 року у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, строк відбуття покарання рахувати з 12.01.2012 року, звільнений 27.02.2015 року з Харківської ВК №43 за ухвалою Орджоникідзевського районного суду м. Харків від 19.02.2015 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 23 дні;

- 11 травня 2017 року Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

-01 жовтня 2015 року Мелітопольским районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04 березня 2016 року, вирок суду від 01.10.2015 року скасований, ОСОБА_6 направлений до ВК для відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

- 16 лютого 2017 року Мелітопольским міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.19, ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 01.10.2015 року до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк з 28.02.2016 року до набрання вироком законної сили, звільнився 29 грудня 2017 року по відбуттю строку покарання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи раніше знайомими, 19 липня 2018 року приблизно о 08.30 годині, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, за попередньою змовою групою осіб, прибули до будинку АДРЕСА_6, де визначили майно, що знаходилося в приміщенні вищевказаного будинку та належить раніше їм незнайомому потерпілому ОСОБА_3, як об'єкт свого злочинного посягання.

Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна,поєднане з проникненням до житла, за попередньою змовою групою, шляхом злому замка вхідних дверей невстановленим під час досудового розслідування предметом, проникли у житло, а саме у приміщення будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_3, а саме: телевізор LG модель 21SA2RG-Z4 чорного кольору, ринкова вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2239/18 від 03.08.2018 року станом на 19.07.2018 року складає 735,00 гривень; газову колонку Beretta, модель JYAC5023813, ринкова вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2239/18 від 03.08.2018 року станом на 19.07.2018 року складає 1000,00 гривень; батарею опалення на 10 секцій, ринкова вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2239/18 від 03.08.2018 року станом на 19.07.2018 року складає 1265,00 гривень.

Після чого, доводячи свій єдиний злочинний умисел до кінця, телевізор LG модель 21SA2RG-Z4 чорного кольору та газову колонку Beretta, модель JYAC5023813 ОСОБА_6, завантажив до багажника автомобіля таксі Мітсубісі Лансер, д.н.з. НОМЕР_1, який був викликаний попередньо вказаними особами, а батарею опалення на 10 секцій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили біля вищевказаного будинку, при цьому вони не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані на місці вчинення злочину працівниками управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, а ОСОБА_6, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив суду, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 19 липня 2018 року приблизно о 08.30 годині, він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, викрали майно з будинку АДРЕСА_6, а саме: телевізор LG, газову колонку Beretta, батарею опалення на 10 секцій. Після чого, його та ОСОБА_5 на місце вчинення злочину з викраденим майном затримали працівники поліції, а ОСОБА_6 втік. В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив суду, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 19 липня 2018 року приблизно о 08.30 годині, він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6, викрали майно з будинку АДРЕСА_6, а саме: телевізор LG, газову колонку Beretta, батарею опалення на 10 секцій. Після чого, його та ОСОБА_7 на місце вчинення злочину з викраденим майном затримали працівники поліції, а ОСОБА_6 втік. В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив суду, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 19 липня 2018 року приблизно о 08.30 годині, він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, викрали майно з будинку АДРЕСА_6, а саме: телевізор LG, газову колонку Beretta, батарею опалення на 10 секцій. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на місце вчинення злочину з викраденим майном затримали працівники поліції, а він втік. В скоєному розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених він не має, просить призначити покарання на розсуд суду, щодо розгляду справи в порядку ст.349 КПК України не заперечує.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.п.66-79,99-114,130-134), протоколи огляду місця події від 19.07.2018 року, з фототаблицею (а.п.10-14,16-21,22,26); протоколи пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2018 року, з фототаблицею (а.п.45-48,49-52); протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.п.53-54); висновок судово-товарознавчої експертизи №2239/18 від 03.08.2018 року (а.п.204-207); постанови про визнання речовим доказом (а.п.23-24,27,192,213), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених:

- ОСОБА_4 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

- ОСОБА_5 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

- ОСОБА_6 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. Так, обвинувачений раніше судимий, вчинив закінчений замах на умисний, корисливий тяжкий злочин, проти власності за обставинами, викладеними у вироку, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

19 липня 2018 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. Так, обвинувачений раніше судимий, вчинив закінчений замах на умисний, корисливий тяжкий злочин, проти власності за обставинами, викладеними у вироку, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_5, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як видно з положень п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання ОСОБА_5 частково приєднує невідбутий строк покарання, призначений за вироком Лозовського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2017 року.

19 липня 2018 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Так, обвинувачений раніше судимий, вчинив закінчений замах на умисний, корисливий тяжкий злочин, проти власності за обставинами, викладеними у вироку, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_6, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2018 року відносно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 фактичну вартість проведення судово-товарознавчої експертизи, трасологічної експертизи, згідно наданого звіту та довідки.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його затримання - з 19 липня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозовського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2017 року та остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді п'яти років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його затримання - з 19 липня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту обрання йому запобіжного заходу-тримання під вартою - з 26 липня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази: телевізор LG модель 21SA2RG-Z4 чорного кольору, газову колонку Beretta, модель JYAC5023813, батарею опалення на 10 секцій, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити законному власнику ОСОБА_3; спец пакет № 2171447, який містить дактилоскопічну картку заповнену на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; спец пакет № 2171448, який містить дактилоскопічну картку заповнену на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; 4 паперові упаковки, із слідами пальців рук на липких стрічках, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 2028) - знищити; один цифровий носій інформації-оптичний диск CD-R Perfeo 52х, 700 mb диску з відеозаписом обставин факту крадіжки - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018040680001267; куртку чорного кольору з написом «Nike», що знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити законному власнику ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рівних частках на користь судового експерта ОСОБА_8 фактичну вартість проведення експертизи № 2239/18 від 03.08.2018 року у розмірі 300 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рівних частках на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 26/4.6/872 від 10.08.2018 року у розмірі 1716 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик