Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 р. справа № 2а-19086/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Рябовол М.О.
за участю:
представника позивача Кузьменко Є.В.,
представника відповідача Романенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Гевіс” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009, № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009, № 0003591502/74353 від 09.12.2009, № 0003601502/74352 від 09.12.2009 -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ СП «ГЕВІС» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009 про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8322 грн., № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року у сумі 27079 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту перевірки від 16.10.2009р. № 2602/15-2-14324054 були прийняті вищевказані податкові повідомлення-рішення. Підставою для донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування стало порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач зазначає, що це порушення встановлено Відповідачем на підставі даних акту перевірки від 10.09.2009 № 2203/23-2-14324054 про результати планової виїзної перевірки ТОВ „СП Гевіс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.03.09.
Висновки акту невиїзної перевірки, на думку Позивача, є хибними, оскільки ґрунтуються на вільному тлумаченні норм діючого законодавства з питань оподаткування. Актом невиїзної перевірки підтверджено, що ТОВ „СП Гевіс” має виробничі потужності, складські приміщення і достатні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та здійснювало господарські операції по відвантаженню покупцям товарів на митній території України та на експорт, податкова звітність надавалась своєчасно та в повному обсязі, що свідчить про здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку.
Щодо формування податкового кредиту, Позивач вказує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 Закону України „Про податок на додану вартість” протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду. Позивач зазначає, що здійснює операції з поставки товарів, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, що підтверджуються висновком акту невиїзної перевірки, отже висновок про порушення пп. 7.4.4 п. 74. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не обґрунтований.
Заявою від 17.12.2009 № 138 Позивач змінив предмет адміністративного позову, зазначив, що ДПІ у м. Краматорську була проведена невиїзна перевірка ТОВ „СП Гевіс” щодо достовірності заявлено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року, за результатами якої складено акт № 2881/15-2-14324054 від 19.11.2009. Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.4.4 п. 74. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2009 року на суму 77718 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2009 року на 106353 грн.
На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення – рішення № 0003591502/74353 від 09.12.2009, № 0003601502/74352 від 09.12.2009. Позивач вказує, що підстави прийняття цих податкових повідомлень – рішень повністю співпадають з підставами прийняття податкових повідомлень – рішень № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009, № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009.
Встановлене порушення пп. 7.4.4 п. 74. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” при визначенні суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року ґрунтується на тих самих доказах, що і порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” при визначенні суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року.
З огляду на викладене, Позивач просить визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009, № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009, № 0003591502/74353 від 09.12.2009, № 0003601502/74352 від 09.12.2009.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення відповідно до яких не погодився з адміністративним позовом та зазначив наступне.
ТОВ „СП Гевіс” до ДПІ у м. Краматорську було подано 16.09.2009 року декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, сума ПДВ що підлягає відшкодуванню з бюджету складає 27079 грн.
ДПІ у м. Краматорську було проведено невиїзну документальну перевірку Позивача, встановлено порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в зв’язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 27079 грн. та визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 8322 грн.
Представник відповідача вказує, що за результатами виїзної документальної перевірки встановлено, що підприємство не використовувало у господарській діяльності послуги з оренди, витрати по електроенергії, води, витрати по використанню комунікацій, сировини та матеріалів. Під час огляду перевіряючими орендованих площ встановлено, що все обладнання не працює, накрите непрозорою поліетиленовою плівкою. В ході перевірки підприємством не були надані документи, що підтверджують фактичну наявність основних фондів, технологічний процес виробництва та нормативні документи, які б підтверджували правомірність списання сировини зі складу та фактичної наявності виробничого процесу по виготовленню продукції.
Крім того, представник відповідача наголошує, що відділ податкової міліції службовою запискою від 29.09.09 повідомив, що в результаті проведених оперативних заходів не надалося можливим встановити проведення ТОВ „СП Гевіс” господарської діяльності.
Отже, вказує представник відповідача, плановою виїзною перевіркою та відділом податкової міліції не встановлено фактичного власного виробництва ТОВ „СП Гевіс”, тому підприємством порушено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 42160,07 грн. у липні 2009 року (дане порушення не призвело до заниження ПДВ за липень 2009 року так як підприємство мало залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 74714 грн.) та в розмірі 64144 грн. у серпні 2009 року, що призвело до заниження ПДВ за серпень 2009 року на 6935 грн.
Також представник відповідача зазначає, що в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у податковій декларації за серпень 2009 року на 27079 грн.
Представником відповідача, в зв’язку із зміною Позивачем предмету адміністративного позову надані додаткові письмові заперечення де зазначено, що документальною невиїзною перевіркою Позивача, встановлено порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в зв’язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2576 грн. та визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 138258 грн.
Підстави зменшення суми бюджетного відшкодування та визначення суми податкового зобов’язання представником відповідача вказані ті ж самі, що і у попередніх письмових запереченнях – відсутність підтвердження здійснення Позивачем господарської діяльності.
Отже, вказує представник відповідача, Позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого завищено податковий кредит в період, що перевірявся на суму 160906 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2009 року на 106353 грн., та встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в зв’язку з чим Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у податковій декларації за вересень 2009 року на 2576 грн. Враховуюче викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СП Гевіс” (ідентифікаційний код 14324054) зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради та є юридичною особою. (а.с. 57-59).
У період з 16.09.2009р. по 16.10.2009р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року ТОВ „СП ГЕВІС”. За результатами перевірки складено акт від 16.10.2009р. № 2602/15-2-14324054 (а.с. 7-15), встановлено порушення пп. 7.4.4, п. 7.4, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Підставою для такого висновку податкового органу стало те, що плановою виїзною перевіркою та відділом податкової міліції не встановлено фактичного власного виробництва ТОВ „СП Гевіс”, а тому підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 42160 грн. за липень 2009 року та 69144 грн. за серпень 2009 року. В зв’язку з цим, податковим органом встановлено заниження податкового зобов’язання за серпень 2009 року в розмірі 6935 грн., а також завищення податкового кредиту за серпень 2009 року на 27079 грн. (а.с. 14-15)
30 жовтня 2009 року на підставі вказаного акту перевірки та згідно з підпунктами «б», «в» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0002691502/0/65942, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 27079 грн. (а.с. 25) та податкове повідомлення-рішення № 0002701502/0/65943, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8322 грн., у т.ч. за основним платежем 6935 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1387 грн. (а.с. 24).
У період з 20.10.2009 по листопад 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року ТОВ „СП ГЕВІС”. За результатами перевірки складено акт від 19.11.2009р. № 2881/15-2-14324054 (а.с. 170-178), встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”
Підставою для такого висновку податкового органу стало те, що плановою виїзною перевіркою та відділом податкової міліції не встановлено фактичного власного виробництва ТОВ „СП Гевіс”, а тому підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту за вересень 2009 року суми ПДВ в розмірі 72788 грн. В зв’язку з цим, податковим органом встановлено заниження податкового зобов’язання за вересень 2009 року в розмірі 106353 грн., а також завищено податковий кредит за вересень 2009 року на 2576 грн.
09 грудня 2009 року на підставі вказаного акту перевірки та згідно з підпунктами «б», «в» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0003601502/74352, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2576 грн. (а.с. 182) та податкове повідомлення-рішення № 0003591502/74353, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 138258,90 грн., у т.ч. за основним платежем 106353 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 31905,9 грн. (а.с. 181).
Суд вважає прийняті податкові повідомлення – рішення податкового органу протиправними з огляду на наступне.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року позивачем у рядку 17. зазначено податковий кредит у розмірі 42160 грн. (а.с. 73-74) Відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року сума ПДВ по операціях з придбання, які дають право на формування податкового кредиту складає 39519 грн. (а.с. 77) Сума ПДВ у розмірі 2641,31 грн. була включена до податкового кредиту за липень 2009 року на підставі податкових накладних за травень 2009, отриманих від контрагентів в липні 2009 року.
Так, у судовому засіданні встановлено, що податковий кредит у розмірі 42160,07 грн. за липень 2009 року був сформований на підставі наступних податкових накладних, що надавалися позивачу контрагентами по господарським договорам: ВАТ Науково-виробниче підприємство «Оснастка» № 131 від 29.07.09, № 94 від 26.05.09 (сума ПДВ – 5833,33 грн.), ДП „Хімпром” ТОВ „Чернігівхімпром” № 121 від 02.07.09 (сума ПДВ – 31900 грн.), ЗАТ ТД „Ірбіс” №7-000897 від 02.07.09, № 7-000919 від 06.07.09 (сума ПДВ – 2592,26 грн.), ТОВ „Автопромподшипнік” № 2907070 від 29.07.09 (сума ПДВ – 1135,31 грн.), ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем” № 481240/2 від 31.05.09 (сума ПДВ 16грн.), ВАТ „Укртелеком” № 707/140100 від 31.05.09 (сума ПДВ 125,31 грн.), ПП „Лотекс” №2708 від 08.07.09, № 2898 від 21.07.09 (сума ПДВ 51,36 грн.), ТОВ „Контраст” № 0182 від 09.07.09 (сума ПДВ 102 грн.), ФОП Євтушенко А.О. № 187 від 17.07.09 (сума ПДВ 200 грн.), ТОВ „Версія” № 910 від 28.07.09 (сума ПДВ 24,50 грн.), ТОВ „Укрмашкомплект” № 07300002 від 30.07.09 (сума ПДВ 180 грн.) (а.с. 81-94)
Вказані податкові накладні включені ТОВ „СП Гевіс” до реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 7 за період з 01.07.2009 по 31.07.2009 (а.с. 79-80)
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року позивачем у рядку 17. зазначено податковий кредит у розмірі 69144 грн. (а.с. 95-96) Відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року сума ПДВ по операціях з придбання, які дають право на формування податкового кредиту складає 69144 грн. (а.с. 101)
Податковий кредит за серпень 2009 року був сформований на підставі наступних податкових накладних, що надавалися позивачу контрагентами по господарським договорам: ППФ „Інтерекопласт” № 7/0165 від 30.04.09 (сума ПДВ 6526,67 грн.), ТОВ АФ „Імідж – аудит” № 14 від 21.04.09, № 35 від 05.08.09 (сума ПДВ 500 грн.), ВАТ Науково-виробниче підприємство «Оснастка» № 136 від 31.07.09, № 116 від 30.06.09, № 114 від 30.06.09, № 117 від 30.06.09, №135 від 31.07.09, № 148 від 31.08.09 (сума ПДВ – 13781,82 грн.), ТОВ „ТД Надія” № 58 від 17.06.09 (сума ПДВ 16940), ДП „Хімпром” ТОВ „Чернігівхімпром” № 116 від 24.06.09 (сума ПДВ – 3008,33 грн.), ТОВ „Дон-Термінал” № 2287 від 12.06.06 (сума ПДВ 233,64 грн.), ТОВ „Тет-Партнер” № 298 від 18.06.09 (сума ПДВ 853 грн.), ВАТ „Укртелеком” № 704/140100 від 30.06.09, № 696/140100 від 31.07.09, № 701/140100 від 31.08.09 (сума ПДВ 474,60 грн.), ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем” № 593852/2 від 30.06.09, № 565682/2 від 30.06.09 (сума ПДВ 126,12 грн.), ТОВ „Український сертифікаційний центр” № 31951 від 11.06.09 (сума ПДВ 25 грн.), ДП „Харківський РНВЦСМС” № 062384 від 26.06.09 (сума ПДВ 309,20 грн.), Башкатов К.К. № 42 від 11.08.09 (сума ПДВ 11010 грн.) та Інші (а.с. 107-151)
Вказані податкові накладні включені ТОВ „СП Гевіс” до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 (а.с. 104-106)
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року позивачем у рядку 17. зазначено податковий кредит у розмірі 160906 грн. (а.с. 184-185) При цьому, відповідно до рядка 12.1 декларації, сума ПДВ, яка сплачена митним органам складає 83188 грн. Крім того, позивачем було самостійно виправлені помилки, що містяться у попередній декларації у бік збільшення податкового кредиту на 4930 грн., що відображено в додатку № 1 до декларації з ПДВ за вересень 2009 року (а.с. 186) Відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року сума ПДВ по операціях з придбання, які дають право на формування податкового кредиту складає 72788 грн. (а.с. 101)
Податковий кредит за вересень 2009 року був сформований на підставі наступних податкових накладних, що надавалися позивачу контрагентами по господарським договорам: ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем” № 697343/2 від 31.07.09, № 678020/2 від 31.07.09 (сума ПДВ 126,12 грн.), ТОВ АФ „Імідж – аудит” № 46 від 01.09.09 (сума ПДВ 1333,33 грн.), ТОВ „Холдинг – Центр 7” № 165 від 03.09.09, № 169 від 08.09.09 (сума ПДВ 3250 грн.), ТОВ „Тет – Партнер” № 517 від 04.09.09, № 370 від 16.07.09 (сума ПДВ 16211,5 грн.), ТОВ „Дай сан” № 9-2 від 08.09.09 (сума ПДВ 1954,38 грн.), ПП „Полімер – Система ВЕРО” № 5 від 09.09.09 (сума ПДВ 4475 грн.), ТОВ „Тетравіон” № 368 від 18.09.09 (сума ПДВ 1475 грн.), ТОВ „Торговий дім „Нафтахім” № 1724 від 24.09.09 (сума ПДВ 44778,1 грн.), ВАТ Науково-виробниче підприємство «Оснастка» № 156 від 29.09.09 (сума ПДВ 3333,33 грн.) та Інші (а.с. 194-232)
Вказані податкові накладні включені ТОВ „СП Гевіс” до реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 9 за період з 01.09.2009 по 30.09.2009 (а.с. 192-193)
Судом також встановлено, що оплата позивачем отриманих послуг підтверджується банківськими виписками (т. 2 а.с. 30-73).
Оплата митним органам ПДВ у складі ціни товару, який експортується підтверджується відповідними митними деклараціями із відміткою митного органу про сплату (а.с. 201-202, 224-225, 230-231)
Такі податкові накладні є підставою для нарахування податкового кредиту у розумінні п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди проводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивач не здійснював власної господарської діяльності, посилаючись на службову записку відділу податкової міліції та акт планової документальної перевірки.
Разом з тим, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на те, що службовою запискою від 29.09.09 начальник ВПМ ДПІ у м. Краматорську повідомив ДПІ у м. Краматорську про неможливість встановити оперативними заходами підтвердження фактів проведення ТОВ „СП Гевіс” господарської діяльності, при цьому, представником відповідача не надано до суду жодного доказу проведення таких оперативних заходів, підставу їх проведення та доказів не здійснення Позивачем господарської діяльності. Вказана службова записка ВПМ ДПІ у м. Краматорську не містить жодного факту стосовно відсутності господарської діяльності у ТОВ „СП Гевіс”. З іншої службової записки ВПМ ДПІ у м. Краматорську вбачається, що підрозділом податкової міліції проводилися лише співбесіди із громадянами за результатами яких встановити чи спростувати проведення господарської діяльності ТОВ „СП Гевіс” не надалося можливим, про що було повідомлено службовою запискою управління оподаткування юридичних осіб. Проте, жодних доказів, фактів відсутності господарської діяльності з боку Позивача за період з червня 2009 по вересень 2009 року не встановлено.
Суд вважає, що Відповідачем недотримані приписи п. 1.7 наказу ДПА України „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” від 10.08.2005 № 327 відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Крім того, п. 2.3.4 Порядку прямо забороняється податковому органу відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Стосовно посилання Відповідача на акт планової виїзної перевірки ТОВ „СП Гевіс” від 10.09.09 № 2203/23-2-14324054, відповідно до якого встановлено відсутність фактичного власного виробництва підприємства, суд не бере його до уваги з огляду на те, що результати перевірки, відображені у цьому акті стосуються періоду з 01.01.2008 по 31.03.1009 року. Разом з тим, предметом розгляду у даній адміністративній справі є правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за липень, серпень та вересень 2009 року.
До того ж, у судовому засіданні судом були досліджені копії господарських договорів, укладених між Позивачем ТОВ „СП Гевіс” та іншими підприємствами (контрагентами), які видавали податкові накладні, та на підставі яких позивачем формувався податковий кредит. (т. 2 а.с. 2-29, 118-126 ) Виконання зазначених договорів підтверджується копіями видаткових накладних, актами виконаних робіт (т. 2 а.с. 74-109) Як вже зазначалося судом, позивачем були сплачені вартість послуг, товарів що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Судом було запропоновано Відповідачу надати до судових засідань роздруківку Додатку № 5 по контрагентам позивача за спірні періоди (липень – вересень 2009), інформація про які міститься в комп’ютерній автоматизованій системі АРМ з метою встановлення відображення розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також інші докази в обґрунтування власної правової позиції. Разом з тим, зазначена інформація на вимогу суду Відповідачем надана не була.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновків Акту про результати невиїзної документальної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року від 19.11.2009 № 2881/15-2-14324054 відповідачем зроблено висновок про завищення податкового кредиту за вересень 2009 року на 77718 грн., що призвело до заниження податкового зобов’язання з ПДВ на 106353 грн. Разом з тим, відповідно до декларації з ПДВ податковий кредит рядок 17 складає 160906 грн. отже, знімаючи податковий кредит у розмірі 77718 грн. податковий орган помилково визначає суму податкового зобов’язання у розмірі 106353 грн. (визначену платником податку самостійно, рядок 9), адже сума податкового зобов’язання складає різницю між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ такого звітного періоду (пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”)
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх рішень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» передбачено, що при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.
Оскільки відповідач не довів законну підставу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, суд задовольняє позовні вимоги та скасовує податкові повідомлення-рішення № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009, № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009, № 0003591502/74353 від 09.12.2009, № 0003601502/74352 від 09.12.2009.
На підставі ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору, що підтверджені документально. (а.с. 26)
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Гевіс” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002701502/0/65643 від 30.10.2009, № 0002691502/0/65942 від 30.10.2009, № 0003591502/74353 від 09.12.2009, № 0003601502/74352 від 09.12.2009 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення – рішення № 0002691502/0/65942 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 27079 грн. від 30.10.2009, податкове повідомлення-рішення № 0002701502/0/65943, про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8322 грн. від 30.10.2009, податкове повідомлення – рішення № 0003601502/74352 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2576 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003591502/74353, про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 138258,90 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства «ГЕВІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 січня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 25 січня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.
Судове рішення № 7759343, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-19086/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: