Рішення № 77591958, 01.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м.ПолтаваСправа № 1640/2660/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач / ОСОБА_1В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач / ГУНП в Полтавській області) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області №762 від 08 травня 2018 року про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності,

- визнати протиправним та скасувати наказу ГУНП в Полтавській області №220 о/с від 15 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 Валерійоівича зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області з 15 травня 2018 року,

- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу,

- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактичні обставини, які встановлені ГУНП в Полтавській області під час проведення службового розслідування за фактом травмування окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП, не відповідають дійсності. У матеріалах службового розслідування відсутні акти, протоколи чи інші документи, що підтверджують вчинення дій, які відображені у висновку. Зазначив, що до адміністративної відповідальності за перебування в нетверезому стані у громадських місцях в день події не притягувався, а вживання спиртних напоїв у нічний позаслужбовий час, жодним нормативно-правовим актом не заборонено. Наполягав на тому, що висновок службової перевірки складено з порушенням вимог, щодо всебічності та повноти службового розслідування, що передбачено у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого 22 лютого 2006 року та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом №230 від 12 березня 2013 року. Таким чином, службове розслідування проведено не повно, висновок службового розслідування про несумісність з можливістю подальшого проходження служби в Національній поліції є передчасним, та суперечить вимогам статті 14 Статуту, оскільки звільнення осіб з органів внутрішніх справ, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного стягнення.

23 серпня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУНП в Полтавській області (а.с. 44-55). У відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначаючи, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, під час події, яка трапилася 24 березня 2018 року у нічному клубі "Джос", не відповідає Правилам етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських" та пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію". При обранні крайнього заходу дисциплінарного впливу до ОСОБА_1 було враховано, що подібні випадки, що встановлені в ході службового розслідування негативно впливають на імідж, як поліції так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони публічного порядку та боротьби зі злочинністю.

23 серпня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУНП в Полтавській області (вх. №22402/18) про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 39-40).

За результатами розгляду вказаного клопотання судом відмовлено у його задоволенні.

13 вересня 2018 року у судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції із 07 листопада 2015 року по 08 травня 2018 року, що підтверджується Послужним списком (а.с. 64-67).

30 березня 2018 року ГУНП в Полтавській області винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування" (а.с. 76).

За змістом вказаного наказу підставою для призначення службового розслідування слугувало те, що 26 березня 2018 року до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення за медичною допомогою до травматологічного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" працівників відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП.

Під час проведення службового розслідування заступником начальника ГУНП в Полтавській області - начальником кримінальної поліції ОСОБА_6 подано на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 рапорт, з якого слідує, що наказом ГУНП в Полтавській області від 30 березня 2018 року №345 призначено проведення комісійного службового розслідування за фактом травмування окремих працівників поліції Кременчуцького ВП ГУНП під час відпочинку в НК "Джос" 24 березня 2018 року з контрольним терміном виконання 30 квітня 2018 року. Під час проведення службового розслідування оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_4, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 та інспектору - штурмовику 1-го взводу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління "Корпусу оперативно-раптової дії" ГУНП лейтенанту поліції ОСОБА_9 було запропоновано надати письмові пояснення, які останніми були надані відповідно до чинного законодавства. В той же час оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вказав, що письмові пояснення надасть лише після закінчення лікування. Відповідно до пункту 6.3.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230 забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення (а.с. 78).

26 квітня 2018 року начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 дозволено продовжити контрольний термін проведення службового розслідування до 14 травня 2017 року.

За результатами службового розслідування за фактом травмування окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП, комісією ГУНП у складі: голови - заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції підполковника поліції ОСОБА_6, членів комісії: начальника Кременчуцького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10, старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП майора поліції ОСОБА_11, начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_12, старшого оперуповноваженого ВБОЗ УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_13 та старшого оперуповноваженого Полтавського управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_14 08 травня 2018 року складено висновок, який цього ж дня затверджений начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 (а.с. 68-75).

Як слідує із вищевказаного висновку комісія вважає, що в межах проведеного службового розслідування підтвердити інформацію щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ОСОБА_5В, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 працівниками охорони НК "Джос" в ніч з 24 березня 2018 року по 25 березня 2018 року, 26 березня 2018 року не вбачається можливим в зв'язку з суттєвими розбіжностями в поясненнях опитаних сторін та відсутністю відео зйомки подій. Наявність або відсутність складу злочину в діях осіб причетних до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ОСОБА_5В, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 буде встановлено за результатами розгляду кримінальних проваджень №12018170090000892, №12018170090000893, №12018170090000894 та №12018170090000895 органами досудового слідства та суду. Оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді - забій грудної клітки, м'яких тканин правого плеча, отримав 24 березня 2018 року в період проходження служби не при виконанні службових обов'язків. За порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити зі служби в поліції.

08 травня 2018 року наказом ГУНП в Полтавській області №762, за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с. 149-150).

Наказом ГУНП в Полтавській області №233о/с від 22 травня 2018 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с. 57).

Позивач не погоджуючись зі звільненням з поліції, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися суд дійшов до наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2016 року №580-VIII, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом (частини друга - четверта статті 18 Закону України "Про Національну поліцію").

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року №1179.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу I Правил етичної поведінки поліцейських).

Відповідно до пункту 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.

За змістом вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні встановлений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року №230.

За приписами пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ).

30 березня 2018 року начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування".

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

На підставі рапорту заступника ГУНП в Полтавській області - начальника кримінальної поліції ОСОБА_6 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 продовжено строк службового розслідування до 26 квітня 2018 року.

Згідно із пунктом 5.3. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

08 травня 2018 року начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 затверджено висновок за результатами службового розслідування.

Як випливає із висновку службового розслідування 26 березня 2018 року до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення в 19:33 за медичною допомогою до травматичного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" оперуповноважених відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень працівниками охорони НК "Джос". 29 березня 2018 року подія набула суспільного резонансу та мала негативний характер серед мешканців м.Кременчук, оскільки була озвучена депутатом Кременчуцької міської ради ОСОБА_15 під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання. 29 березня 2018 року та 05 квітня 2018 року у інтернет - виданні "Кременчуцька газета" розміщена інформація негативного характеру про події за участі окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП щодо їх поведінки під час відпочинку в НК "Джос".

Як слідує із висновку службового розслідування від 08 травня 2018 року та пояснень охоронця ТОВ "Сокіл Полтава" ОСОБА_16 в ніч з 24 березня 2018 року на 25 березня 2018 року, останній перебував на роботі в НК "Джос". Біля 23:30 24 березня 2018 року до клубу зайшло 5 чоловік, які перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. Було прийнято рішення про не допуск до розважального закладу вказаних чоловіків. Однак під час спроби зайти до розважального закладу, один з них пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції та вказав, що є діючим працівником поліції, після чого даних осіб було допущено до клубу (а.с. 94-95).

Факт пред'явлення службового посвідчення підтвердив у своїх письмових поясненнях ОСОБА_5 (а.с. 80-82).

При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_5 стосовно того, що посвідчення ним було показано для залагодження конфлікту, оскільки за інформацією, яка відображена в ОСОБА_4 перегляду відеоматеріалів залучених до матеріалів службового розслідування від 24 квітня 2018 року вивченням наданих фото djoss2-06-20180325143005475 встановлено, що 24 березня 2018 року в 22:23, під час прибуття до НК "Джос" старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пред'явив своє службове службове посвідчення працівника поліції.

За поясненнями ОСОБА_17 - бармена НК. Джос", ОСОБА_18 - начальника охорони, ОСОБА_19 - охоронця, ОСОБА_20 - менеджера НК "Джос", ОСОБА_21 - прибиральниці НК "Джос" - перебуваючи у приміщенні розважального закладу працівники поліції вели себе зухвало, на зауваження не реагували, намагалися чіплятися до відвідувачів, намагалися залізти до службової зони діджея та впали на підлогу розливши коктейль. На зауваження не реагували. В подальшому один з них, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння зайшов у зону відпочинку та справи природні потреби поблизу м'якого дивану (за даними службового розслідування встановлено, що даною особою виявився ОСОБА_5В.). Після справляння природних потреб останнього було виведено з приміщення розважального закладу (а.с. 88-96).

Разом з тим твердження позивача про сумнівність даних обставин, суд вважає недоречними, оскільки шість осіб, які перебувають на різних посадах у НК "Джос" підтвердили дані факти, при цьому будь-яких доказів заінтересованості чи упередженості даних осіб судом не встановлено, а сторонами не надано.

24 квітня 2018 року старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_11 у присутності начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції Яцик.О.С. переглянуто відеозйомки з камер спостереження, розташованих в приміщенні НК "Джос" за участі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Під час перегляду наданих копій відео файлів встановлено факти негідної працівника поліції поведінки у побуті, а саме: чіпляння до відвідувачів (ОСОБА_8, ОСОБА_5В.), намагання залізти до діджея, падіння на підлогу розважальної зали (ОСОБА_5, ОСОБА_4В.), демонстрація прийомів рукопашного бою (ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_4В.). Вивченням наданих фото встановлено, що 24 березня 2018 року о 22:23, під час прибуття до НК "Джос" старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції.

За результатами комісійного перегляду відеозаписів складено акт від 24 квітня 2018 року (а.с. 123).

Судом також враховано, що ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування відмовився надавати пояснення щодо події, яка трапилася в ніч з 24 березня 2018 року на 25 березня 2018 року в НК "Джос", про що начальником СКЗ Кременчуцького ВП УНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_12 складено рапорт про виїзд за адресою проживання оперуповноваженого ВКП Кременчуцького ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 №4070/115/107-2918 від 26 квітня 2018 року, ОСОБА_4 про відвідування за місцем мешкання №1484/115/10/01-18 від 26 квітня 2018 року і №1564/115/1074-01-1 від 02 травня 2018 року та ОСОБА_4 про відмову надавати пояснення №1569/115/107-2018 від 02 травня 2018 року (а.с. 87, 137 зворотній бік - 138 зворотній бік).

Як випливає із Довідки №1012 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України та листа амбулаторії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", ОСОБА_1 у період із 27 березня 2018 року по 30 березня 2018 року перебував на амбулаторному лікуванні, первинний діагноз - забій грудної клітки, м'яких тканин правого плеча (а.с. 136-137).

При цьому, з інформації наданої Управлінням охорони здоров'я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (лист №01-16/540 від 26 квітня 2018 року) випливає, що громадянин ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗП-СМ №2 комунального некомерційного медичного підприємства "Центр ПМСД №3" м.Кременчука ОСОБА_22 і йому видавався листок тимчасової непрацездатності серія АДН №794239, діагноз: гострий бронхіт, шифр J20, за період з 30 березня 2018 року по 12 квітня 2018 року включно (а.с. 139).

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що "24 березня 2018 року разом із ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмічали день народження ОСОБА_5 у нього вдома, але близько 22:30 год. вирішили поїхати до центру міста та відвідати нічний клуб "Джос", щоб не вживати алкогольні напої на вулиці. У клубі пробули приблизно 45 хвилин, після чого зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та знаходиться біля входу у нічний клуб. Вийшовши із нічного клубу на подвір'я побачив ОСОБА_5, який був у крові та пояснив, що охорона закладу нанесла тілесні ушкодження. Після чого я сказав, що необхідно зайти до нічного клубу та розібратися з охороною, що спонукало її вчинити такі дії. Але у цей момент підбігло приблизно чотири особи і почали наносити тілесні ушкодження. Після цього охорона закладу вивела на вулицю ОСОБА_1 і ОСОБА_8 та знову почала наносити мені тілесні ушкодження. Коли охорона нічного клубу повернулася до закладу, ми всі разом знову вирішили зайти до клубу, щоб забрати свої речі. Однак на вимогу віддати наші речі охорона знову почала наносити тілесні ушкодження. Після чого ми вийшли з клубу та зателефонували керівництву, щоб повідомити про подію, яка трапилася із суботи на неділю. Однак, коли вийшли в понеділок на роботу, керівник відділу поліції сказав, що ОСОБА_5 необхідно поїхати до клубу, щоб владнати ситуацію. Після того, як ОСОБА_5 поїхав до клубу, він зателефонував на телефон і повідомив, що охорона нічного закладу зачинила його і не відпускає та хоче бачити всіх учасників події. Після чого я із ОСОБА_23 зайшли до свого керівника і повідомили, що ОСОБА_5 тримають проти його волі у клубі та наносять тілесні ушкодження".

Також свідок ОСОБА_4 надав пояснення, що "в нічному клубі проводиться реалізація спиртних напоїв. Перебуваючи у нічному клубі 24 березня 2018 року замовили кальян та "якийсь" коктейль. Коли первий раз наносили ОСОБА_1 тілесні ушкодження не бачив, а коли зайшли в хол нічного закладу, охорона до усіх нас почала ставитися не приязно. Як наносили ушкодження ОСОБА_1 у холі клубу не бачив, бачив коли ОСОБА_1 та ОСОБА_8В охорона вивела і там бачив, як охорона наносила ушкодження".

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що "24 березня 2018 року запросив ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ОСОБА_4 до себе додому де останні пили пиво та відпочивали, після чого ввечері поїхали до центру міста та вирішили піти в нічний клуб "Джос". У клубі пробули не більше однієї години, замовляли по коктейлю та відпочивали за столиком, танцювали. Близько 00.00 я розбив склянку із напоєм, після чого підійшла офіціантка, якій заплатив гроші за склянку. Після цього вирішив поїхати додому. Чекаючи уже на вулиці таксі відчув удар ззаду та нанесення тілесних ушкоджень. Коли піднявся, дістав телефон та почав телефонувати усім з ким відпочивав. На вулицю вийшов ОСОБА_9 і ОСОБА_4, яких також почали відразу бити. Після чого виштовхали ногами із клубу ОСОБА_8 і ОСОБА_1 ОСОБА_3 зателефонували керівництву та поїхали по домівкам. У понеділок вранці нас викликало керівництво та повідомило, що я - ОСОБА_5 справляв свої потреби в клубі та дана інформація підтверджується відео із камер спостереження".

Надаючи правову оцінку даним свідченням суд відмічає, що останні підтверджують факт перебування ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у НК "Джос" та частково тих подій, які трапилися у ніч з 24 березня 2018 року на 25 березня 2018 року, однак не спростовують тих обставин, які встановлені в ході службового розслідування та пояснень інших осіб, які були допитані під час проведення службового розслідування.

Крім того допитані свідки знаходяться з позивачем у дружніх відносинах, звільнені зі служби в Національній поліції України за результатами службового розслідування, яке проводилося й відносно ОСОБА_1, а тому є особами зацікавленими у результаті розгляду справи, у зв'язку із чим їх свідчення не можуть бути об'єктивними.

Як випливає із Відомості ознайомлення особового складу Кременчуцького ВП із Правилами етичної поведінки поліцейських та Відомості ознайомлення особового складу Кременчуцького ВП щодо неухильного дотримання Правил поведінки і професійної етики працівника поліції, останні доведені до відома ОСОБА_1В під підпис (а.с. 122, 122 зворотній бік).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що дані Правила встановлені саме з метою дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Разом з тим, та поведінка поліцейських за тих обставин, що відбулися, аж ніяк не може посилювати авторитет та довіру громадян до поліції.

Подія, яка трапилася 24 березня 2018 року, мала суспільний резонанс, оскільки була озвучена депутатами міської ради під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання та розміщена на сайті інтернет - видання "Кременчуцька газета", що не спростовано сторонами (а.с. 144).

Стосовно доводів позивача, що останній не повідомляв присутнім, що являється працівником поліції та не пред'являв службового посвідчення, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 хоча і не пред'являв службового посвідчення, однак не вчинив жодних дій відносно тієї особи, яка пред'явила охороні НК "Джос" таке посвідчення, не заперечив факту входження до приміщення клубу після пред'явлення посвідчення та не скористався своїм правом покинути клуб в момент коли охорона закладу відмовила пропускати осіб до зали.

Таким чином порушення етичної поведінки ОСОБА_1, як діючого поліцейського, настало ще на етапі пред'явлення особою з якою перебував позивач службового посвідчення, задля досягнення поставленої на той момент своєї мети.

При цьому ОСОБА_1 повинен розуміти, що зайняття певної посади в правоохоронних органах не може ставити поліцейського у привілейоване становище перед іншими особома у рівнозначній обстановці, тим більше не при виконанні службових обов'язків.

Так, ОСОБА_1 пояснює, що за результатами отримання тілесних ушкоджень одним із осіб з якими він відпочивав, вони знову пішли до приміщення НК "Джос", щоб забрати речі та розібратися, що сталося, однак суду не зрозумілі такі дії позивача, як особи, яка працює в правоохоронних органах, оскільки послідовно було б викликати поліцію, а не продовжувати виниклий конфлікт.

На переконання суду поведінка ОСОБА_1 за тих обставин і обстановці носить деструктивний та не логічний характер.

Констатуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позивач маючи усі можливості не допустити чи хоча б "розірвати" скоєння вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на поліцейського обов'язкам фактично підтримав, продовжив та завершив його.

При цьому, позивач вибираючи ту чи іншу поведінку за певних обставин повинен розуміти, що наслідки такої поведінки формують у суспільства думку, як щодо самого поліцейського так і до всієї правоохоронної системи в цілому.

Щодо доводів позивача, що за результатами протиправної поведінки охорони клубу, останньому нанесено тілесні ушкодження та відкрито кримінальне провадження №12018170090000894, суд зазначає, що обставини нанесення таких ушкоджень будуть надаватися під час досудового розслідування та судового розгляду у кримінальній справі, при цьому предметом даної справи є встановлення правомірності звільнення ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Стосовно посилань позивача, що до останнього застосовано крайній захід дисциплінарного стягнення, який не відповідає тяжкості вчиненого проступку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як випливає із Послужного списку ОСОБА_1 06 грудня 2018 року до останнього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (наказ ГУНП в Полтавській області №1685 від 06 грудня 2017 року) (а.с. 67, 199-200).

На момент звільнення з Національної поліції України дисциплінарне стягнення реалізоване наказом ГУНП в Полтавській області №1685 від 06 грудня 2017 року було діючим, що підтверджується довідкою Сектору кадрового забезпечення Кременчуцького відділу поліції ГУНПУ в Полтавській області №10687/115/107-2018 від 30 жовтня 2018 року.

Згідно Службової характеристики оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 26 квітня 2018 року за період проходження служби та в займаній посаді зарекомендував себе посереднім працівником. В роботі показує недостатню інтенсивність. На зауваження і критику не реагує, не робить належних висновків, до вказівок керівництва ставиться безвідповідально, не працює над усуненням недоліків (а.с. 129).

Крім того за матеріалами службового розслідування позивач відмовився надавати будь-які пояснення щодо події, яка трапилася 24 березня 2018 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) пункт 38).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Даний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі №824/227/17-а (номер провадження К/9901/27834/18).

Констатуючи означене, суд приходить до висновку, що у керівника ГУНП в Полтавській області виникли обставини за яких останній застосував до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді - звільнення зі служби в Національній поліції України.

Стосовно доводів ОСОБА_1, що на останнього адміністративні стягнення не накладалися та кримінальні провадження не відкривалися, суд зазначає, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд погоджується із відповідачем, що ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію".

ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який, з урахуванням попередньої поведінки, суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків.

Враховуючи означене суд приходить до висновку, що дисциплінарна відповідальність застосована до ОСОБА_1 співмірна вчиненому проступку.

Отже правомірність оскаржуваних наказів №762 від 08 травня 2018 року "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №220 о/с від 15 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 доведена ГУНП в Полтавській області під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39600) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, адреса місцезнаходження: вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 05 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_24