Рішення № 77591896, 05.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3182/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А 3519, ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини А 3519, ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності військової частини А3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, стягнення з військової частини А3519 на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн., стягнення з військової частини А 3519 на користь позивача компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 3543 грн., визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1, стягнення з військової частини А 3519 на користь ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік в розмірі 12904,63 грн.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2018 року судом залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів.

У підготовчому засіданні 02 жовтня 2018 року судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну позивних вимог ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, зобов’язання військової частини А 3519 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн. відповідно довідки військової частини А3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року №119 та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо не надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1, зобов’язання ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України надати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позов обґрунтований позивачем тим, що військовою частиною А3519 в порушення норм законодавства у період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року нарахована, однак не виплачується позивачу індексація грошового забезпечення, що є протиправною бездіяльністю позивача, а тому відповідач має бути зобов’язаний судом здійснити такі дії. Крім того, у зв’язку із звільненням за станом здоров’я позивач подала до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, однак відповідачем вказана допомога виплачена не була, що також є протиправною бездіяльністю ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України та відповідач також має бути зобов’язаний судом здійснити такі дії.

Представник відповідача - військової частини А 3519 надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. З відзиву на позовну заяву та заперечень відповідача (аркуші справи 43-48, 101-103) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів, відповідач діяв відповідно до роз’яснень директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо не здійснення нарахування індексації до окремого роз’яснення, тощо.

Представник відповідача - ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. З відзиву на позовну заяву та заперечень (аркуші справи 61-65, 96-99) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки Міністерством оборони України затверджено фонд грошового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України на 2016 рік та 2017 рік без врахування потреби для виплати індексації грошового забезпечення. Департаментом фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року своїм роз’ясненням визначено, що у зв’язку із внесенням змін до Порядку 1078, індексацію грошового забезпечення не проводити до окремого роз’яснення. На даний час окремого роз’яснення щодо порядку проведення індексації грошового забезпечення до відповідачів не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, пояснень щодо суті позову до суду не надавав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач проходила військову службу в Збройних Силах України за контрактом, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №5 від 12.01.2018 року звільнена з військової служби у запас за станом здоров’я у відповідності до п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», з урахуванням п. 1 ч. 8 цієї ж статті.

Наказом командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) №45 від 05.03.2018 року підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу (аркуш справи 14).

Під час звільнення з військової служби у запас, позивачу було нарахована індексація грошового забезпечення за період з серпня 2016 року по лютий 2018 року в сумі 33068,42 грн., що підтверджується наявною в матеріалах довідкою №119 від 16.05.2018 року (аркуш справи 16).

З позовної заяви вбачається, що у зв’язку із невиплатою позивачу зазначеної суми індексації грошового забезпечення, 02.03.2018 року вона звернулася до командира військової частини А3519 із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення (аркуш справи 17), однак у виплаті їй в усній формі відмовлено, оскільки затверджений кошторис не передбачає виплати індексації грошового забезпечення.

У зв’язку із звільненням за станом здоров’я, ОСОБА_1 також звернулася до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з рапортом про виключення зі списків особового складу частини та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік (аркуш справи 24), однак відповідачем вказана допомога виплачена не була.

15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення за період серпень 2016 року – лютий 2018 року та прийняття рішення щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік (аркуші справи 18-19).

На звернення позивача ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України повідомлено, що на дату її звільнення Міністерством оборони України не було доведено граничні обсяги видатків до ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України на виплату матеріальної допомоги, наказ на виплату зазначеної виплати не видавався, виплату не проведено.

Що стосується виплати індексації грошового забезпечення за період серпень 2016 року – лютий 2018 року, позивачу також повідомлено, що Міністерством оборони України затверджено фонд грошового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України на 2016 рік, 2017 рік та 2018 рік без врахування сум індексації грошового забезпечення.

Крім того, Департаментом фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року своїм роз’ясненням визначено, що у зв’язку із внесенням змін до Порядку 1078, індексацію грошового забезпечення не проводити до окремого роз’яснення.

Виплату індексації грошового забезпечення, у тому числі за минулі періоди, здійснити неможливо, у зв’язку із відсутністю фінансового ресурсу (аркуші справи 20-22).

Позивач не погодився з правомірністю дій відповідачів в частині не виплати індексації грошового забезпечення та не наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 43 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст. 1, 1-2 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ст. 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п. 1-1, 4, 5, 6, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

При цьому, в роз’ясненнях Мінсоцполітики № 10685/0/14-15/10 від 16.07.2015 року, № 252/10/136-16 від 09.06.2016 року, №220/5140 від 04.07.2017 року, № 48/0/66-17 від 08.08.2017 року зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів передбачених на ці цілі (аркуші справи 49-52).

Суд звертає увагу на те, що нормами законодавства України передбачено проведення індексації, в тому числі, грошового забезпечення військовослужбовців та обмеження виконання цих норм законодавства не може відбуватися за телеграмами, роз’ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вказівками командирів військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України, роз’яснень міністерств, тощо.

Відсутність на рахунках військової частини А3519 коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є правовою та законною підставою для недотримання вимог закону та нездійснення виплати такої індексації.

Відповідачем не доведено, що протягом 2016-2018 років ним були вжиті заходи для виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Судом встановлено, що військовою частиною А3519 не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, що є порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.

При цьому, ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В п. 23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація нарахована, однак не виплачена, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною бездіяльністю відповідача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на невірність довідки військової частини А 3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року №119 та необхідність суду визначення базового місяця для правильного обчислення індексації грошового забезпечення, враховуючи перебування позивача у період з 21.11.2013 року по 27.07.2016 року у відпустці для догляду за дитиною, оскільки в довідці розрахований розмір індексації з серпня 2016 року по лютий 2018 року, тобто після виходу позивача з відпустки. Крім того, ця довідка складена військовою частиною А3519, підписана посадовими особами військовою частини, має печатку, тобто, індексація розрахована самим відповідачем.

Таким чином, враховуючи допущення військовою частиною А3519 протиправної бездіяльності щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року у суду є всі підстави для зобов’язання відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 відповідно довідки військової частини А 3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року №119.

Відповідно до п. 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення». затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Сума компенсації нараховується у разі нарахованих, але своєчасно не виплачених грошових доходів. Нараховується і виплачується компенсація в тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість

Позивачем надано до суду розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень 2016 року – лютий 2018 року у розмірі 3543 грн. (аркуш справи 23), заперечень щодо зазначеного розрахунку відповідачами надано не було.

Таким чином, враховуючи те, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов’язання військової частини А 3519 виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн. підлягає задоволенню, то й вимога позивача про визнання протиправної бездіяльності військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року та зобов’язання виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправної бездіяльності ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо не надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1, зобов’язання ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України надати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до п. 1, 7, 9 розділу XXIV Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Так, 15.02.2018 року Міністерством оборони України виданий наказ №65 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік», відповідно до п. 7 якого наказано, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2018 році здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такого порядку щодо здійснення виплат: у першу чергу – розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, у другу – щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, у третю – грошова допомога для оздоровлення, у четверту – інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (за наявністю коштів).

При цьому, відповідно до п. 9 зазначеного наказу встановлено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (без урахування винагород і морського грошового забезпечення). Накази про виплати матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням порядку, передбаченого п. 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців. У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров’я військовослужбовця або членів його сім'ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір, потреби.

Таким чином, у 2018 році матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується за умови необхідного фінансування та наявності поважних причин, зазначених у заяві військовослужбовця.

З рапорту ОСОБА_1 від 2 березня 2018 року до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік вбачається її звільнення за станом здоров’я (аркуш справи 24).

Європейський Суд з прав людини у п. 23 рішення по справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Так, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б виключали виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи вищевикладене, позивач, як звільнений військовослужбовець, мав право на здійснення виплат в першу чергу, однак відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи допущення ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України протиправної бездіяльності щодо не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1, у суду є всі підстави для зобов’язання останнього прийняття рішення про надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік.

Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідачів подати протягом п’ятнадцяти днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) до військової частини А 3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490), ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26613823), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів (проспект Повітрянофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ00034022) про визнання протиправною бездіяльності військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року та не виплаті ОСОБА_1 компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, зобов’язання військової частини А 3519 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн. відповідно довідки військової частини А 3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року №119 та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року, визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо не надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1, зобов’язання ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України надати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490) щодо невиплати ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Зобов’язати військову частину А 3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490) виплатити ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн. відповідно довідки військової частини А 3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року №119.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490) щодо невиплати ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Зобов’язати військову частину А 3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490) виплатити ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26613823) щодо не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов’язати ОСОБА_2 Військово-Морських Сил Збройних Сил України (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26613823) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, РНОКПП НОМЕР_1) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.