Рішення № 77591535, 31.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року № 810/3711/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №47/5 від 05.01.2018 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2017 №36440929.

- зобов’язати Міністерство юстиції України поновити реєстраційну дію, яка скасована його наказом №47/5 від 05.01.2018 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2017 №36440929, прийняте приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний висновок є протиправним, оскільки складений з порушенням визначеної законодавством процедури розгляду скарги.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Міністерство під час розгляду скарги діяло у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 01.06.2014 між Позивачем та Приватним підприємством «Макарів - Агробуд» був укладений договір оренди землі №121-Н (далі – договір оренди), про що 11.02.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесене запис про державну реєстрацію іншого речового права №8703325.

У подальшому, 15.06.2016 договір оренди було розірвано за взаємною згодою сторін шляхом укладення між Позивачем та ПП «Макарів-Агробуд» письмового договору про розірвання договору оренди земельної ділянки. Договір про припинення договору оренди був підписаний уповноваженими особами, а саме: зі сторони орендодавця - Позивачем, який є власником земельної ділянки, а зі сторони Орендаря ПП «Макарів - Агробуд» - його директором ОСОБА_3

Відомості про припинення договору оренди були внесені до Державного реєстру речових права на нерухоме майно 02.08.2017 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 на підставі рішення №36440929, заява до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про припинення права оренди ПП «Макарів-Агробуд» подавалася особисто Позивачем.

ПП «Макарів-Агробуд» подало 28 грудня 2017 року до Міністерства юстиції України скаргу на вчинені реєстраційні дії щодо припинення договору оренди землі Позивача та інших 105 договорів оренди землі, укладених між ПП «Макарів-Агробуд» та іншими землевласниками, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2017р. за № 39390-0-033-17, доповнень до неї від 29.12.2017р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.12.2017 за №25588-0-26-17.

За результатами розгляду скарги ПП «Макарів-Агробуд» Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі по тексту – Комісія) надала висновок від 04.01.2018 року, яким встановила факт здійснення державної реєстрації припинення договорів оренди на підставі заяв власників земельних ділянок, до яких було долучено договори про розірвання договорів оренди землі, однак не додано статуту третьої особи і витягу з ЄДРПОУ щодо ПП «Макарів-Агробуд», у зв’язку з чим прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення скарги ПП «Макарів-Агробуд» та скасування державної реєстрації припинення договорів оренди землі.

Відповідачем 05.01.2018 на підставі висновку Комісії прийнято наказ №47/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», відповідно до якого:

задоволено скаргу ПП «Макарів-Агробуд», в особі представника ОСОБА_4 від 28.12.2017 року в повному обсязі;

скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2017 року №36311098, №36314941, №36314728, №36314475, №36314225, №36311606, №36313515, №36313802, від 27.07.2017 року №36334231, №36332328, №36333577, №36333757, №36333371, №36332628, №36333068, №36334636, №36334444, №36334040, від 29.07.2017 року №36376439, від 02.08.2017 року №36449876, №36440817, №36440850, №36440899, №36440788, №36440533, №36440358, №36440739, №36440929, №36441023, №36441053, №36440953, №36440977, №36441087, №36441000, від 03.08.2017 року №36449390, №36450252, №36450466, №36449099, №36449794, №36452821, 36448769, 36450042, від 01.09.2017 року №36865593, №36861268, №36861078, №36860790, №36865290, №36861496, №36864191, від 02.09.2017 року №36878954, №36878904, №36879021, №36877909, №36879068, від 06.09.2017 року №36925588, №36926161, №36926577, від 07.09.2017 року №36950124, №36951184, №36950811, №36949511, №36960934, №36949229, від 09.09.2017 року №36991016, №36991077, №36991045, від 16.09.2017 року №37111298, №37111343, №37112018, від 19092017 року №37154245, №37154677, №37152582, №37152060, від 20.09.2017 року №37175928, №37176290, №37177722, №37178343, №37177178, №37176808, №37173127, №37168908, №37172795, 37175123, №371798827, №37179467, від 21.09.2017 року 37186948, від 22.09.2017 року №37215127, №37215453, №37215936, №37216509, №37213510, №37212895, №37214797, №37214316, від 06.10.2017 року №37438009, від 10.10.2017 року №37494193, 37494536, 37495042, №37495284, 37495614, 374495861, 37496185, 37496409, 37496670, 37497012, прийняті приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської обл. ОСОБА_2, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів про припинення інших речових прав (прав оренди), які внесені на підставі цих рішень.

Позивач, вважаючи, що Комісією порушено процедуру розгляду скарги, внаслідок чого висновок, складений за результатами її розгляду та наказ, виданий на підстав даного висновку, не можуть вважатися правомірними, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172 (далі по тексту - Положення) Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.

Пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №1128) передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно п.3 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відповідно до п.4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

Згідно п.5 Порядку №1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Відповідно до п.8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 9 Порядку №1128 передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Згідно п.10 Порядку №1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) рекомендованою телеграмою;

2) телефонограмою;

3) факсимільним повідомленням;

4) засобами електронної пошти.

Пунктом 3 Положення також передбачено, що секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Відповідно до п.11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Отже, гр. ОСОБА_1, яка є власником земельної ділянки площею 2,1409 га, кадастровий номер 3222785200:04:004:0025, що розміщена на території Наливайківської сільської ради, повинна була бути запрошена до розгляду скарги Комісією.

Порядком №1128 визначено способи запрошення суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб до розгляду скарги. Крім того, суб'єкту оскарження та заінтересованим особам повинно бути надано копію скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Разом з тим, судом встановлено, що на порушення п.п. 9, 10, 11 Порядку №1128 та п.3 Положення Комісія не надіслала Позивачу копію скарги та доданих до неї документів, відповідно, Позивач не знав про існування скарги та не міг відслідковувати повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги ПП «Макарів-Агробуд» від 28.12.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2017р. за № 39390-0-033-17, доповнень до неї від 29.12.2017р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.12.2017 за №25588-0-26-17

Тобто, Комісія не забезпечила своєчасного отримання позивачем повідомлення про розгляд скарги, що в свою чергу позбавило можливості позивача 04.01.2018 року бути присутнім під час розгляду скарги та надати відповідні письмові пояснення.

Крім того, ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем при подачі заяви на проведення реєстраційної дії припинення договору оренди було надано достатньо документів на проведення такої реєстраційної дії, зокрема, оригінал договору про розірвання договору оренди. Натомість, висновком Комісії з питань розгляду скарги в сфері державної реєстрації прав, було встановлено проведення реєстраційної дії за відсутності необхідних документів, а саме статуту та витягу з ЄДРПОУ орендаря, обов’язковість подачі яких не передбачено ні Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», ні Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, ні Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2012 року №1051.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("ОСОБА_4 проти Хорватії" від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії").

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("ОСОБА_4 проти Хорватії").

Отже, внаслідок порушень, вчинених Комісією, порушено право позивача подати письмові пояснення по суті скарги. Зазначене вплинуло на майнові права Позивача.

При цьому суд допускає можливість прийняття Комісією аналогічного висновку у разі дотримання останньою процедури розгляду скарги.

Відповідно до п. 8 р. ІІІ Положення рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

Згідно п.12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Пунктом 17 Порядку №1128 встановлено, що копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Всупереч зазначеному Позивачу не направлена копія висновку від 04.01.2018 та копія Наказу № 47/5 від 05.01.2018 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»

Відповідно до п.19 Прядку №1128 рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, у рішенні «Меньшакова проти України» від 08.04.2010 Європейського суду з прав людини виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду. Так, Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків відповідного характеру.

У справі «Шаповал проти України» (рішення від 31.07.2012 року) судом вказано, що для того, щоб право доступу до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити акт, який є втручанням в її права. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права та інтереси.

Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке згідно з практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Отже, висновок Комісії може бути оскаржений в суді.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що висновок складений Комісією з порушення вимог законодавства.

Таким чином, оскільки суд встановив, що оскаржуваний висновок є незаконним, то винесений на його підставі наказ від 05.01.2018 №47/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити реєстраційні дії, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.01.2018 №47/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; 6) забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи те, що судом встановлено протиправність наказу Міністерства юстиції України від 05.01.2018 №47/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», суд вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України поновити реєстраційні дії, які скасовані оскаржуваним наказом, оскільки такі вимоги є взаємопов'язаними з первинними позовними вимогами.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного наказу, а тому останній підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 18.07.2018 № 0.0.10875283551).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №47/5 від 05.01.2018 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2017 №36440929.

Зобов’язати Міністерство юстиції України поновити реєстраційну дію, яка скасована наказом Міністерства юстиції України №47/5 від 05.01.2018 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2017 №36440929, прийняте приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.