Рішення № 77590926, 30.10.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2018 Справа № 905/1512/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило

при секретарі судового засідання Конько В.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

про стягнення грошових коштів у сумі 449377,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь грошові кошти у сумі 449377,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №717 від 20.03.2018 щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1512/18; справу №905/1512/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

17.09.2018 відповідач до канцелярії суду надав заяву №09/2649 від 13.09.2018 про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву №09/2648 від 13.09.2018, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, також зазначив про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

04.10.2018 позивач до канцелярії суду надав відповідь на відзив на позовну заяву вих. № 18-117/1 від 26.09.2018 в яких наполягає на задоволенні позовних вимог.

08.10.2018 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява №09/2863 від 05.10.2018 про відкладення підготовчого засідання, у зв’язку з неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання та зазначив про можливість вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2018 суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.10.2018.

Позивач був присутній у судових засіданнях наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судові засіданні не з'явився, належним чином був повідомлений.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

20.03.2018 між Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (покупець, найменування змінено на Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”) було підписано договір поставки №717 (договір), за п.1.1 якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва (товар) у відповідності до асортименту, якості, строків, обсягом, за цінами та на умовах, передбачених в специфікаціях до цього договору, які є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Витрати з перевезення (ж.д. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на покупця, якщо інше не передбачене специфікаціями.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

За змістом п.2.1 договору постачальник зобов’язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ІНКОТЕРМС-2010”, якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до даного договору.

Згідно з положеннями п.п.2.4 – 2.6 договору постачальник постачає товар на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ІНКОТЕРМС-2010”, якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до даного договору. Погодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, вказаний у специфікації до цього договору, з моменту підписання вказаної специфікації. Допускається щомісячна поставка товару з відхиленням по кількості +/- 5% від обсягів, погоджених у специфікаціях.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору ціна товару за одиницю та по позиціям вказується у специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору складає суму у національній валюті України, яка визначається сумою поставленого товару за всіма специфікаціями до цього договору.

У разі порушення строків поставки або порушення об’єму поставки, який обумовлено в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленої у строк об’єму товару, обумовленої у Специфікації (п.8.4.договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, і відповідно, за грошовими розрахунками, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (п.9.5 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, з підписанням специфікації №3 від 02.05.2018 до договору №717 від 20.03.2018 сторонами було узгоджено найменування товару, його кількість, ціну реалізації, умови оплати та поставки товару.

За змістом відомостей, наявних у вказаній специфікації, відповідач зобов’язується протягом травня 2018 року відповідно до графіку відвантаження товару в період з 01 по 31 травня оріентовочно по 6 вагонів на добу відвантажити позивачу товар - горішок коксовий 10-25 мм, марка ОК 1, ОК 2, ОК 3 ТУУ 19.1-00190443-120:2012 Код УКТ ВЭД НОМЕР_1 у кількості 4000 тн сухої ваги загальною вартістю 39387792,00грн. з ПДВ, ціна за тону сухої ваги складає 8205,79грн. (без ПДВ).

Загальна сума договору на момент укладання специфікації №3 орієнтовно складає 126978797,04грн. з ПДВ.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов’язок щодо поставки товару у передбачений укладеним сторонами правочином строк не виконав, загальний об’єм недопоставленого в строк товару - травень 2018 року за специфікацією №3 від 02.05.2018 складає 1095,27 тн сухої ваги горішка коксового 10-25 мм марки ОК 1, ОК 2, ОК 3, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” заявлено вимоги про стягнення суми штрафу у розмірі 449377,78грн. за порушення об’єму поставки, який обумовлено в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленої у строк об’єму товару, обумовленої у вищевказаної специфікації.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, у специфікації №3 від 02.05.2018 до договору №717 від 20.03.2018 сторони узгодили постачання у травні 2018 року 4000 тн сухої ваги горішка коксового.

При цьому, у визначений період Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» поставлено на адресу позивача 2904,73 тн відповідного товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі, рахунками-фактури, залізничними накладними. Факт недопоставки товару у кількості 1095,27тн відповідачем не заперечується.

У разі порушення строків поставки або порушення об’єму поставки, який обумовлено в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленої у строк об’єму товару, обумовленої у Специфікації (п.8.4.договору).

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 449377,78грн. штрафу з огляду на недопоставку у травні 2018 року товару в обсязі 1095,27тн, що погоджено специфікацією №3 від 02.05.2018 до договору №717 від 20.03.2018.

За змістом п.3 вказаної специфікації базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 313,25 доларів США/тонну сухої ваги без урахування ПДВ у національній валюті України по курсу НБУ, який діяв на дату оплати. Ціна, вказана у специфікації, розрахована по курсу НБУ станом на 02.05.2018 – 26,195648грн. та складає 8205,79грн. без ПДВ. Первинні документи (рахунки) оформлюються по даті відвантаження залізничної накладної, за ціною за 1 тн товару у безводній вазі без урахування ПДВ, з переведенням базової ціни по офіційному курсу гривні до долару США, встановленому Національним банком України станом на 00:00 годин дати відвантаження товару.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобов’язання, наслідки чого передбачені п.8.4. договору, а саме застосування позивачем штрафу стосовно відповідача у розмірі 5,0% від вартості недопоставленої у строк об’єму товару, обумовленої у Специфікації.

Розмір штрафу, на стягненні якого наполягає позивач, не суперечить фактичним обставинам справи, визначений у загальному розмірі 449377,78грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не доведено завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

При цьому, у п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, за висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об’єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, загальний розмір нарахованої суми відповідно п.8.4. договору, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та обставини, на які посилається відповідач, фінансовий стан відповідача, знаходження відповідача на території проведення антитерористичної операції, відсутність доказів наявності збитків у позивача, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру штрафу, та зменшує штраф на 30% до 314564,45 грн.

З огляду на таке, позовні вимоги Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню частково, у сумі 314564,45 грн.

Судові витрати, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь про стягнення грошових коштів у сумі 449377,78 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) штраф у розмірі 314564,45 грн., а також судовий збір в сумі 6740,67грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційної інстанції через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (стягувач) – Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542).

Відповідач (боржник) – Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129).

У судовому засіданні 30.10.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2018.

Суддя Г.Є. Курило