Рішення № 77589416, 16.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 806/2044/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення 26652137,74 грн.,

встановив:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (далі – ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", відповідач), в якому просить стягнути з банківських рахунків відповідача заборгованість у сумі 26652137,74 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" перебуває на обліку як платник податків в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби і є платником податків і зборів. Вказано, що станом на 25.04.2018 у ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" обліковується податковий борг зі штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами (угодами) на загальну суму 26652137,74 гривень. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути вищевказану заборгованість з рахунків у банках, що обслуговують платника.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 27 червня 2018 року.

14 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачем не дотримано передбачену Податковим кодексом України процедуру стягнення суми податкового боргу з платника податків, а тому відповідач вважає, що у позивача відсутні законні підстави для звернення до суду до вирішення справи №26/7503/18 та складення нового акту опису майна у податкову заставу.

Свою позицію він обґрунтовує тим, що п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПК України), який визначає порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. З огляду на зазначену норму, представник вважає, що процедура стягнення податкового боргу є єдиною, але здійснюється за рахунок різних джерел: спочатку - за рахунок коштів платника, а в разі їх недостатності – за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, а тому порушення такої процедури незалежно від черговості дій фіскального органу, є підставою для відмови у стягненні. Так, неправомірне внесення майна до реєстру застав порушує загальну процедуру стягнення податкового боргу та порушує права платника податків на мирне володіння майном. Представник відповідача зазначає, що рішення про опис майна у податкову заставу №3853/10/28-10-01-23 від 26.01.2018 на спірну суму податкового боргу містить майно, яке згідно Податкового кодексу України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу, оскільки воно є предметом договору застави, укладеного між відповідачем та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Більш того, наразі Окружним адміністративним судом м. Києва розглядається справа №826/7503/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування акту опису майна від 13.02.2018 №4.

На думку представника відповідача, контролюючий орган у даному випадку вживає заходи щодо стягнення податкового боргу з платника податків з порушення встановленої законодавством процедури, що автоматично нівелює законність будь-яких наслідків від її здійснення. А тому, це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. (а.с.106-112, том 1)

27 червня 2018 року відповідачем до суду було подано два клопотання про зупинення провадження у справі. В одному відповідач просив зупинити провадження в адміністративній справі № 806/2044/18 до прийняття судами остаточного рішення по адміністративній справі № 806/2099/17 за наслідками розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018, якою Публічному акціонерному товариству "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про зупинення провадження у даній адміністративній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у адміністративній справі № 806/2099/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В іншому клопотанні відповідач просив зупинити провадження в адміністративній справі № 806/2044/18 до прийняття судами остаточного рішення по справі № 826/7503/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування акту опису майна від 13.02.2018 року № 4 в частині.

За наслідками розгляду вищезазначеного клопотання судом було прийнято ухвалу від 05.09.2018, якою відмовлено в зупиненні провадження в адміністративній справі №806/2044/18 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №826/7503/18.

05 вересня 2018 року відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що дану адміністративну справу не належить розгляди за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою від 20 вересня 2018 року Публічному акціонерному товариству "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" було відмовлено у задоволенні клопотання та закритті провадження у справі.

Крім того, під час судового засідання 20 вересня 2018 року судом було розглянуто клопотання позивача від 19.07.2018 про проведення судового засідання по суті у справі № 806/2044/18 у режимі відеоконференції. З результатами розгляду клопотання суд прийняв ухвалу від 20 вересня 2018 року, якою клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернув заявнику без розгляду, у зв’язку з недотриманням останнім вимог ч. 2 ст. 195 КАС України щодо надсилання копії заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції іншим учасникам справи.

03 жовтня 2018 року на електронну адресу суду від позивача надійшло повторне клопотання про проведення судового засідання по суті у справі № 806/2044/18 у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року вищезазначене клопотання було задоволено та призначено судовий розгляд справи на 16 жовтня 2018 року о 14:00 в режимі відеоканференції, а також доручено Окружному адміністративному суду міста Києва забезпечити проведення вищезазначеного судового засідання у режимі відеоконференції за участю представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як позивача у справі №806/2044/18.

В судове засідання 16 жовтня 2018 року з’явився представник відповідача - ОСОБА_2, представник позивача - ОСОБА_1 16 жовтня 2018 року прибула до Окружного адміністративного суду міста Києва та приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Під час засідання представник позивача позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг. Представник відповідача, в свою чергу, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" перебуває на обліку як платник податків в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби і є платником податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 19-1.1.4 пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Частиною першою статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно зі частиною першою статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Підпунктом 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України закріплено, що контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Так, на підставі результатів проведеної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами (угодами), оформлених актом № 740/28-10-14-02/05418365 від 11.04.2017, Офісом великих платників податків було винесено податкове повідомлення рішення від 19.07.2017 № НОМЕР_1 про застосування до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" пені в розмірі 26658748,18 гривень за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (а.с.30-31)

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 56.18. ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що податкове повідомлення рішення від 19.07.2017 №0005342200 про застосування пені в розмірі 26658748,18 гривень за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскаржувалось Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" в судовому порядку.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 806/2099/17 позов Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 19.07.2017 №0005342200 в частині нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами в сумі 26 065 148,28 грн.

Однак, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі № 806/2099/17, апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС було задоволено, скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 806/2099/17 та прийнято нову постанову, якою Приватному акціонерному товариству "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" було відмовлено у задоволенні позову до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0005342200.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, то саме з 15.01.2018 (з дати набрання постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі № 806/2099/17 законної сили) податкові зобов’язання, визначені в повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0005342200 стали узгодженими.

Відповідно до пунктом 56.18. ст. 56 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, із наданого позивачем зведеного розрахунку сум податкового боргу (а.с.9) та інтегрованої картки платника - Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (а.с.24) вбачається, що узгоджена сума грошового зобов’язання із штрафних санкцій (пені) в розмірі 26658748,18 гривень за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у строки визначені ПК України не сплачена, а тому дане зобов’язання має статус податкового боргу.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг із штрафних санкцій (пені) в розмірі 26658748,18 гривень за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем не сплачений.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" за № 105-17 від 26.01.2018 на суму 26652137,74 грн. Вказана вимога в судовому порядку відповідачем не оскаржена, а отже податкові зобов'язання є узгодженими (а.с.26).

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу із штрафних санкцій (пені) в розмірі 26658748,18 гривень за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача на користь відмови в задоволенні позову, які полягали в порушенні позивачем процедури стягнення податкового боргу, зокрема, неправомірному включені до рішення про опис майна у податкову заставу №3853/10/28-10-01-23 від 26.01.2018 майна, яке згідно Податкового кодексу України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу, оскільки воно є предметом договору застави, укладеного між відповідачем та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та оскарження таких дій позивача в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа №826/7503/18), суд зазначає наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).

Відповідно до абз. 2, 3 п. 95.3. ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, визначена ПК України процедура погашення податкового боргу передбачає, що контролюючим органом спочатку вживаються заходи погашення боргу шляхом стягнення коштів платника податків (в тому числі й коштів, що перебувають на рахунках у банках, які обслуговують такого платника). І лише у випадку недостатності таких коштів у платника, стягнення здійснюється шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Водночас, як вбачається з п. 95.3. ст. 95 ПК України погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі здійснюється за дозволом суду.

В даному випадку позивач звернувся до суду для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках. Таким чином, позивачем на даний момент не вчиняються заходи погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

А тому, суд приходить до висновку, що оскарження відповідачем дій контролюючого органу щодо включення майна у податкову заставу, на даному етапі жодним чином не впливає на обов’язок відповідача сплатити узгоджену суму грошового зобов’язання та на можливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, 71. код ЄДРПОУ 05418365) на користь Державного бюджету України в особі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г. Код ЄДРПОУ 39440996) заборгованість у сумі 26652137,74 грн. (двадцять шість мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі сто тридцять сім гривень сімдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 02 листопада 2018 року