Ухвала суду № 77587272, 02.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2018 року м. Житомир

справа № 240/4894/18

категорія 12.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов"язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження селищного голови Любарської селищної ради Житомирської області «Про скасування результатів конкурсу» №125 від 04.09.2018;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження селищного голови Любарської селищної ради Житомирської області «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад Любарської селищної ради» №222-к від 17.09.2018 в частині оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради;

- зобов"язати селищного голову Любарської селищної ради Житомирської області призначити на посаду переможця конкурсу на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад Любарської селищної ради» №84 від 19.06.2018.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про забезпечення позову (вх.№21535/18) шляхом встановлення заборони Любарському селищному голові ОСОБА_2, а також будь-яким особам, які виконують обов"язки Любарського селищного голови, вчиняти дії щодо видачі розпорядження про прийняття осіб на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради до ухвалення рішення у справі №240/4894/18.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що розпорядженням Любарського селищного голови №125 від 04.09.2018 скасовано результати конкурсу на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради, за якими конкурсною комісією рекомендовано призначити позивача на відповідну посаду. Відповідачем 17.09.2018 було оголошено новий конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради.

Позивач зазначає, що 30.10.2018 відбувся іспит на перевірку знань відповідно до п.21 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №169, за результатами якого найбільшу кількість балів набрала ОСОБА_3 01.11.2018 призначено співбесіду з кандидатами, які успішно склали іспит, за результатами якої буде здійснено відбір осіб для зайняття вакантних посад.

Тобто у разі обрання переможця конкурсу, він буде призначений на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради, що в свою чергу завдасть шкоди, як правам та інтересам позивача, так і особі, яка стане переможцем конкурсу. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17.09.2018 головою Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області винесено розпорядження №222-к «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад Любарської селищної ради», згідно з яким, зокрема оголошено конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За змістом приписів частин 1, 4, 5, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Слід зазначити, що сама лише незгода позивача із розпорядженням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про його скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним з обсягом позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки законодавством передбачено механізм для відновлення прав позивача у випадку задоволення її позову.

Суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, позивач просить - визнати протиправним та скасувати розпорядження селищного голови Любарської селищної ради Житомирської області «Про скасування результатів конкурсу» №125 від 04.09.2018 та розпорядження «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад Любарської селищної ради» №222-к від 17.09.2018 в частині оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради.

Однак, вжити заходи забезпечення позову позивач просить шляхом встановлення заборони відповідачу вчиняти дії щодо видачі розпорядження про прийняття осіб на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради, яке виноситься суб"єктом призначення на підставі пропозиції конкурсної комісії, а не у зв"язку із самим лише оголошенням конкурсу.

Обраний позивачем вид забезпечення позову, на думку суду, підпадає під дію положень п.5 ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства, зважаючи на зміст оскаржуваних розпоряджень.

Окрім того, згідно з листом Любарської селищної ради №1845 від 31.10.2018 ОСОБА_1, як конкурсанта на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради, повідомлено, що співбесіда на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради відбудетьсь 01.11.2018, тобто також запрошено для участі у конкурсі.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до голови Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов"язання вчинити дії, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко