Постанова № 77589241, 30.10.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/277/17

Провадження 2-а/382/1/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, про визнання неправомірною відмову та зобов"язання здійснити нарахування й виплату разової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірною відмову та зобов"язання здійснити нарахування й виплату разової грошової допомоги. Свої вимоги обгрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у смт. Луганське Бахмутського району Донецької області під час виконання обов'язків військової служби (участі в антитерористичній операції) у віці 24 років загинув її брат - ОСОБА_2 Вона є єдиним членом родини та спадкоємцем померлого брата, інших родичів чи інших близьких людей, крім неї, у ОСОБА_2 не було. В передбачений законодавством термін вона звернулася до Приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45159406 від 21.09.2016. Крім того, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2, який є її братом, вона звернулася до Міністерства оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час проходження служби. Однак, 20 січня 2017 року на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийняте рішення № 5, яким їй було відмовлено в призначенні виплати одноразової грошової допомоги загиблого солдата ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відмовляючи їй у виплаті одноразової грошової допомоги, в своєму рішенні відповідач посилається на той факт, що «… ОСОБА_1 (сестра загиблого) має власну сім'ю і чоловіка, який згідно зі статтями 55,75 та 76 Сімейного кодексу зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Таким чином, ОСОБА_1 не може бути одержувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона одружена, має чоловіка і не має взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї, на відмінну від взаємних прав та обов'язків зі своїм чоловіком.» Вважає вказану відмову у виплаті одноразової грошової допомоги неправомірною та протиправною з огляду на наявність правових підстав для отримання заявленої до отримання одноразової грошової допомоги у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму, як сестрі померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби. При винесені рішення відповідачем не було взято до уваги, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2003 року, яким позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; акт обстеження житлового побутових умов, з якого вбачається, що ОСОБА_2 з листопада 2015 року постійно проживав і вів спільне господарство із своєю рідною сестрою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1. Крім цього, рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2018 р. задоволено її позов до Міністерства оборони України, Яготинської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім"єю та встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року і ОСОБА_1 є членами однієї сім'ї, відповідно до ст. 3 СК України, оскільки ОСОБА_2 спільно проживав разом із сім"єю ОСОБА_1, був пов"язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов"язки. Просила визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2017 р. № 5 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сестрі загиблого солдата ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини та зобов'язати Міністерство оборони України провести нарахування та виплатити їй одноразову грошову допомогу, як сестрі померлого військовослужбовця у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її брата ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судове засідання 30 жовтня 2018 року позивачка та її представник не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивачки звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглянути справу у їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання на 30 жовтня 2018 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Попередні судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням представника відповідача, у зв'язку із можливим вирішенням заяви ОСОБА_1 в позасудовому порядку, оскільки набрало чинності рішення Яготинського районного суду від 17 січня 2018 року.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 12 Закону визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 Закону визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби (підпункт 2 пункту 2 статті 16).

Статтею 16-1 Закону визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно статті 16-2 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктом 1 ч. 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Порядок №975).

Згідно пункту 4 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала, зокрема, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 5 Порядку №975).

У відповідності до пункту 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

В силу ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Частиною ч. 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у смт. Луганське Бахмутського району Донецької області під час виконання обов'язків військової служби (участі в антитерористичній операції) у віці 24 років загинув рідний брат позивачки- ОСОБА_2, (Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, а.с. 27, свідоцтво про смерть, а.с.14, наказ командира військової частини польова пошта В0676 від 20.07.2016 р. Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 та акт проведення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_2, а.с. 15-18, лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про поховання, а.с. 24-25, сповіщення про смерть (загибель) від 22.07.2016 р. командира військової частини В0676 ОСОБА_5 від 29.11.2017 року, а.с.20, довідка про причину смерті, а.с.21). Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно їх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12-13). В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до Приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45159406 від 21.09.2016., (а.с.66). Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2018 р. задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Яготинської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім"єю та встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року і ОСОБА_1 є членами однієї сім'ї, відповідно до ст. 3 СК України, оскільки ОСОБА_2 спільно проживав разом із сім"єю ОСОБА_1, був пов"язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов"язки. З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2, позивачка 13.12.2016 року звернулася до Міністерства оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час проходження служби. Однак, 20 січня 2017 року на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийняте рішення № 5, яким позивачці було відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги загиблого солдата ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відмовляючи їй у виплаті одноразової грошової допомоги, в своєму рішенні відповідач посилається на той факт, що «… ОСОБА_1 (сестра загиблого) має власну сім'ю і чоловіка, який згідно зі статтями 55,75 та 76 Сімейного кодексу зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Таким чином, ОСОБА_1 не може бути одержувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона одружена, має чоловіка і не має взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї, на відмінну від взаємних прав та обов'язків зі своїм чоловіком.», (а.с.10). Після набрання чинності рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2018 р. ОСОБА_1 повторно звернулася до Міністерства оборони України з заявою про одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2, що підтверджується листом військового комісара Яготинського районного війського комісаріату від 13 червня 2018 р. № 1310, з якого вбачається, що на адресу Київського обласного військового комісаріату направлено пакет документів ОСОБА_1, сестри загиблого військовослужбовця ОСОБА_2, для оформлення одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, на даний час заява ОСОБА_1 не вирішена.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для виплати позивачці одноразової грошової допомоги, в зв"язку з чим позовні вимоги грунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 73-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,ст. 5 Конституції України, п."б" ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, про визнання неправомірною відмову та зобов"язання здійснити нарахування й виплату разової грошової допомоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2017 р. № 5 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сестрі загиблого солдата ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.

Зобов'язати Міністерство оборони України провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як сестрі померлого військовослужбовця у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її брата ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Повний тест рішення виготовлений 4 листопада 2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.