Постанова № 77586988, 02.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6718/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018року (головуючий 1 інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 2040/6718/18 за позовом ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправними дії та рішення Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідної року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Скасувати Рішення №26 від 11.04.2018 року Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області починаючи з 01 жовтня 2017 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Допустити судове рішення до негайного виконання та зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подати у місячний строк з дня отримання постанови суду звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт наголошує, що в зв’язку з тим, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особа військовослужбовець, тому у нього є право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону №796. Відмова у перерахунку пенсії у 5-ти кратному розмірі є безпідставною. Просив розгляд справи провести у його відсутність.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, характер спору, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, 263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи та про розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження. У поданому письмовому відзиві відповідач у повному обсязі заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просив залишити її без задоволення, а судове рішення без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Відповідно до рішення МСЕК серія 10 ААБ № 167987 від 10.01.2013 року позивачу встановлено другу групу інвалідності.

Згідно експертного висновку Харківської регіональної міжвідомчої експертної Ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 19.12.1991 року №3771 (засідання Ради №84 від 18.12.1991 року) встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язано з дією іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно пенсійного посвідчення серія ААІ №176703, виданого 09.02.2016 року Пенсійним фондом України, позивач є пенсіонером з видом пенсії - по інвалідності 2 групи, інвалід з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення серія Є №122469, виданого 14.01.2013 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації, позивач є ветераном війни - інвалідом війни 2 групи.

Згідно посвідчення серія АА № 331332, виданого 29.09.2016 року Харківським обласним військовим комісаріатом, позивач є ветераном військової служби.

Також судом встановлено, що згідно військового квитка серії НД №3347874 вказано, що в 1987 році позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.10.1987 року по 15.12.1987 року у складі в/ч 83279.

Згідно довідки №1445/17 від 15.12.1987 року, виданої Військовою частиною №83279 та архівної довідки № 1/9/1/11859 від 10.09.2014 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів позивач - ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військовій частині 83279 (с. Оране), прибув: наказ № 275 від 03.10.1987 року, вибув: наказ № 348 від 15.12.1987 року, виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні № 3 та зоні №2 (вказані дні виїздів, місця виконання робіт та бойових чергувань), отримав дозу опромінення - 9 (дев'ять), 4685 рентген.

26.03.2018 та 04.04.2018 року письмово звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням від 11.04.2018 року № 26 про результати розгляду заяви відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 01.10.2017 року згідно ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі – Закон №796).

В межах справи не є спірним стосовно наявності у позивача 2 групи інвалідності отриманої внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія1), яка отримана ним та пов’язана з перебуванням на спеціальних зборах з 03.10.1987 року по 15.12.1987 року.

Основним спірним питанням в межах справи є наявність або відсутність права позивача на здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796 у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 01.10.2017 року. На думку позивача він таке право має, тому як відноситься до категорії військовослужбовців та пов’язує з перебуванням його на спеціальних зборах та прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з жовтня 1987 року по грудень 1987 року, в той же час, як за висновками відповідача таке право мають особи, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Позивач під час ліквідації наслідків на ЧАЕС не перебував на дійсній строковій службі.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду другої групи у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Законуабо за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з урахуванням внесених змін постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851,, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Виходячи з правового аналізу вищенаведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини, основною умовою для отримання зазначеної допомоги, є саме проходження дійсної строкової військової служби на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Такий статус особи, як віднесення до категорії військовослужбовець на час ліквідації, що має право відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону №796 на перерахунок та виплату пенсії у відповідному розмірі не передбачений.

Як вже було встановлено, що позивач проходив дійсну строкову службу у інший період, отже на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому висновки суду першої інстанції стосовно того, що положення ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІна позивача не поширюються є цілком обґрунтованими та правомірними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що врегулювання питання та можливості перерахунку пенсії для зазначеної у ч.3 ст.59 Закону №796 категорії осіб, які стали інвалідами у п’ятикратному розмірі обумовлено саме особливістю проходження такої служби, тому як особи, які проходили дійсну строкову військову службу не мали доходу (заробітку) чи інш. у порівняні з іншими особами, які призивались на військові (спеціальні) збори з підприємств, установ, організацій та за якими зберігався їх заробіток з якого у подальшому здійснювалось нарахування та виплата пенсій за іншими правилами встановленими цим ж Законом №796, постановами Кабінету Міністрів України. У військовослужбовців строкової служби за призовом не було заробітку з якого можливо здійснити обрахунок пенсії, тому законодавець вніс зміни до положень ст. 59 Закону №796 встановив тим самим мінімальну соціальну гарантію. Зазначена категорія осіб, з огляду на вік, тривалість страхового стажу, розмір оплати праці, особи цієї категорії (на відміну від перелічених вище інших категорій військовослужбовців) об’єктивно не мали змоги претендувати на призначення соціальних виплат у фінансово розумному розмірі.

Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поширення на інші категорії військовослужбовців того правила, котре було запроваджено законодавцем для військовослужбовців дійсної строкової служби, адже це суперечить призначенню норми закону.

Також враховуючи правові позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08 травня 2018 року (справа № 820/1148/18 (провадження № Пз/9901/33/18), в якій також зазначено, що право на обчислення пенсії п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796-ХІІ, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивача з 01.10.2017 року з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 257, 263, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року по справі № 2040/6718/18 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4