Постанова № 77586987, 02.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5603/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (головуючий 1 інстанції: Бідонька А.В.) по справі № 2040/5603/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 20 протоколу від 08.12.2017 № 126 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 затверджений Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 року № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VIII від 6 квітня 2017 року);

- зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 6 квітня 2017 року), з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт наголошує, що на його думку він має право на виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 6 квітня 2017 року), а саме у розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб тому як рішення про виплату приймалось на час встановлення нових розмірів.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, характер спору, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, 263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи та про розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач є учасником бойових дій та проходив строкову військову службу з 24.10.1985 року по 10.12.1987 рік в військовій в військовій частині - 2066, в тому числі у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан, даний факт підтверджується військовим квитком.

В 1987 року позивач отримав поранення - контузію головного мозку, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велись бойові дії, внаслідок, чого він в подальшому отримав інвалідність.

Згідно довідки МСЕК від 27.10.2014 року позивачу була встановлена III група інваліда війни з 01.11.2014 року по 01.11.2017 рік.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав 01.11.2014 року.

Вищевказані обставини також встановлені постановою Дергачівського районного суду Харківської області, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 619/3249/16-а.

З огляду на положення частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Дергачівського районного суду Харківської області, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 619/3249/16-а, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволені частково.

Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів від ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військових службовців , військовозобов'язаних та резервістів , які призначені на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві » затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013року.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в залишенні документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату настання інвалідності відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військових службовців , військовозобов'язаних та резервістів , які призначені на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві » затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

На виконання вказаного рішення суду, комісією з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивачу призначено та виплачено Харківським обласним військовим комісаріатом 172 050,00 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

3 01.01.2014 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року було внесено зміни до ст. 16, та доповнено статтями 16-1 - 16-4 Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Положеннями ст..16 цього Закону визначені особи та обставини за яких встановлюється одноразова грошова допомога, це стосується осіб (військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервісти призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві) які стали інвалідами, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби встановлення, інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у ньому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Статтею 16-2 Закону встановлювались розміри виплат одноразової грошової допомоги, безпосередньо для інвалідів 3 групи - 150 – кратний прожитковий мінімум, встановленого для працездатних осіб (по п.п.4 п.2 ст.16 Закону)

Як було встановлено за матеріалами справи, позивачу на виконання судових рішень відповідною комісією Міністерства оборони України рішенням від 08.12.2017 року №126 призначено допомогу позивачу одноразову допомогу як інваліду 3 групи у розмірі 150 – кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 172050 грн.

В той же час, позивач, не погоджується з таким розміром виплати, та вважає, що розмір повинен бути визначений з урахуванням законодавства, що діяло на момент прийняття рішення від 08.12.2017 року виходячи з розміру 250-кратності. Такі висновки позивача є цілком помилковими та необґрунтованими.

Законом України від 6 квітня 2017 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» (вступив в дію з 07.05.2017 року) внесено зміни до статті 16-2 Закону, в зв’язку з чим розмір одноразової грошової допомоги призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до Постанови КМ України від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані па навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Зазначений Порядок №975 розроблений та прийнятий на виконання Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким (ст..16-3 Закону) встановлено, що порядок призначення і виплата такої допомоги визначається КМ України, тобто у випадку, зазначених у підпунктах 4-9 пункту 2 ст.16 Закону, виплата проводиться в цьому Порядку №975.

П.2 цього Порядку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавець чітко визначив, що день встановлення групи інвалідності, є днем виникнення права на отримання одноразової допомоги, а отже і відповідно треба застосовувати той порядок, який діяв на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року Справа N 1-7/99: За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що датою, з якої виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" № 2004-VIII від 06.04.2017 та відповідно до Порядку № 975 є момент встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності.

Відповідно до довідки МСЕК позивачу під час первинного огляду було встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку із пораненням, контузією пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло та пов’язане з моментом встановлення ІІІ групи інвалідності, а саме з 01.11.2014.

Як встановлено судами, що на виконання судового рішення йому 08.12.2017 року прийнято рішення про призначення до виплати одноразової грошової допомоги у розмірі саме 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. У суду відсутні підстави для визнання неправомірним рішення відповідача, яке було прийняте на виконання рішення суду, яке набуло законної сили.

Таким чином, жодних правових підстав вважати, що відповідач приймаючи рішення допустив порушення вимог законодавства, не має. Доказів того, що позивач, у встановлений вказаним порядком спосіб, звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок раніше призначеної одноразової грошової допомоги, суду не надано.

Зважаючи на наведене вище, відсутні також пдстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу грошової допомоги в розмірі відмінному від того, що був призначений постановою Дергачівського районного суду Харківської області, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 619/3249/16-а.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 257, 263, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року по справі № 2040/5603/18 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4