Постанова № 77586217, 02.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 р. Справа № 820/2660/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Приватного підприємства "Партнер-С" про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року (повний текст складено 22.06.2018 року, головуючий суддя І інстанції Зоркіна Ю.В., м.Харків) по справі № 820/2660/18 за позовом Приватного підприємства "Партнер-С" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Партнер-С" (далі – ПП "Партнер-С"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000182/2 від 19.03.2018 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00049. (а.с.4-17)

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі № 820/2660/18 задоволено адміністративний позов: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000182/2 від 19.03.2018 р.; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00049; стягнуто на користь ПП “Партнер-С” за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (а.с.139-143)

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, Харківська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. (а.с.152-159)

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі № 820/2660/18 – без змін. (а.с.201-208)

26.10.2018 року від Приватного підприємства "Партнер-С" надійшла заява про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі № 820/2660/18 для вирішення питання судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування даної заяви ПП «Партнер-С» вказано, що під час розгляду в суді апеляційної інстанції справи №820/2660/18 підприємством понесено судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, на професійну правничу допомогу по договору від 02.10.2018 року, укладеному із ОСОБА_2 (а.с.209, 211, 212)

Представник Харківської митниці ДФС заперечувала проти винесення додаткової постанови.

Вислухавши суддю-доповідача щодо обставин справи, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно із ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній з 15.12.17) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі № 820/2660/18 – без змін.

Під час розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 було надано заяву з клопотанням вирішити питання про судові витрати в порядку ч.ч.3,5 ст. 143 КАС України після ухвалення судового рішення по суті (а.с.209)

Положеннями ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено із адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правничої допомоги від 02.10.2018 року, зі змісту якого вбачається, що правова допомога надається саме в цій справі - № 820/2660/18 та адвокат здійснює свою професійну діяльність, в тому числі Харківському апеляційному адміністративному суді (а.с.194) .

Адвокатом підготовлено відзив на апеляційну скаргу, до якого долучено зазначений договір, поштовий чек та опис вкладення (орігінали) про надіслання копії відзиву відповідачу (а.с.181-191)

На підставі даного договору, ордеру серії ХВ №000022 від 02.10.2018 року (а.с.196) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2142 (а.с.197) адвокат ОСОБА_2 брала участь 24.10.2018 року у судовому засіданні Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/2660/18 (а.с.198-199).

Додатково, на підтвердження отримання зазначеної правничої допомоги позивачем було надано детальний опис робіт (наданих послуг) по справі №820/2660/18 (а.с.210), акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2018 року по справі №820/2660/18 (а.с.213) та копію платіжного доручення №741 від 26.10.2018 року про перерахунок на банківську карту адвоката гонорару у розмірі 1000 грн. за договором про надання правової допомоги (а.с.214).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, наявними підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 1000 грн. на користь Приватного підприємства "Партнер-С", які є співмірними зі складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони.

Ці витрати понесені безпосередньо саме позивачем у справі, на користь якого винесено судове рішення, а доводи відповідача з посиланням на позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в цій справі вирішується питання про стягнення судових витрат, які вже понесені позивачем, а не будуть понесені в майбутньому та ці витрати підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене заява позивача про винесення додаткової постанови підлягає задоволенню.

Керуючись ст.7 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст.132, 139, 241-244, 250, 252, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного підприємства "Партнер-С" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат – задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39534151, м.Харків, вул.Короленка, 16-Б) на користь Приватного підприємства "Партнер-С" (код ЄДРПОУ 32943455, м.Харків, Салтівське шосе, 67-А, поточний рахунок №26008455038449 в АТ «ОТП Банк», МФО300528) судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст додаткової постанови складено 02 листопада 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5