Постанова № 77585951, 31.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 р. Справа № 820/3209/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 (суддя Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 10.08.18) по справі № 820/3209/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №111 від 31.01.2018 р. “Про накладення дисциплінарного стягнення на ДОП СДОП ВППП Шевченківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1О.”; скасувати наказ Головного управління Національної поліції Харківської області від №35 о/с від 13.02.2018 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0088491) з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років ОСОБА_2А.) Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області у запас Збройних сил за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років ОСОБА_2А.) Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 13.02.2018 року; зобов'язати Головне управління Національної поліції Харківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2018 року по день фактичного поновлення на посаді; постанову в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів поліції є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують права та інтереси позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, з 17 серпня 2007 року проходить службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року в органах Національної поліції України.

На підставі наказу № 1784 від 22.12.2017 року ГУНП в Харківській області про призначення службового розслідування відносно працівників та керівництва Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області проведено службове розслідування, яким встановлено, що 21.12.2017 близько 04 год 05 хв до чергової частини ОСОБА_3 в Харківській області надійшла інформація про те, що дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.12.2017 близько 03.15, рухаючись на своєму автомобілі «Опель Кадетт», н.з. 18976 ХВ, біля будинку № 5 по вул. 23 Серпня в м. Харків, не впоравшись з керуванням свого транспортного засобу, скоїв зіткнення зі службовим автомобілем «Тойота Пріус», н.з. 3536 (на синьому фоні), що був припаркований на узбіччі проїжджої частини дороги, з подальшим наїздом службового автомобіля на автомобіль «Ситроєн», н.з. АХ 8784 АЕ, який був припаркований попереду на узбіччі дороги.

Внаслідок ДТП пасажир службового автомобіля інспектор роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забиття шийного відділу хребта та була доставлена до ХМКЛШНМД ім. Мєщанінова.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на зовнішній вигляд мав ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей та нечітка повільна мова), у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння у Харківському обласному наркологічному диспансері.

21.12.2017 року о 06.30, прибувши до ХОНД, ОСОБА_1 в кабінеті проведення цілодобової наркоекспертизи у присутності двох свідків (ОСОБА_5 та ОСОБА_6О.) відмовився від проходження медичного огляду, про що лікарем ОСОБА_7 складено відповідний висновок (№ 3539 від 21.12.2017 року).

Дана подія зареєстрована в ЖЄО Шевченківського ВП від 21.12.2017 за № 47039. Зібрані матеріали дорожньо-транспортної пригоди надіслані до прокуратури Харківської області.

21.12.2017 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху прокуратурою Харківської області внесено відомості до ЄРДР за № 42017220000001466 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 від надання будь-яких пояснень відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 111 від 31.01.2018 року за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п.п. 2.1, 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV, а також вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.20016 року № 1179 та п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, дільничного офіцера поліції СДОП ВППП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 35 о/с від 13.02.2018 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено згідно з Законом України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що враховуючи наявність встановлених фактів порушення позивачем п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію", Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області №111 від 31.01.2018 р. “Про накладення дисциплінарного стягнення на ДОП СДОП ВППП Шевченківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1О.” та № №35 о/с від 13.02.2018 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0088491) з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області у запас є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що судом невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги та зазначає, що рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає з огляду на таке.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті Закону поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Частиною 2 цієї ж статті Закону встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Згідно наведених вище правових норм ч.1 ст.19 Закону України Про Національну поліцію України, ст.1, ст.2 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами лише у осіб, що мають статус поліцейського (ст.17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім цього, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі -Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Колегією суддів встановлено, що дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.12.2017 близько 03.15, рухаючись на своєму автомобілі «Опель Кадетт», н.з. 18976 ХВ, біля будинку № 5 по вул. 23 Серпня в м. Харків, не впоравшись з керуванням свого транспортного засобу, скоїв зіткнення зі службовим автомобілем «Тойота Пріус», н.з. 3536 (на синьому фоні), що був припаркований на узбіччі проїжджої частини дороги, з подальшим наїздом службового автомобіля на автомобіль «Ситроєн», н.з. АХ 8784 АЕ, який був припаркований попереду на узбіччі дороги, внаслідок чого пасажир службового автомобіля інспектор роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 2 розділу VIII Інструкції, у зв'язку з тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її учасникам заподіяно тілесні ушкодження, ця подія оформлювалась слідчо-оперативною групою, згідно з вимогами КПК України.

Працівники УПП в Харківській області на місці пригоди протоколу про адміністративні правопорушення не складали.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було допитано свідків, які зазначили, що позивач був із явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Крім того, в матеріалах справи є акт медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3539 від 21.12.2017 року (зворотній бік а.с. 24), в графі 17 якого зафіксовано: "запах алкоголю з рота "є"".

Щодо посилання позивача, що він правомірно відмовився від проходження медичного огляду, оскільки був доставлений до закладу охорони здоров'я після спливу більше ніж трьох годин, що є на його думку порушенням вимог п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до п. 9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як свідчать матеріали справи, дорожньо-транспортна пригода сталася 21.12.2017 о 03 год 15 хв.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було видано 21.12.2017 о 05 год 22 хв. (а.с. 25 на зворотньому боці), в свою чергу згідно акту медичного огляду (а.с. 24) та висновку щодо результатів медичного огляду (а.с. 25), судом встановлено, що час огляду зафіксовано о 06 год 30 хв.

Таким чином, з моменту виявлення підстав для направлення на огляд ОСОБА_1 в заклад охорони здоров’я, а саме з 05 год. 22 хв. до часу фактичного огляду ОСОБА_1 06 год. 30 хв., пройшло не більше двох годин, що відповідає вимогам Інструкції.

Суд також звертає увагу на пункт 8 Інструкції, яким передбачено, що у випадку скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим і проводиться такий огляд у закладі охорони здоров’я.

Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та прирівнюється судом до визнання своєї провини.

Позивач, в своєму позові зазначив, що жодного процесуального рішення відносно нього не було прийнято, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності передчасне.

Проте, разом з постановою про закриття кримінального провадження від 26.04.2018 року, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії БД 225058, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, яке виразилось у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої учасникам заподіяно тілесні ушкодження, крім того позивач не надав ніяких документів на право керування та реєстрацію транспортного засобу, та намагався втекти з місця події, з метою уникнення відповідальності.

Таким чином своєю поведінкою та керуючись хибним відчуттям власної безкарності через причетність до служби в поліції позивач проявив особисту недисциплінованість та повне ігнорування вимог законодавства та Присяги поліцейського.

Згідно зі службовою документацією з транспортної дисципліни Шевченківського ВП ГУ судом встановлено, що позивач ознайомлений зі службовою телеграмою від 14.11.2017 № 6814/119/01/12-2017 «Щодо стану транспортної дисципліни в ОВС та її зміцнення, дотримання правил дорожнього руху, заборону керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння», про що останній попереджений, що за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, керівництвом буде прийнято рішення про звільнення зі служби в Національній поліції України.

Відповідно до вимог службових телеграм ГУНП в Харпківській області від 19.04.2017 № 2386/119/01/12/-2017 та від 14.11.2017 № 6814/119/01/12-2017, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 попереджений про обов'язковість дотримання та необхідність неухильного виконання службових обов'язків, наказів керівництва Національної поліції України, про безальтернативне звільнення у разі встановлення фактів керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або відмову від проходження медичного огляду за наявності підозр у керуванні транспортом у стані сп’яніння (а.с.105).

Судом також встановлено, відповідно до послужного списку, що міститься в матеріалах справи, позивач за невеликий час служби в органах внутрішніх справ та органах поліції 7 раз був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а отже вибраний вид дисциплінарного стягнення також відповідає принциповій позиції та вимогам, викладеним у наказі МВС України від 16.03.2007 № 81 «Про заходи щодо зміцнення і законності в ОВС та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», зокрема п. 3.17 цього наказу передбачено, що до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, слід приймати безальтернативне рішення - звільнення зі служби.

Оскільки алкогольне сп'яніння впливає на психологічний стан та швидкість реакції, а також те, що перебування в стані алкогольного при перебуванні на службі в Національній поліції України може мати тяжкі негативні наслідки, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до особи, що перебуває у стані сп'яніння на службі, не є занадто суворим.

Так, у контексті розуміння ст. 12 Дисциплінарного статуту недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, а визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає, тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.

Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, у тому числі і допущення дисциплінарного проступку.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у частині першій статті 64 Закону “Про Національну поліцію”, та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.

Враховуючи наявність встановлених фактів порушення позивачем п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію", а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області №111 від 31.01.2018 року “Про накладення дисциплінарного стягнення на ДОП СДОП ВППП Шевченківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1О.” та № №35 о/с від 13.02.2018 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0088491) з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області у запас є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років ОСОБА_2А.) Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 13.02.2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2018 року по день фактичного поновлення на посаді, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від первинних позовних вимог, а тому дані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо заперечень представника позивача у судовому засіданні проти долучення до матеріалів справи диску із відеозаписом, яким встановлено факт порушення позивачем правил дорожнього руху, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до ч.4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що даний відеозапис використовувався як доказ під час проведення службового розслідування у відношенні позивача, а тому суд першої інстанції повинен був витребувати даний відеозапис та дослідити його у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції цього зроблено не було, тобто суд не вжив визначених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, колегія суддів, усуваючи неповноту у дослідженні доказів та керуючись ч.4 статті 9 КАС України, долучила до матеріалів справи диск із відеозаписом даної події та дослідила його у судовому засіданні.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 по справі № 820/3209/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Постанова складена в повному обсязі 02.11.18.