Ухвала суду № 77585564, 02.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.11.2018Справа № 908/2070/18Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши матеріли позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс", м. Київ

до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка", м. Київ

про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення суми 30000 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" (позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання недійсним договору управління майном (активами) від 06.09.2018р., укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (відповідач-2), який зареєстрований в реєстрі за № 442, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І. зі змінами, внесеними додатковим договором про внесення змін до договору управління майном (активами), зареєстрованим за № 454, що засвідчений 11.09.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., застосування наслідків недійсності правочинів та відшкодування позивачу збитків, шляхом стягнення на його користь грошових коштів у розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" б/н від 08.10.2018 до відповідачів: 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

10.10.2018р. до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю " Опус Плюс " надійшла зава за вих. б/н від 08.10.2018р. про забезпечення позову за вищевказаною позовною заявою на підставі ст.ст. 136, 137 ГПК України, шляхом заборони відповідачам до ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили вчиняти будь-які дії щодо управління та реалізації, а також дії по виконанню договору управління майном (активами) від 06.09.2018р., укладеного між відповідачами.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" про забезпечення позову за вих. б/н від 08.10.2018 (вхід. № 08-10/87/18 від 10.10.2018) та додані до неї документи передано до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом від 25.10.2018р. матеріали позовної заяви надіслано до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" передано судді Морозову С.М.

01.11.2018р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Морозова С.М. від участі у розгляді справи № 908/2070/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про визнання недійсним договорів та стягнення збитків.

Заява відповідача-2 мотивована тим, що у Господарському суді міста Києва вже відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" до тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих же підстав, відтак подання аналогічного позову є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, в свою чергу, визначений по даній справі склад суду в особі Морозова С.М. не може вважатись "судом, встановленим законом", оскільки законом не допускається нове відкриття провадження по справі, коли вже є відкрите провадження в аналогічній справі. Відповідач-2 вказує на те, що позивачем свідомо здійснюються дії з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, що призвело до розподілу даного позову на суддю Морозова С.М., і в такому разі, на думку заявника, не можна говорити про те, що склад суду у даній справі "встановлений законом", в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та "за принципом випадковості" згідно ст. 32 ГПК України, що є підставою для відводу судді Морозова С.М. від участі у розгляді справи № 908/2070/18.

Розглянувши заяву про відвід судді Морозова С.М. від участі у розгляді даної справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. ч. 2, 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд зазначає, що матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва 31.10.2018р., в той же день на виконання приписів ГПК України було проведено автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу № 908/2070/18 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Станом на 01.11.2018р. (дата подачі відповідачем заяви про відвід судді) суддею Морозовим С.М. не прийнято жодного процесуального рішення по справі.

На цій підставі, суд відхиляє будь-які доводи заявника щодо безсторонності, неупередженості судді, тощо як на підставу для відводу складу суду від участі у розгляді даної справи.

Щодо посилань відповідача-2 у своїй заяві на те, що у провадженні суду вже є справа за позовом ТОВ "Опус Плюс" до відповідачів з тим самим предметом та з тих же підстав, що на думку відповдача-2, відтак подання аналогічного позову є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, а визначений по даній справі склад суду в особі Морозова С.М. не може вважатись "судом, встановленим законом", оскільки законом не допускається нове відкриття провадження по справі, коли вже є відкрите провадження в аналогічній справі, суд відзначає, що в силу положень міжнародного законодавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Конституції України, чинного процесуального закону право на подання відповідного позову до суду гарантується.

Суд в жодному разі не може впливати на волевиявлення особи (у даному випадку - позивача) щодо подачі до суду відповідного позову, відтак такі обставини також не можуть свідчити про наявність підстав для відводу судді від участі у розгляді справи.

Посилання відповідача-2 на наявність у провадженні суду аналогічного позову в залежності від конкретних обставин справи може бути підставою для залишення позову без руху з підстави недотримання позивачем вимог п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України, або як вірно вказує заявник з урахуванням приписів п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України може бути визнано судом зловживанням позивачем процесуальними правами і в останньому випадку чинний процесуальний закон містить механізм яким чином має діяти суд, проте, в жодному з наведених випадків правові підстави для відводу складу суду від розгляду справи відсутні.

Не заслуговують на увагу суду за відсутності будь-якого документального підтвердження будь-які посилання заявника на маніпуляції з автоматизованим розподілом справ у суді.

Як було вказано вище, в результаті проведеного у Господарському суді міста Києва автоматизованого розподілу справи, справу № 908/2070/18 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Наведене підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018р., що свідчить про те, що склад суду визначено у передбаченому ст. 32 ГПК України порядку та спосіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Доводи відповідача-2 про те, що склад суду у даній справі не може вважатись "встановлений законом", в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та "за принципом випадковості" згідно ст. 32 ГПК України є лише припущеннями заявника.

Викладені у заяві обставини про те, що розгляд даного позову суперечитиме ГПК України, порушуватиме Конституцію України, КПК України, інші нормативно-правові акти є безпідставними, оскільки, за висновками суду, не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи.

Як вказувалось вище, жодних процесуальних рішень у даній справі, суд не приймав, посилання позивача стосовно протиправності рішень суду (у даній справі) не ґрунтуються на нормах процесуального закону та знову ж таки є лише припущеннями останнього.

Водночас суд звертає увагу відповідача-2 на те, що у матеріалах справи містяться заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" про повернення позовної заяви у зв'язку з її відкликанням.

Суд звертає увагу відповідача-2 на те, що подання ним заяви про відвід судді унеможливлює вирішення судом питання про повернення позовної заяви за заявою самого позивача.

З огляду на викладене, наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Морозова С.М. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Морозова С.М. від участі у розгляді даної справи, у зв'язку з чим суд визнає заяву відповідача-2 необґрунтованою.

Частиною 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На виконання приписів процесуального закону заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи №908/2070/18 передається на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Морозова С.М. від участі у розгляді справи № 908/2070/18 необґрунтованою.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Морозова С.М. від участі у розгляді справи № 908/2070/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя C.М. Морозов