Рішення № 77582958, 02.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 р. м. Чернівці справа № 824/610/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, вул. Небесної сотні, 2а, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 38428145, вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 49000) про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (відповідач) повторно розглянути заяву №х-49/0/94-18 від 04.01.2018 року, щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, та прийняти відповідне рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилаючись на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року, яким визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18 відповідачем щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку із не виконанням вказаного рішення просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (відповідач) повторно розглянути заяву №х-49/0/94-18 від 04.01.2018 року, щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, та прийняти відповідне рішення.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначав, що при наданні дозволу на розробку документації із землеустрою встановлюється лише орієнтовне місце розташування земельної ділянки і вже після розроблення документації із землеустрою визначаються межі земельної ділянки в натурі та точне місце її розташування, що підтверджується каталогом координат поворотних точок меж спірної земельної ділянки, наявним у документації із землеустрою.

Вказував, що відповідно до викопіювання з Індексної кадастрової карти з відображеним місцем розташування земельної ділянки, яка відводиться гр. ОСОБА_1 на території Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об'єднаної територіальної громади) Камянець-Подільського району Хмельницької області частина земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач, покладається на землі, що входять в межі населеного пункту.

Посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" зазначав, що Держгеокадастр забезпечує формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 Земельного кодексу України.

Вказував, що оскільки спірна земельна ділянка входить до складу Колибаївської об'єднаної територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, то Головним управлінням рекомендовано позивачу після проведення передачі сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність та реєстрації права комунальної власності об'єднаної територіальної громади звернутися із відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідач зазначав, що 04.04.2018 року Головним управлінням прийнято наказ №22-1932-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та підписано начальником Головного управління та головою Колибаївської сільської ради Колибаївської об'єднаної територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.04.2018 року

У зв'язку із цим, вважає, що Головне управління на даний момент не є розпорядником спірної земельної ділянки, так як відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України Головне управління розпоряджається земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів, а на даний час спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду суд від 01.08.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 18.09.2018 року о 14:00 год.

Судове засідання призначене на 18.09.2018 року відкладено, за клопотання представника відповідача, на 09.10.2018 року.

Ухвалою суду від 26.09..2018 року, за заявою представника відповідача, розгляд справи призначений на 09.10.2018 року вирішено проводити в режимі відеоконференції, доручено Хмельницькому окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судове засідання призначене на 09.10.2018 року учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас, 05.10.2018 року від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і заперечень немає.

09.10.2018 року від представника відповідача надійшла до суду заява, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Зазначав, що проти задоволення позову заперечує, підтримує раніше надані заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

13.07.2017 року ТОВ "Кайлас-К" на замовлення ОСОБА_1 розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якому присвоєно 26.09.2017 року кадастровий номер 6822489300:06:007:0291, орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об’єднаної територіальної громади).

Відповідно до висновку державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області землевпорядної документації від 30.05.2017 року №471 вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:007:0291 орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об’єднаної територіальної громади) в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується за умови врахування зауважень, викладених у п. 10 даного висновку. Пунктом 10 вказаного висновку експертизи зазначено про: необхідність уточнити наявні обмеження у використанні земельної ділянки; уточнити наявні основні характеристики запроектованої земельної ділянки; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки привести у відповідність до вимог п. 3.3.2 наказу Держкомзему України від 03.12.2004 року №391; до проекту землеустрою долучити викопіювання з проекту організації території земельних часток (паїв) на території Ходоровецької сільської ради, погоджене у встановленому порядку. (а.с. 38).

Як видно з матеріалів справи, 04.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності 2,000 га, що розташована за межами межами населених пунктів Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об’єднаної територіальної громади) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 13).

25.01.2018 року відповідачем відмовлено у задоволені заяви від 09.01.2018 р. у зв’язку із тим, що відповідно до планово-картографічних матеріалів земельна ділянка розташована в межах санітарно-захисної зони кладовища. Разом із цим, вказано, що частина запроектованої земельної ділянки розташована в межах с. Острівчани (землі комунальної власності) (а.с. 14).

Не погоджуючись із даною відмовою, у лютому 2018 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.02.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18 щодо відведення земельної ділянки у власність. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 705 грн згідно платіжної квитанції №0.0.971034759.1 від 21.02.2018 року.

Однак, у зв'язку із тим, що визнання судом відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18 не забезпечило захист прав, свобод та інтересів позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною восьмою статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до положень частин четвертої, п’ятої та шостої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно частини дев’ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною десятою статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Із системного аналізу вказаних норм видно, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності для ведення особистого селянського господарства. Так, зокрема, після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданого уповноваженим органом за заявою особи, яка зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Указаний проект потребує погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Після цього у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган виконавчої влади, який передає земельну ділянку державної власності у власність, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У разі ж відмови органу виконавчої влади у передачі земельної ділянки у власність, що фактично полягає у відмові затвердити проект землеустрою, така може бути оскаржена до суду.

Нормами Земельного кодексу України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно із матеріалів справи, у лютому 2018 року позивач звертався до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.02.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18 щодо відведення земельної ділянки у власність. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 705 грн згідно платіжної квитанції №0.0.971034759.1 від 21.02.2018 року.

Тобто, рішенням суду від 11.02.2018 р. у справі №824/198/18-а встановлено протиправність та необґрунтованість відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження позивачу документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та з метою забезпечення прав ОСОБА_1 на захист його права на розгляд уповноваженим органом питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об’єднаної територіальної громади) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву №х-49/0/94-18 від 04.01.2018 року щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Щодо посилань відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", згідно якого відповідач вказував, що не є розпорядником спірної земельної ділянки, то такі є безпідставними та не беруться судом до уваги, оскільки підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:007:0291 орієнтовною площею 2.00 га безоплатно у власність була невідповідність розробленого позивачем проекту землеустрою державним санітарним правилам та нормам та відповідно приймаючи рішення про відмову у затвердженні позивачу документації із землеустрою від 25.01.2018 року за №Х-49/0-238/0/95-18, відповідач не посилався як на підставу для відмови на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" та на те, що не є розпорядником спірної земельної ділянки.

Крім того, варто зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999№ 1-рп/99 відповідач при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою позивача зобов'язаний керуватись виключно положеннями тих законів та нормативно-правових актів, які діяли станом на момент подання позивачем 04.01.2018 року заяви про затвердження проекту землеустрою з додатками, а також відповідач при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою позивача зобов'язаний враховувати виключно ті обставини, які існували станом на момент подання позивачем заяви про затвердження цього проекту землеустрою з додатками, а тому посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" та наказ №22-1932-СГ від 04.04.2018 року "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини виникли ще до прийняття вищезазначених Розпорядження та наказу і звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів Ходоровецької сільської ради (Колибаївської об’єднаної територіальної громади) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства залишається не розглянуто відповідачем по суті.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність тих обставин на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1070887473.1 від 26.06.2018 року (а.с. 11).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №х-49/0/94-18 від 04.01.2018 року, щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, вул. Небесної сотні, 2а, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005) судовий збір у сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 38428145, вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 49000), сплачений згідно квитанції №0.0.1070887473.1 від 26.06.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, вул. Небесної сотні, 2а, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 38428145, вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 49000).

Суддя В.О. Григораш