Рішення № 77582457, 02.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2074/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гунька О.В.,

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_1 митниці ДФС - ОСОБА_3 (за довіреністю), ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (надалі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року № 52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.»;

- визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.»;

- визнати протиправними та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596, яким введено в дію Перелік змін №7 до штатного розпису на 2017 рік, в частині виведення зі штатного розпису посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний», та наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 29.01.2018 року № 36, яким введено в дію штатний розпис на 2018 рік ОСОБА_1 митниці ДФС, в частині відсутності у штатному розписі посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний», яку виведено зі штатного розпису наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596, та зобов’язати відповідача внести зміни до штатного розпису на 2018 рік ОСОБА_1 митниці ДФС шляхом введення до штатного розпису посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» та здійснити переведення позивача на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС за штатним розписом на 2018 рік ОСОБА_1 митниці ДФС;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зміни режиму роботи позивача з «позмінно (цілодобово)» на « 5-денний робочий тиждень», які відповідач вчиняє шляхом щомісячного затвердження Графіків роботи співробітників митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, та зобов’язати відповідача утриматись від встановлення позивачу режиму роботи « 5-денний робочий тиждень», та поновити режим роботи «позмінно (цілодобово)» з відповідним відображенням у Графіках роботи співробітників митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, які затверджуються щомісячно;

- стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що працює на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, в митних органах з 1992 року. Як зазначає позивач, починаючи з 25.09.2017 року, коли ним було повідомлено начальника ОСОБА_1 митниці ДФС про факт надання начальником митного поста «Південний» доручень, виконання яких призводить до надання незаконних та необґрунтованих переваг юридичній особі у вигляді незаконного звільнення від митного контролю суден закордонного плавання, про наявність приватного інтересу посадової особи митного поста «Південний» у юридичній особі, якій надаються незаконні переваги, можливого потенційного чи реального конфлікту інтересів, тобто про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, керівництвом регулярно вживаються негативні заходи впливу щодо позивача або загрози таких заходів у зв’язку з цим повідомленням: 27.09.2017 року начальником відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» та начальником митного поста «Південний» прийняте рішення щодо зміни умов праці у вигляді зміни режиму роботи з 01.10.2017 року з «позмінно (цілодобово)» на « 5-денний робочий тиждень»; 28.11.2017 року видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС №558 «Про здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2Ф.»; 12.12.2017 року видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС №576 «Про здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2Ф.»; 20.12.2017 року начальником ОСОБА_1 митниці ДФС видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596 «Про введення в дію змін до штатного розпису», відповідно до якого скорочується одна посада головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС; 24.01.2018 року видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС № 52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани; 05.02.2018 року видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження. Позивач зазначає, що наявні всі підстави та докази, які підтверджують те, що усі негативні заходи впливу або загрози таких заходів впливу на нього з боку керівників, є протиправними і здійснюються не у зв’язку з вчиненням ним дисциплінарних проступків або з інших об’єктивних причин, а саме у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, що є грубим порушенням вимог та заборон, встановлених ч.3 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», тобто управлінські рішення щодо зміни умов праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності, скорочення посади видані з порушенням вимог та заборон, встановлених ч. 3 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», і є протиправними. Позивач зазначає, що ці незаконні заходи вчиняються начальником відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_4, начальником митного поста «Південний» ОСОБА_5 та начальником ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_6 умисно, з особистих мотивів, на ґрунті помсти за його дії щодо викриття їхніх незаконних та корупційних вчинків, з метою вчинення протиправного тиску на нього, аби позбавитись незручного державного службовця, з використанням всупереч інтересам служби своїх повноважень керівників та заступника голови дисциплінарної комісії, шляхом піддання його негативним заходам впливу у зв’язку з повідомленням ним про порушення Конституції та законів України, у тому числі систематичні порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про державну службу», включаючи такі, що призвели до вчинення злочину та правопорушень, пов’язаних з корупцією, що є незаконним переслідуванням та порушує його права державного службовця, визначені п.11 ч. 1 ст.7 «Основні права державного службовця» Закону України «Про державну службу». Застосування керівником чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою порушують його права та гарантії державного захисту викривача, встановлені ст.53 Закону України «Про запобігання корупції». Також позивач зазначає, що загроза застосування негативного заходу впливу у вигляді скорочення посади порушує право на державну службу, встановлене ст.19 Закону України «Про державну службу». Безпідставне притягнення до дисциплінарної відповідальності порушує права позивача держслужбовця та працівника. Незаконне скорочення посади є загрозою подальшого звільнення та порушення конституційного права громадянина на захист від незаконного звільнення, встановленого ст.43 Конституції України. Відповідно до абз. 3 ч.7 ст.11 «Захист права на державну службу» Закону України «Про державну службу», порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню.

Ухвалою судді від 15.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 06 червня 2018 року о 10:00 годині.

Ухвалою судді від 16.05.2018 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції.

29 травня 2018 року від представника відповідача через канцелярію суду (вхід. № 15099/18) надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись в цілому на те, що ОСОБА_1 митницею ДФС усі зазначені вище спірні рішення прийнято правомірно, у межах своєї компетенції та з дотриманням положень чинних нормативно-правових актів, права та законні інтереси позивача при цьому не порушувалися, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. Також представник відповідача зазначає, що жодного факту у підтвердження причинного зв’язку між повідомленням ОСОБА_2 про порушення вимог Закону України «Про запобіганні корупції» та притягненням його до дисциплінарної відповідальності оскаржуваними наказами ОСОБА_1 митниці ДФС позивачем у адміністративному позові не наведено та доказів не надано.

04 червня 2018 року від третьої особи – Національного агентства з питань запобігання корупції через канцелярію суду надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову (вхід. № 15678/18) відповідно до яких третя особа повідомила, що 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Національного агентства з повідомленням про вжиття щодо нього негативних заходів впливу, погроз таких заходів з боку начальника митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 та начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_4 у зв’язку з повідомленням ним про вчинене вказаними особами кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією. Зокрема, у повідомленні зазначалось, що 25 вересня 2017 року ОСОБА_2 повідомив начальника ОСОБА_1 митниці ДФС про факт надання начальником митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 доручень, виконання яких призводить до надання незаконних та необґрунтованих переваг юридичній особі у вигляді незаконного звільнення від митного контролю суден закордонного плавання, про наявність приватного інтересу та можливого потенційного чи реального конфлікту інтересів, тобто порушення вимог Закону. У подальшому, на думку ОСОБА_8, до нього з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порушення вимог частини третьої статті 53 Закону були застосовані негативні заходи впливу, зокрема у вигляді зміни режиму роботи та кола виконуваних обов’язків, відкриття двох дисциплінарних проваджень (накази ОСОБА_1 митниці ДФС від 28 листопада 2017 року № 558 та від 12 грудня 2017 року № 576), про що також було повідомлено Національне агентство. З метою перевірки отриманої інформації Національне агентство звернулось до ОСОБА_1 митниці ДФС та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області із запитами про надання інформації та копій документів стосовно розгляду доповідних записок ОСОБА_2 щодо скасування доручень начальника митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 Головне управління ДФС в Одеській області листом від 14 грудня 2017 року № 12532/9/15-32-22-01-04 повідомило, що за результатами розгляду доповідної записки ОСОБА_2 від 25 жовтня 2017 року (вх. № т/4905/15-32 від 30 листопада 2017 року) встановлено, що в діях працівників митниці можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України, у зв’язку з чим відповідні матеріали направлені до Прокуратури Одеської області. У подальшому на підставі отриманої інформації прокуратура Одеської області внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Також Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що відповідно до частин першої та другої статті 53 Закону особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. Чинним законодавством не передбачено спеціальної процедури надання статусу викривача, органу, уповноваженого на надання такого статусу, та документа, який його підтверджує. Водночас частиною сьомою статті 53 Закону визначено обов’язок посадових і службових осіб державних органів, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, їх структурних підрозділів у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції. Таким чином, особа є викривачем з моменту повідомлення про порушення вимог Закону. При цьому статтею 53 Закону не визначено термін, на який особа отримує статус викривача. Отже, викривач перебуває під захистом держави та до нього не можуть бути застосовані негативні заходи впливу у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону, незалежно від дати такого повідомлення. Окрім того, відповідно до частини першої статті 53 Закону особа є викривачем незалежно від підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону. З огляду на це у разі спростування наведених у відповідному повідомленні фактів особа не втрачає право на передбачений частиною другою статті 53 Закону захист держави.

05 червня 2018 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення предмету позову (вхід. № 15885/18), яка ухвалою суду від 06.06.2018 року, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

11 червня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № 16412/18), яка залучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 митниці ДФС про залишення позову без розгляду.

22 червня 2018 року від представника відповідача через канцелярію суду з супровідним листом (вхід. № 17741/18) надійшли заперечення відповідача проти відповіді на відзив та відзив на заяву про зміну предмету позову, які залучені судом до матеріалів справи.

27 червня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на заяву про зміну предмету позову (вхід. № 18417/18), яка залучена судом до матеріалів справи.

17 липня 2018 року від представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області через канцелярію суду надійшов відзив (вхід. № 20550/18), який в подальшому був залучений судом до матеріалів справи, відповідно до якого представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн., посилаючись в цілому на те, що факт завдання позивачу моральної шкоди є недоведеним, адже позивачем не надано жодного належного допустимого доказу, який би підтверджував наявність душевних страждань, яких він зазнавав; відсутні будь-які докази, щодо приниження гідності та честі позивача у розумінні постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Також представник відповідача зазначив, що згідно ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає по своїм зобов’язанням. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області є окремою юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями, в повному обсязі виконує свої завдання та функції і ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало. Тобто, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області – це окрема юридична особа, яка не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) чи рішення інших установ, підприємств або державних органів.

27 липня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вхід. № 21805/18), яка була долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року, у зв’язку з хворобою позивача, провадження у справі було зупинено до 27 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 вересня 2018 року о 10:00 год.

Під час судового розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові, відповідях на відзиви.

Представники відповідача – ОСОБА_1 митниці ДФС під час судового розгляду справи по суті позовні вимоги не визнали та просили суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях проти відповіді на відзив та відзиві на заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та представник третьої особи - Національного агентства з питань запобігання корупції у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Позивач перебуває на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, що згідно положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори з відповідачем – ОСОБА_1 митницею ДФС, у тому числі й спори щодо прийняття, проходження, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.2 ч.1 ст. 19 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 25.09.2017 року доповідною запискою ОСОБА_2 повідомлено начальника ОСОБА_1 митниці ДФС про факт надання начальником митного поста «Південний» доручень, виконання яких призводить до надання незаконних та необґрунтованих переваг юридичній особі у вигляді незаконного звільнення від митного контролю суден закордонного плавання, про наявність приватного інтересу, посадової особи митного поста «Південний» у юридичній особі, якій надаються незаконні переваги, можливого потенційного чи реального конфлікту інтересів, тобто про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

25.10.2017 року, керуючись вимогами ч. 1 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 повідомлено спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції - Генеральну прокуратуру України про виявлене кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.365 КК України, вчинене посадовими особами керівного складу митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, тобто про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. 31.10.2017 року повідомлення надійшло до Генеральної Прокуратури України, зареєстроване належним чином та направлене до Прокуратури Одеської області.

Прокуратурою Одеської області внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань: № 42017160000001872 від 14.12.2017 року про вчинені начальником митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 та начальником відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.365 КК України; № 42017160000001917 від 22.12.2017 року щодо неправомірних дій службових осіб митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, правова кваліфікація ч.1 ст.365 КК України.

25.10.2017 року ОСОБА_2 направлено доповідні записки до Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС в Одеській області щодо незаконних та корупційних діянь керівництва митного поста «Південний», у тому числі про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». На підставі доповідної записки Управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області направлено матеріали до прокуратури Одеської області, якою 16.11.2017 року внесено відомості до ЄРДР за №42017160000001572 та розпочате досудове розслідування за ознаками вчинення корупційного злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

28.11.2017 року, керуючись вимогами ч.7 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 повідомлено спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції - Національне антикорупційне бюро України про виявлене корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.364 КК України, вчинене посадовими особами керівного складу ОСОБА_1 митниці ДФС, тобто про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. 04.12.2017 року повідомлення надійшло до Національного антикорупційного бюро України та зареєстроване належним чином.

27.09.2017 року начальником відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС та начальником митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 повідомлено про прийняте рішення щодо зміни умов його праці у вигляді зміни режиму роботи з 01.10.2017 року з «позмінно (цілодобово)» на « 5-денний робочий тиждень».

20.12.2017 начальником ОСОБА_1 митниці ДФС видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596 «Про введення в дію змін до штатного розпису».

Згідно п.1 зазначеного наказу, наказано ввести в дію з 26.12.2017 року затверджений в.о. голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_9 перелік змін №7 до штатного розпису на 2017 рік ОСОБА_1 митниці ДФС, відповідно до якого скорочується одна посада головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС та вводиться нова посада заступника начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС.

Наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 29.01.2018 року № 36 введено в дію штатний розпис ОСОБА_1 митниці ДФС на 2018 рік.

24.01.2018 року начальником ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_6 видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року № 52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», відповідно до якого за неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а саме: положень наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року № 308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті», що призвело до не виявлення ОСОБА_2 19.09.2017 року факту порушення терміну тимчасового ввезення судна закордонного плавання та не складання по даному факту протоколу про порушення митних правил, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

05.02.2018 року начальником ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_6 видано наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», відповідно до якого за порушення п.4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ОСОБА_1 митниці ДФС, що проявилось у неповідомленні свого безпосереднього керівника про причини неявки на робоче місце після надання пояснень до УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження.

Вважаючи вищезазначені накази відповідача: від 24.01.2018 року № 52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», від 05.02.2018 року № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», від 20.12.2017 року № 596 в частині виведення зі штатного розпису посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний», від 29.01.2018 року № 36 в частині відсутності у штатному розписі посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» та дії відповідача щодо зміни режиму роботи позивача з «позмінно (цілодобово)» на « 5-денний робочий тиждень» протиправними та такими, що прийняті (вчинені) у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, що є грубим порушенням вимог та заборон, встановлених ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд погоджується з підставами притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень та вчиненні оскаржуваних дій, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі – Закон України № 889-VIII), державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 1 ст. 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов’язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Статтею 64 Закону України № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України № 889-VIII.

Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

При цьому, статтею 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А”, є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об’єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.

Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 ст. 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ч. 3 зазначеної статті Закону результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

У відповідності до вимог ст. 74 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Статтею 77 Закону України № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень частини 1 статті 68 Закону України «Про державну службу», за ініціативою керівництва митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС, викладеною у доповідній записці від 24.11.2017 року №2573/15-70-63 про вжиття заходів, наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 12.12.2017 року № 576 відкрито дисциплінарне провадження відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2

За результатами дисциплінарного провадження комісією встановлено факт неналежного виконання посадових обов’язків головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2, передбачених положеннями пункту 18 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до положень пункту 18 розділу І вказаного наказу уповноважена особа митниці щоденно переглядає інформацію в програмно-інформаційному комплексі (ПІК), у тому числі й щодо продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) судна закордонного плавання (яхти) стосовно виконання Зобов'язання або Зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) яхти чи заявляє судна закордонного плавання та яхти, строк тимчасового вивезення (ввезення) яких закінчився.

Якщо строк тимчасового ввезення (вивезення) судна (яхти) закінчився, а в ПІК відсутня інформація про його (її) реекспорт (зворотне вивезення) чи реімпорт (зворотне ввезення), то митниця негайно вживає заходів для з'ясування причин і обставин відсутності інформації про реекспорт (зворотне вивезення) чи реімпорт (зворотне ввезення) цього судна (яхти) та установлення його (її) місцезнаходження.

У разі виявлення факту порушення Зобов'язання або зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) яхти протокол про порушення митних правил складається митницею, посадова особа якої виявила це порушення.

Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження встановлено, що 19.09.2017 року, виконуючи обов’язки старшого зміни, головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_2 не вжив відповідних заходів, передбачених пунктом 18 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей ні морському та річковому транспорті», а саме не здійснив встановлені цим наказом заходи щодо перевірки наявності в ПІК фактів закінчення або порушення Зобов'язань про тимчасове ввезення/вивезення суднами закордонного плавання, та не довів дану інформація до начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний».

При цьому, в судовому засіданні позивачем визнано факт не складення протоколу про порушення митних правил. При цьому суд критично оцінює твердження позивача щодо відсутності підстав для його складення, враховуючи те, що в Зобов'язаннях про тимчасове ввезення/вивезення суднами закордонного плавання зазначено строк саме «до 19.09.2017 року», тому на думку позивача факт порушення терміну тимчасового ввезення мав місце 20.09.2017 року, у зв’язку з чим складання протоколу про порушення терміну вивезення було передчасним. Суд критично оцінює обґрунтування цього твердження позивача посиланням на норми ЦК України, оскільки вони не дають чіткої відповіді на питання чи входить у прийменникову конструкцію «до 19.09.2017 року» безпосередньо сама кінцева дата (19.09.2017 року), тобто не визначають часові межі прийменника «до».

Враховуючи те, що згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови (із додатками і доповненнями; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 р.) «до» уживається на означення часової межі дії, стану і т. ін., суд вважає, що оскільки прийменник «до» передбачає певний проміжок часу, протягом якого встановлюється можливість для виконання зобов'язання, то дата - 19.09.2017 року у даному випадку є початком кінцевого терміну для виконання таких Зобов'язань, які починались саме о 00.00 год. 19.09.2017 року. Тому останній день виконання Зобов’язання закінчився 18.09.2017року о 24.00 годині. Таке розуміння прийменника «до» вбачається у постанові Вищого адміністративного суду України від 27.01.2010 року (провадження № К-8716/07, № рішення в ЄДРСРУ 8112607) .

Відносно посилань позивача на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08.11.2016 року по справі № 521/7085/16-а, якою, на його думку, підтверджується факт неправомірності притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 481 МК України, осіб за перевищення строку тимчасового ввезення (вивезення) судна закордонного плавання, яке переміщується як транспортний засіб комерційного призначення, а не як товар, суд вважає необхідним зазначити, що даним рішенням суду не встановлено того факту, що посадова особа, яка складала протокол про порушення митних правил, на підставі якого в подальшому винесено оскаржувану постанову, діяла в порушення Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_2 не виконано положення пунктів 2.1, 2.6, 2.19. 2.21, 2.50 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом та іншими нормативно-правовими актами, з яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Службові (посадові) обов’язки - це обов’язки державного службовця, визначені Законом України «Про державну службу» (передусім, приписами ч. 1 ст. 8), іншими нормативно-правовими та локальними актами у зв’язку з обійманням такою особою конкретної посади у конкретному органі, що покладає на нього низку додаткових (власне «посадових», «обумовлених посадою») обов’язків, положенні про конкретний державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовій інструкції (в частині обов’язків, що однозначно випливають з приписів законів і не суперечать йому), а також правилами внутрішнього службового розпорядку.

Частиною 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступку, передбаченого п.5 ст. 65 цього Закону (невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, 09.01.2018 року дисциплінарною комісією складено висновок, в якому рекомендовано начальнику ОСОБА_1 митниці ДФС прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 за неналежне виконання ним посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 133-135 том 1).

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 митниці ДФС надано подання (вхід. №29/15-70-04 від 11.01.2018 року) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 (а.с. 6-7 том 3).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 64, пунктом 5 частини 2 статті 65, пунктом 2 частини 1 статті 66, частиною 3 статті 66, статтею 75 Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу», п. 4.1., п. 4.2. Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 митниці ДФС, затвердженого наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 22.03.2017 року № 155 (зі змінами, затвердженими наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 15.08.2017 року №432), враховуючи характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, ставлення до виконання посадових обов’язків, ставлення державного службовця до служби, на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 митниці ДФС, наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року №52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», за неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а саме: положень наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті», що призвело до не виявлення факту порушення терміну тимчасового ввезення судна закордонного плавання та не складення по даному факту протоколу про порушення митних правил, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани (а.с. 144-146 том 1).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року № 52-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.» здійснено обґрунтовано та правомірно, при цьому права та законні інтереси позивача ОСОБА_1 митницею ДФС не порушено.

Суд враховує, що позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року № 52 пов'язано з тим, що ним у вересні - листопаді 2017 року до відповідних державних органів направлялися повідомлення щодо незаконних та корупційних діянь з боку керівництва як митного поста «Південний» так і митниці, а відтак вважає, що наявний причинний зв'язок між його повідомленнями та виданням наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» особа або член її сім’ї не може бути звільнена й примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначена на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Заборони, зазначені у частині третій статті 53 Закону України «Про запобігаєш корупції», згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції застосовуються за таких умов: застосування негативних заходів впливу або загроза таких заходів з боку керівника, або роботодавця. Перелік негативних заходів не є вичерпним; причинний зв'язок між повідомленням особою про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою та застосуванням негативних заходів впливу або загрози таких заходів.

Натомість, жодного факту та доказів на підтвердження причинного зв’язку між повідомленням ОСОБА_2 про порушення вимог Закону України «Про запобігати корупції» та притягненням його до дисциплінарної відповідальності наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.01.2018 року № 52-о позивачем не наведено та не надано.

Також судом встановлено, що відповідно до положень частини 1 статті 68 Закону України «Про державну службу», за ініціативою начальника митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5, викладеною у доповідній записці від 16.11.2017 року № 2515/15-70-63, наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 28.11.2017 року №558 (зі змінами) (а.с. 185-186 том 2), було відкрито дисциплінарне провадження відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2, за результатами якого встановлено наступне.

Згідно з вимогами листа ГУ ДФС в Одеській області від 07.11.2017 року № 10172/9/15-32- 22-02-06 08.11.2017 року головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 було викликано до УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області для надання пояснень на 10 год. 00 хв. 08.11.2017 року.

Службовою запискою начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_4 від 09.11.2017 року повідомлено, що 08.11.2017 року ОСОБА_2 після виклику до УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області на робоче місце не прибув та про причини своєї відсутності не доповідав.

Також 08.11.2017 року начальником митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 у присутності начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_4, державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС Юр`єва В.І. та державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_10 було складено акт про відсутність ОСОБА_2 на робочому місті з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

Згідно з інформацією табелю обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати по митному посту «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС за листопад 2017 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з «інших причин».

Крім того, в журналі обліку робочого часу митного поста «Григорівка» (№ 15-70-63-02-19) відсутній запис ОСОБА_2 щодо його виходу на роботу.

Згідно з наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 07.04.2017 року № 204 «Про режим роботи ОСОБА_1 митниці ДФС на 2017 рік» ОСОБА_2 визначено п’ятиденний робочий день з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (обідня перерва з 12:30 по 13:30).

З пояснення головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 вбачається, що у період з 10 год. 00 хв. по 12 год. 30 хв. він надав пояснення в УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області.

Також, позивач наголошує на тому, що «Південний» є віддаленим митним постом і знаходиться на відстані 35-40 км від м. Одеси. Доставка до місця роботи здійснюється службовими автобусами, які відправляються з ОСОБА_5 о 7 год. 00 хв. та 19 год. 00 хв., особистого приватного транспортного засобу він не має, а у разі використанні громадського транспорту ОСОБА_7 міг би дістатися на роботу не раніше 16-ої години.

Таким чином встановлено, що головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 надавав пояснення в УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області з 10 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. 08.11.2017 року, проте в порушення вимог п. 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ОСОБА_1 митниці ДФС, затвердженого загальними зборами (конференцією) державних службовців ОСОБА_1 митниці ДФС (протокол № 6 від 31.05.2017 року) (далі - Правила Розпорядку), ОСОБА_2 не повідомив свого безпосереднього керівника про причини відсутності на робочому місці після 12 год. 30 хв.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 6 частини 2 статті 65 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком, зокрема, є недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до частини 2 статті 66 Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 6 частини 2 статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може обмежитися зауваженням.

Отже, дисциплінарною комісією 17.01.2018 року складено висновок, в якому рекомендовано начальнику ОСОБА_1 митниці ДФС прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 за порушення п. 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ОСОБА_1 митниці ДФС, що виразилося у неповідомленні свого безпосереднього керівника про причини неявки на робоче місце після надання пояснень та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (а.с. 243-244 том 2).

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 митниці ДФС надано подання (вхід. № №96/15-70-04 від 24.01.2018 року) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 (а.с. 179-180 том 2).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 64, пунктом 5 частини 2 статті 65, пунктом 2 частини 1 статті 66, частиною 3 статті 66, статтею 75 Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу», п. 4.1., п. 4.2. Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 митниці ДФС, затвердженого наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 22.03.2017 року № 155 (зі змінами, затвердженими наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 15.08.2017 року №432), наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.», за порушення п. 4.1 Правил Розпорядку, що проявилося у неповідомленні свого безпосереднього керівника про причини неявки на робоче місце після надання пояснень до УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження на підставі наказу ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2Ф.» здійснено обґрунтовано та правомірно, при цьому права та законні інтереси позивача ОСОБА_1 митницею ДФС не порушено.

При цьому, суд враховує, що позивач також вважає, що наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о також прийнято у зв’язку з тим, що ним, позивачем, у вересні - листопаді 2017 року до відповідних державних органів направлялися повідомленні щодо незаконних та корупційних діянь з боку керівництва як митного поста «Південний», так і митниці, а відтак вважає, що наявний причинний зв'язок між його повідомленнями та виданням наказу. Разом з тим жодного факту та доказів у підтвердження причинного зв’язку між повідомленням ОСОБА_2 про порушення вимог Закону України «Про запобіганні корупції» та притягненням його до дисциплінарної відповідальності наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 05.02.2018 року № 88-о позивачем не наведено та не надано.

Крім того суд звертає увагу, що зазначені вище накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 були підготовлені відділом по роботі з персоналом ОСОБА_1 митниці ДФС, за результатами розгляду подань Комісії начальником ОСОБА_1 митниці ДФС, пройшли відповідні погодження у структурних підрозділах митниці, а саме: юридичному відділу, управлінні матеріального забезпечення та

розвитку інфраструктури, заступника начальника митниці, відповідно до розподілу обов’язків, а також в УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області.

Рішення Комісії щодо надання пропозицій про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 було підтримано всіма членами Комісії, присутніми на засіданні, у тому числі начальником управління організації митного контролю ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_11 та заступником начальником управління - начальником відділу провадження у справах про порушення митних правил управління протидії митним

правопорушенням ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_12

Суд враховує твердження позивача відносно того, що ОСОБА_4, як безпосередній керівник позивача та особа за доповідної запискою якої було призначено та розпочато дисциплінарне провадження, не повинен був приймати участь в роботі Комісії, хоча є заступником Голови Комісії. Разом з тим суд зазначає, що даний факт в цілому не впливає на обставини які було встановлено Комісією та висновки і рекомендації до яких вона прийшла в ході дисциплінарних проваджень.

Судом встановлено, що 16.11.2017 року головою Державної фіскальної служби України затверджено перелік змін № 7 до штатного розпису ОСОБА_1 митниці ДФС на 2017 рік.

На підставі вказаного, наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року №596 «Про введення в дію змін до штатного розпису» введено в дію перелік змін № 7 до штатного розпису ОСОБА_1 митниці ДФС на 217 рік, відповідно до якого зі штатного розпису відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС виведено посаду головного державного інспектора та введено посаду заступника начальника відділу (а.с. 232-233 том 1).

Слід зазначити, що у відповідності до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236, штатний розпис, кошторис ДФС затверджує голова ДФС за погодженням з Мінфіном.

Згідно з Положенням про ОСОБА_1 митницю ДФС ОСОБА_1 митниця ДФС є територіальним органом ДФС України та підпорядковується ДФС України.

Затвердження переліку змін до штатного розпису митниць відноситься до компетенції голови Державної фіскальної служби України.

На підставі вказаного наказу ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596 «Про введення в дію змін до штатного розпису» начальником митниці видано розпорядження від 27.12.2017 року № 88-р «Щодо проведення заходів у зв’язку зі зміною істотних умов державної служби» (а.с. 25-26 том 2).

Відповідно до вказаного розпорядження зобов’язано забезпечити ознайомлення підпорядкованого особового складу відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» під особистий підпис з наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року №596 «Про введення в дію змін до штатного розпису» та можливу зміну істотних умов державної служби відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу» з обов’язковим наданням копій відомостей про ознайомлення до відділу по роботі з персоналом.

Також, вказаним розпорядженням від 27.12.2017 року № 88-р зобов’язано надати керівництву митниці перелік підпорядкованих посадових осіб, щодо яких встановлені обмеження на звільнення у зв’язку із скороченням чисельності та штату працівників у відповідності до вимог статей 119, 179, 184, 197, 252 Кодексу законів про працю України та інших обмежень, передбачених чинним законодавством, та інформації щодо переважних прав на залишення на роботі у відповідності до вимог статті 42 КЗпП України з урахуванням порівняльного аналізу кваліфікованих вимог та продуктивності праці, у тому числі освітнього рівня, наявності дисциплінарних стягнень, заохочень, підвищення кваліфікації та інше.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року №596 «Про введення в дію переліку змін до штатного розпису» не суперечить вимогам законодавства про державну службу, прав та законних інтересів позивача не порушує, видання цього наказу жодним чином не перебуває у причинному зв’язку із діяльністю позивача, як викривача, а відтак твердження ОСОБА_2, що видання вказаного наказу є загрозою до нього негативного заходу впливу у вигляді скорочення його посади є хибним та таким, що суперечить фактичним обставинам справи та не підтвердженим жодними доказами.

Також суд вважає необхідним зазначити, що у зв’язку із надходженням на адресу ОСОБА_1 митниці ДФС листа Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.01.2018 року № 30-18/477/18 щодо можливого порушення прав ОСОБА_2 керівництвом митниці призупинено проведення всіх реорганізаційних заходів пов’язаних із зміною істотних умов державної служби посадових осіб відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС до вирішення зазначених питань.

Разом з цим, у висновках довідки Нацдержслужби зазначено, що наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 20.12.2017 року № 596 «Про введення в дію переліку змін до штатного розпису» не суперечить вимогам законодавства про державну службу та не порушує прав головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_2 у частині дотримання вимог Закону України від 10.12.2015 року № 889-УШ «Про державну службу».

Крім того слід зазначити, що у відповідності до положень абзацу третього частини 2 розділу III Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року № 50, у зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному органі державної влади (його структурному підрозділі), може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю. Пунктом 3.2 Розділу III «Робочий час і час відпочинку державного службовця» Правил внутрішнього службового розпорядку ОСОБА_1 митниці ДФС визначено, що у випадку службової необхідності, державним службовцям чи структурним підрозділам Митниці встановлюється інший графік роботи, згідно з графіком змінності, який складається на місяць, підписується керівником підрозділу, погоджується з Профспілкою, відділом по роботі з персоналом і затверджується начальником Митниці.

Наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 07.04.2017 року №204 «Про режим роботи ОСОБА_1 митниці ДФС на 20107 рік» встановлено цілодобовий режим роботи із застосуванням підсумкового обліку часу відповідно до графіків роботи (змінності) для структурних підрозділів ОСОБА_1 митниці ДФС, в зонах яких розташовані пункти пропуску через державний кордон України, та які здійснюють заходи щодо протидії митним правопорушенням або виконують інші оперативно-службові завдання у безпосередньому режимі.

Саме таким структурним підрозділом є митний пост «Південний», для якого згідно із додатком до вищевказаного наказу встановлено як 5-денний робочий тиждень (понеділок - п’ятниця), так і позмінний (цілодобово).

Відповідно до положень п. 7 вказаного вище наказу керівникам структурних підрозділів митниці доручено розробляти графіки роботи (змінності) щомісячно за п’ять днів до початку наступного місяця та затверджувати їх у першого заступника або заступника начальника митниці відповідно до Розподілу обов’язків між начальником митниці та його заступниками за погодженням з відділом по роботі з персоналом, виборним профспілковим органом і доводити до відома кожного працівника під розпис.

З огляду на викладене, вбачається, що процедура щомісячного затвердження графіку роботи не є зміною істотних умов праці, передбачених статтею 43 Закону України «Про державну службу». Організація роботи відділу входить до основних функцій керівництва відділу у відповідності до Положення про митний пост «Південний» та Положення про відділ митного оформлення № 2.

Судом встановлено, що виходячи з основних функцій і завдань відділу, з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №451, наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308 та інших нормативно-правових актів, які регламентують здійснення митного контролю та оформлення суден закордонного плавання, у відділі митного оформлення №2 митного поста «Південний» з 27.09.2017 року створено аналітичну групу, до складу якої включено головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 ОСОБА_2, та йому встановлено графік роботи понеділок - п'ятниця з 08:00 до 17:00.

Відповідно до наказу ОСОБА_1 митниці ДФС від 07.04.2017 року № 204 «Про режим роботи ОСОБА_1 митниці ДФС на 2017 рік» у відділі митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС встановлено два режими роботи: 5-денний робочий тиждень (понеділок - п'ятниця з 08:00 до 17:00) та позмінний (цілодобово з 8:00 до 8:00 наступної доби).

При цьому, як зазначає відповідач, зміна режиму роботи не вплинула на загальну норму робочого часу, оплату праці та преміального забезпечення позивача. Більш того переведення з добового режиму роботи, який включає роботу у нічний час, на денний взагалі полегшило умови роботи позивача.

Судом встановлено, що 27.09.2017 року головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 ОСОБА_2 було повідомлено про переведення його в денний

режим роботи у зв’язку з включенням до аналітичної групи. Враховуючи те, що ОСОБА_2 виконує додатково обов’язки зі складання табелів обліку використання робочого часу, йому було надано завдання про внесення даних змін до графіку роботи митного поста на жовтень 2017 року. Відповідно до вимог трудового законодавства після відпрацювання 27.09.2017 року добової чергової зміни ОСОБА_2 було надано вихідні з 28.09.2017 року по 30.09.2017 року. Починаючи з понеділка 02.10.2017 року головний державний інспектор Тарновський А.Ф. приступив до виконання поставлених завдань по підготовці аналітичної інформації по суднам закордонного плавання.

Крім того судом встановлено, що включення позивача до аналітичної групи у складі начальника ОСОБА_4 та позивача, а також переведення з позмінної роботи на 5-денний робочий тиждень відбулося в жовтні 2017 року не з метою, відсторонення від здійснення митного контролю та митного оформлення суден закордонного плавання, як зазначає позивач, а з метою здійснення щоденного контролю за процесами митного оформлення, а також за процесами, про які позивачем було повідомлено у його доповідних записках, після чого він набув статус викривача.

Суд також звертає увагу, що Міжрегіональним агентством України з питань

державної служби в ОСОБА_1, Миколаївській та Херсонський областях, АРК та м. Севастополі Національного агентства України з питань державної служби (далі - Нацдержслужба) було складено довідку від 08.02.2018 року за результатами позапланової виїзної перевірки стану дотримання вимог законодавства України про державну службу в ОСОБА_1 митниці ДФС за фактам, викладеними у скарзі ОСОБА_2 (вх. № 8/01-03 від 03.01.2018 року).

У висновках довідки Нацдержслужби зазначено, що процедура щомісячного затвердження графіку роботи не є зміною істотних умов праці передбачених статтею 43 Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу». Організація роботи відділу відповідно до положення про митний пост «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС та положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста «Південний» ОСОБА_1 митниці ДФС.

З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що вказана зміна позивачеві режиму його роботи жодним чином не перебуває у причинному зв’язку із діяльністю позивача, як викривача, а відтак твердження ОСОБА_2, що наявні зміни умов його праці у вигляді зміни режиму роботи з «позмінно (цілодобово)» на « 5-денний робочий тиждень» є загрозою до нього негативного заході впливу, на думку суду, є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 митницею ДФС вищезазначені спірні рішення та дії прийняті та вчинені правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України та Законами України, при цьому права та законні інтереси позивача порушені не були, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій ОСОБА_1 митниці ДФС.

При цьому суд наголошує, що гарантії державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, передбачені статтею 53 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі по тексту – Закон).

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Закону особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Чинним законодавством не передбачено спеціальної процедури надання статусу викривача, органу, уповноваженого на надання такого статусу, та документа, який його підтверджує.

Водночас частиною сьомою статті 53 Закону визначено обов’язок посадових і службових осіб державних органів, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, їх структурних підрозділів у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Таким чином, особа є викривачем з моменту повідомлення про порушення вимог Закону. При цьому статтею 53 Закону не визначено термін, на який особа отримує статус викривача. Отже, викривач перебуває під захистом держави та до нього не можуть бути застосовані негативні заходи впливу у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону, незалежно від дати такого повідомлення.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 53 Закону особа є викривачем незалежно від підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону. З огляду на це у разі спростування наведених у відповідному повідомленні фактів особа не втрачає право на передбачений частиною другою статті 53 Закону захист держави.

Відносно вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 митниці ДФС на користь позивача моральну шкоду у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн., суд зазначає наступне.

Так, поняття моральної шкоди визначено у частині 2 статті 23 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

До випадків, які містяться у частині 2 статті 1167 Цивільного кодексу України, наведені позивачем у позові обставини не відносяться.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовим елементом якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного зі складових елементів виключає задоволення позову.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», встановлено, що шкода підлягає відшкодуванню за наявності складу цивільного правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, неправомірність дій особи, яка заподіює шкоду, безпосередній причинний зв'язок між шкодою та діями, а також вина заподіювача шкоди. При цьому відсутність хоча б одного складового елемента виключає можливість відшкодування шкоди.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу що позивається із таким позовом.

За наслідками розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що позивачу не була спричинена моральна шкода, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_1 митницею ДФС вищезазначені спірні рішення та дії прийняті та вчинені правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України та Законами України, при цьому права та законні інтереси позивача порушені не були, що виключає можливість задоволення вимоги про її відшкодування.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 слід відмовити.

При цьому, суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 року у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

Таким чином, позивач, враховуючи свою адміністративну правосуб’єктність, скористався своїм правом на судовий захист, при цьому згідно ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року його право не може бути обмежене, однак при встановлених судом обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн. – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу УІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02 листопада 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов