Ухвала суду № 77582230, 04.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

04 жовтня 2018 року м. Київ № 810/940/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду, пред'явивши вимоги ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 27.04.2018 р. було відкрито провадження у справі, явка позивачки у судове засідання визнана обов'язковою, справу призначено до розгляду.

У призначений судом час, а саме 11.06.2018 р. та 04.10.2018 р., ОСОБА_2 до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не надала.

Визначаючись щодо викладеного вище, суд виходить з наступного: поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку. Позивачка взагалі не надала суду доказів поважності неявки в обидва судові засідання, у зв'язку з чим суд знаходить її неявку такою, що відбулася без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАСУ, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

З огляду на приписи наведеної статті, процесуальним законодавством передбачені випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності заявника - у разі надходження від нього відповідної заяви або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважає, що неявка позивачки у дане судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки нею не надані пояснення, які необхідні суду для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 240 КАСУ, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане певним обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим КАСУ врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у справі. У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вказав Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 04 жовтня 2017 року у справі № К/800/34539/16 (ЄДРСРУ № 69388378) повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 240, 243, 248, 250, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, м. Вишгород Київської області, проспект Шевченка, 6) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код 37955989, м. Київ, Ярославська, 40) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.