Постанова № 7758195, 25.01.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-106/10/2470

10 год. 27 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Фалуш П.В., за довіреністю;

відповідача - Скидан Р.Д., Томнного Г.Г., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області до Путильської районної ради Чернівецької області про зобов’язання виконати вимоги КРУ області, -

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Путильської районної ради Чернівецької області (далі – відповідач) про зобов’язання виконати вимоги КРУ області № 24-08-11/2795 від 21.05.2009 р. щодо відшкодування до бюджету коштів на загальну суму 8100 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ревізію фінансово-господарської діяльності Путильської районної ради Чернівецької області з питань збереження і використання активів за період роботи з 01.09.2006 р. по 31.03.2009 р. встановлено невідображення за даними обліку відповідача дебіторської заборгованості з орендної плати по 7 орендарях на загальну суму 4700,00 грн., невідшкодування орендарями коштів в сумі 2200,00 грн. за придбані відповідачем дрова для опалення, а також завищення обсягів та вартості робіт в акті приймання – виконаних робіт по котельні загалом на суму 1200,00 грн.

Стверджує, що з метою усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» листом від 21.05.2009 р. № 24-08-11/2795 відповідачу були направлені вимоги щодо вжиття заходів відносно усунення вказаних порушень, однак він не забезпечив виконання вимог КРУ в Чернівецькій області, що стало підставою для звернення до суду.

Під час судового розгляду справи, у зв’язку з частковим виконанням вимог КРУ в частині відшкодування незаконних витрат в сумі 1200,00 грн., позивач уточнив позовні вимоги та просив суд прийняти рішення, яким зобов’язати відповідача виконати вимоги КРУ в області від 21.05.2009 р. № 24-08-11/2795 щодо відшкодування до бюджету коштів на загальну суму 6900,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в уточнених позовних вимогах, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що заборгованість за оренду плату та комунальні платежі районною державною адміністрацією, її управліннями та відділами виникла внаслідок непередбачених та непрофінансованих асигнувань в кошторисах видатків по кодах економічної класифікації КЕКВ 1136 (оренда), КЕКВ 1166 (оплата інших енергоносіїв) на 2009 рік.

Стверджував, що Районна рада неодноразово надсилала боржникам листи-попередження про відшкодування сум орендної плати та комунальних послуг, на підставі яких боржники у кошторисах та бюджетних пропозиціях на 2010 рік заклали кошти на погашення вищевказаної заборгованості.

Крім того, відповідач зазначав, що приватним підприємцем Роздововським В.О. виконано всі роботи в повному обсязі по ремонту котельні адмінбудинку райради.

За вказаних обставин, відповідач просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та дали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 01.02.2010 р., тобто в перший робочий день після нього.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Путильська районна рада (59100, Чернівецька область, с. Путила, вул. Українська, 180, ідентифікаційний код 21423621) зареєстрована Путильською районною адміністрацією Чернівецької області 21.05.1997 р. як юридична особа (а.с. 40).

Відповідно до п. 1.2.3.1 Плану роботи контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області на І квартал 2009 р. та на підставі направлень на проведення ревізії № 196 та № 197 від 23.03.2009 р. ревізорами Контрольно-ревізійного управлінням в Чернівецькій області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Путильської районної ради за період з 1.09.2006 р. по 30.03.2009 р., про що складено акт від 16.04.2009 р. № 24-08/137 (а.с. 5 – 18, 28 - 31).

Ревізією встановлено недоотримання Путильською радою орендної плати в сумі 4720,23 грн., проведення витрат сторонніх юридичних осіб, що останніми не відшкодовані: за придбані дрова для опалення приміщення, в якому розміщувались – 2247,88 грн., а також завищення обсягів та вартості робіт в акті приймання – виконаних робіт по котельні загалом на суму 1243,00 грн.

На підставі висновків ревізії, 21.05.2009 р. Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області надіслало відповідачу лист за № 24-08-11/2795 «Про усунення виявлених ревізією порушень» з вимогами, в т.ч.:

- вжити заходів щодо забезпечення повного відшкодування винними особами виявлених фінансових порушень, а саме: зайво оплачених робіт в сумі 1,2 тис. грн. по ремонту котельні, яка знаходиться на балансі районної ради; понесених районною радою витрат в сумі 2.2 тис. грн. на придбання дров на опалення приміщення, яке орендувалось установами та організаціями, що фінансуються за рахунок державного бюджету та державних цільових фондів (п. 3.1, 3.2. вимоги);

-          забезпечити надходження недоотриманої орендної плати у сумі 4,7 тис. грн. за оренду приміщень, які орендувались райдержадміністрацією, її відділами і самостійними управліннями, відділом статистики та управлінням Пенсійного фонду України (п. 4.1. вимоги).

Інформацію про вжиті заходи та виконання вимог відповідач мав подати до КРУ в Чернівецькій області до 08.06.2009 р. (а.с.19).

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі – Закон № 2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, головним завданням державної Контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконання місцевих бюджетів, розробленням пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону № 2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону.

Так, відповідно до п. 1, 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право:

-          перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

-          пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

-          у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

-          накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

-          звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2939 службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач дійсно допустив зазначені в акті ревізії порушення в частині зайво оплачених робіт в сумі 1,2 тис. грн. по ремонту котельні, яка знаходиться на балансі районної ради, невідшкодування орендарями понесених витрат в сумі 2.2 тис. грн. на придбання дров на опалення приміщення, яке орендувалось установами та організаціями, що фінансуються за рахунок державного бюджету та державних цільових фондів та недоотримання орендної плати у сумі 4,7 тис. грн. за оренду приміщень, які орендувались райдержадміністрацією, її відділами і самостійними управліннями, відділом статистики та управлінням Пенсійного фонду України. Вимоги КРУ про усунення виявлених ревізією порушень відповідачем виконано тільки в частині відшкодування незаконних витрат в сумі 1200,00 грн. по ремонту котельні, яка знаходиться на балансі районної ради. В іншій частині вимоги КРУ не виконані.

Проте, встановивши в судовому засіданні наявність вказаного порушення, суд прийшов до висновку, що позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідача, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способу, визначеному законом, з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена ст. 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Адміністративні суди, згідно зі ст. ст. 3, 4 КАС України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова чи службова особа. Враховуючи передбачену законами обов’язковість для виконання законних вимог суб’єкта владних повноважень, адміністративно-правовий спір, як правило, пов’язується з оспорюванням чи оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин з боку юридичних чи фізичних осіб.

Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до суду лише у випадках, встановлених законом (п. 4 ч. 1 ст. 17, ст. 104 КАС України). Таке право завжди пов’язується практичною необхідністю в обмеженні прав, свобод чи законних інтересів фізичних або юридичних осіб за вимогою суб’єкта владних повноважень, коли суб’єкт владних повноважень без рішення суду не може реалізувати визначену законом компетенцію, або ж у справах про притягнення фізичних чи юридичних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації органом контрольно-ревізійної служби встановленої Законом «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» компетенції вимагати від підконтрольних установ усунення порушень, виявлених ревізією.

На думку суду, посилання в даному позові позивачем на п. 10 ст. 10 Закону № 2939 є безпідставним, оскільки цим пунктом визначені підстави, з яких державна контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а не способи захисту порушеного права.

Відповідач зобов’язаний виконувати вимоги КРУ в силу ст. 15 Закону №2939, а тому вимога позивача про покладення такого обов’язку ще й рішенням суду є безпідставною. Зобов’язання відповідача виконати ці вимоги ще й в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов’язання платника податків сплатити податки, зобов’язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов’язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності (п. 9 ст. 10 вказаного Закону).

Таким чином, суд вважає, що пред’являючи до суду розглядуваний позов, КРУ в Чернівецькій області обрало не належний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначеним законом.

На думку суду, в контексті даного спору, належним способом захисту порушеного права держави є звернення органу контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави до особи, яка безпідставно отримала державні активи (кошти).

Окрім того, навіть у разі задоволення судом вимог позивача у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неправильних способів захисту порушеного права держави.

За таких обставин заявлений позов про зобов’язання виконати вимоги контрольно-ревізійної служби є безпідставними, через що задоволенню не підлягає.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 9, 71, 86, 94, 160 – 163 та 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 1 лютого 2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький