Постанова № 7757840, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-20011/09/0570

          20 січня 2010 року у залі судового засідання за адресою:                                        

м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ісаєнко Ю.А.,

суддів                                                   Буряк І.В., Стойки В.В.

при секретарі Горюновій Л.С.,

за участю

представника позивача Трегуба Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Міністерства фінансів України про скасування наказу та стягнення певних сум,

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства фінансів України про скасування наказу від 08.05.2009 року №650 та стягнення певних сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.05.2009 року відповідачем на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято наказ від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор». Вважає зазначений наказ неправомірним з наступних підстав. Акти Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативними актами, тобто є нижчими за своєю юридичною силою ніж Закони України, а тому не можуть суперечити Конституції України та законам України. Крім цього позивач також посилається на те, що державне регулювання у сфері грального бізнесу здійснюється шляхом ліцензування. Органом ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор визначено Міністерство фінансів України, який забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування; затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням; видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності; формує і веде ліцензійний реєстр. Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами. Вважає, що відповідач, як орган ліцензування не наділений таким повноваженням як зупинення дії ліцензії, крім того вважає, що законодавство також не містить підстав для зупинення ліцензії.

Просить суд скасувати наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор».

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив скасувати наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»; стягнути з відповідача на користь товариства плату за торгові патенти у розмірі 520745,00 грн., плату за ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор у розмірі 16199,00 грн., не отриманий прибуток в розмірі 2769202,00 грн. та витрати, пов’язані із утриманням залів ігрових автоматів у розмірі 1790277,00 грн.

Відповідач надав судові заперечення, в яких посилається на те, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України. Забезпечення виконання законодавства у сфері ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. На підставі рішення Кабінету Міністрів України, Міністерством фінансів винесено Наказ, яким зупинено дію ліцензії на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданих суб’єктам господарювання до 7 червня 2009 року. Вважає, що діяв в межах повноважень наданих відповідними нормативно – правовими актами та за метою виконання Розпорядження Уряду (вищого органу виконавчої влади у системі органів виконавчої влади), тому вимоги позивача про скасування Наказу є необґрунтованими та безпідставними.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, заяв про відкладення та розгляд справи без його участі не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» є юридичною особою, зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві Державною адміністрацією, включене до ЄДРПОУ за номером 33440860.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1837, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 08.05.2009 року Міністерством фінансів видано Наказ №650 про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор.

Підставою прийняття зазначеного Наказу послугувало розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2009 року №494 «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян», відповідно до якого, Мінфін зобов’язано зупинити строком на один місяць дію ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей), для забезпечення їх перевірки МНС, Держгірпромнаглядом, іншими контролюючими та наглядовими органами з питань забезпечення їх безпечного використання.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 113 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з частиною 1 статті 117 Конституції України, яку кореспондує стаття 52 Закону України «Про кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є спеціальним, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, що основними принципами державної політики у сфері ліцензування є, зокрема, захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор здійснює Міністерство фінансів України.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1837, Міністерство фінансів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення, Мінфін у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2009 року №494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян» є обов’язковим до виконання Міністерства фінансів України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем наказ №650 від 08.05.2009 року про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор видано на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для його скасування відсутні.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь товариства плати за торгові патенти у розмірі 520745,00 грн., плати за ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор у розмірі 16199,00 грн., не отриманого прибутку в розмірі 2769202,00 грн. та витрат, пов’язані із утриманням залів ігрових автоматів у розмірі 1790277,00 грн. суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування матеріальних збитків є одним із засобів захисту порушених прав.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Однак, серед зазначених складових відсутній такий елемент як протиправна поведінка Міністерства фінансів України щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Враховуючи, що відповідачем наказ №650 від 08.05.2009 року про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор видано правомірно, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача на користь товариства плати за торгові патенти у розмірі 520745,00 грн., плати за ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор у розмірі 16199,00 грн., не отриманого прибутку в розмірі 2769202,00 грн. та витрат, пов’язані із утриманням залів ігрових автоматів у розмірі 1790277,00 грн. відсутні.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Міністерства фінансів України про скасування наказу від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», стягнення плати за торгові патенти у розмірі 520745,00 грн., плати за ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор у розмірі 16199,00 грн., не отриманого прибутку в розмірі 2769202,00 грн. та витрат, пов’язаних із утриманням залів ігрових автоматів у розмірі 1790277,00 грн. – відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 січня 2010 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року у зв’язку із перебуванням судді Ісаєнко Ю.А. на лікарняному у період з 22 січня по 29 січня 2010р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її виготовлення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів після виготовлення повного тексту постанови без попереднього подання заяви про її оскарження.

Головуючий суддя                                                                       Ісаєнко Ю.А.           

Судді                                                                                           І.В. Буряк

Суддя                                                                       В.В. Стойка