Рішення № 77578377, 01.11.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1030/18

Провадження № 2/604/467/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у підготовчому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області, про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про визнання за ним права власності на спадкове майно, - на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами №5 по вул. Чорновола в м. Скалат, Підволочиського району Тернопільської області, загальною площею 86,1 кв.м. та житловою 35,7 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 серпня 2015 року. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач покликався на те, що 30 серпня 2015 року померла ОСОБА_2, після смерті якої залишилося спадкове майно, що складається із вказаного будинковолодіння. При зверненні Позивача до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, він отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку із розбіжностями щодо площі житлового будинку, пов’язаними із вчиненням самочинного будівництва. З огляду на вказане, у Позивача виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

В підготовче судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, не з’явилися.

Представник позивача подав заяву, згідно з якою справу просить розглядати без його участі.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подали заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, проти позову не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, які просять справу вирішувати у їх відсутності, позовні вимоги задовольнити, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому провадженні, задовольнивши позов, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №49/02-31, складеної 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_3, 02 вересня 2004 року Скалатською міською Радою народних депутатів Підволочиського району Тернопільської області за реєстровим №44 посвідчено заповіт, залишений ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-ИД №189569, виданим 01 вересня 2015 року виконкомом Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільській області, 30 серпня 2015 року померла ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Таким чином, Позивач, - спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 серпня 2015 року, спадщину прийняв відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що вбачається із довідки виконкому Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №19 від 02 березня 2017 року та спадкової справи №110/2015.

З метою оформлення спадщини представник позивача в інтересах позивача звернулася до приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу Тернопільської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії №49/02-31 від 01 березня 2017 року, оскільки при огляді документів було виявлено розбіжності щодо площ житлового будинку та надвірних будівель. Так, відповідно до свідоцтва про спадщину за законом житлова площа -24,6 кв.м., загальна площа – 67,3 кв.м., в технічному паспорті, інформації та довідці зазначено наступні площі: загальна площа – 86,10 кв.м., житлова – 35,70 кв.м, отже до житлового будинку самовільно добудовано добудову під літ. «а2» та добудову під літ. «а3», також виявлено в технічному паспорті, інформації та довідці, виданими БТІ Підволочиського району, що самовільно добудовано гараж літ. «Д».

Так, згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 24 грудня 2003 року державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори, реєстровий №4518, ОСОБА_2 успадкувала від ОСОБА_4, який помер 08 червня 1999 року, житловий будинок з прибудовою, підвалом та сходами, цегляний аг. площею 67,3 кв.м., житловою – 24,6 кв.м., №5 по вул. Чорновола (вул. Косовського, Горуна) в м. Скалат, Підволочиського району Тернопільської області, зазначений в генплані під літ. «А», хлів, дошка, зазначений в генплані під літ. «Б», літня кухня з тамбуром, цегла, зазначена в генплані під літ. «В», хлів, цегла, зазначений в генплані під літ. «Г», огорожа (штахетник), зазначена в генплані під цифрою «1».

Однак згідно технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 24 жовтня 2016 року та довідки про технічний опис об’єкта нерухомого майна №135 від 24 жовтня 2016 року, виданих БТІ Підволочиського району, зазначено наступні площі: загальна площа – 86,10 кв.м., житлова – 35,70 кв.м, тобто наявні самочинні добудови під літ. «а2», «а3» та літ. «Д».

Згідно статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Померла ОСОБА_2, здійснивши самочинне будівництво, не набула на нього права власності.

Право власності на об’єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім’я спадкодавця або спадкоємця

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз’яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

За змістом зазначених роз’яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із частинами 3, 5 ст. 376 ЦК і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216,1218 ЦК).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини 3,5ст. 376 ЦК) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК є суб’єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216,1218 ЦК.

Зазначене право може бути реалізовано також у порядку процесуального правонаступництва на будь-якій стадії цивільного процесу, якщо спадкодавець звернувся до суду із відповідним позовом, проте помер.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України та ст. 20 Земельного кодексу України органи державної влади та орган місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). А відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В постанові від 30 березня 2016 року, ухваленій у справі №6-265цс16, Верховний Суд висловив правову позицію щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також правової визначеності самочинного будівництва. Так, стаття 876 Цивільного кодексу щодо визначення замовника власником об’єкта будівництва застосовується лише у взаємозв’язку зі ст. 331 цього кодексу щодо обовязкової умови про наявність права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно. В інших випадках відповідно до ст. 376 ЦК України такі обєкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього.

Позивач надав в матеріали справи копію відповіді Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №872 від 27 березня 2018 року, з якої вбачається, що за померлою ОСОБА_2 згідно доних земельно-кадастрових книг міської ради облікується земельна ділянка площею 0,09000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Скалат, по вул. Чорновола, 5, на якій збудований будинок та самочинно побудовані добудови під літ. «а2», «а3» та літ. «Д», тобто є обов’язкова умова наявність у праві власності земельної ділянки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 182, 331, 375, 376, 1216, 1218, 1269, 1270 ЦК України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 247, ч. 2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами №5 по вул. Чорновола в м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, загальною площею 86,1 кв.м. та житловою 35,7 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 серпня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Б. Сидорак