Постанова № 7757831, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-19892/09/0570

          20 січня 2010 року у залі судового засідання за адресою:                                        

м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ісаєнко Ю.А.,

суддів                                                   Буряк І.В., Стойки В.В.

при секретарі Горюновій Л.С.,

за участю

представника позивача Білецької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Міністерства фінансів України про визнання неправомірним наказу та відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства фінансів України про визнання неправомірним наказу від 08.05.2009 року №650.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.05.2009 року відповідачем на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято наказ від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор». Товариство від відповідача отримало офіційне повідомлення про зупинення дії ліцензії до 07.05.2009 року, де також зазначено, що провадження азартних ігор без ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, відповідно до діючого законодавства України вважається протиправною поведінкою за вчинення якої винні особи притягуються до юридичної відповідальності. Всі зали гральних автоматів товариства не мали можливості працювати в робочому режимі, оскільки уповноваженими контролюючими органами були опломбовані. Вважає, що на сьогоднішній день ані Закону України «Про ліцензування певних видів діяльності», ані будь – який інший законодавчий акт не містять норм щодо зупинення дії ліцензії, та ніяких правопорушень товариством встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності зафіксовано не було. Міністерство фінансів України не мало ніяких повноважень щодо зупинення дії ліцензій, оскільки не встановило в діях кожного окремо взятого ліцензіата порушень ліцензійних умов, застосував санкцію, яка навіть не передбачена законодавством, чим додатково обмежило суб’єктів грального бізнесу в сфері здійснення ними підприємницької діяльності.

Просить суд визнати нечинним Наказ Міністерства фінансів України №650 «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» від 08.05.2009 року в зв’язку з його неправомірністю.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним Наказ Міністерства фінансів України №650 «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» від 08.05.2009 року в зв’язку з його неправомірністю; стягнути грошову суму в розмірі 173929,20 грн. на відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої незаконним рішенням.

Відповідач надав судові заперечення, в яких посилається на те, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України. Забезпечення виконання законодавства у сфері ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. На підставі рішення Кабінету Міністрів України, Міністерством фінансів винесено Наказ, яким зупинено дію ліцензії на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданих суб’єктам господарювання до 7 червня 2009 року. Вважає, що діяв в межах повноважень наданих відповідними нормативно – правовими актами та за метою виконання Розпорядження Уряду (вищого органу виконавчої влади у системі органів виконавчої влади), тому вимоги позивача про скасування Наказу є необґрунтованими та безпідставними.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, заяв про відкладення та розгляд справи без його участі не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09.11.2005 року, включене до ЄДРПОУ за номером 33792358.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1837, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 08.05.2009 року Міністерством фінансів видано Наказ №650 про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор.

Підставою прийняття зазначеного Наказу послугувало розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2009 року №494 «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян», відповідно до якого, Мінфін зобов’язано зупинити строком на один місяць дію ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей), для забезпечення їх перевірки МНС, Держгірпромнаглядом, іншими контролюючими та наглядовими органами з питань забезпечення їх безпечного використання.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 113 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з частиною 1 статті 117 Конституції України, яку кореспондує стаття 52 Закону України «Про кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є спеціальним, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, що основними принципами державної політики у сфері ліцензування є, зокрема, захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор здійснює Міністерство фінансів України.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1837, Міністерство фінансів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення, Мінфін у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2009 року №494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян» є обов’язковим до виконання Міністерства фінансів України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем наказ №650 від 08.05.2009 року «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» видано на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання його протиправним відсутні.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми у розмірі 173929,20 грн. на відшкодування шкоди (збитки), завданої незаконним рішенням суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування матеріальних збитків є одним із засобів захисту порушених прав.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Однак, серед зазначених складових відсутній такий елемент як протиправна поведінка Міністерства фінансів України щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Враховуючи, що відповідачем наказ №650 від 08.05.2009 року «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» видано правомірно, суд вважає, що підстави для стягнення суми у розмірі 173929,20 грн. на відшкодування шкоди (збитки) відсутні.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Міністерства фінансів України про визнання неправомірним наказу від 08.05.2009 року №650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» та відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 173929,20 грн. - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 січня 2010 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року у зв’язку із перебуванням судді Ісаєнко Ю.А. на лікарняному у період з 22 січня по 29 січня 2010р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її виготовлення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів після виготовлення повного тексту постанови без попереднього подання заяви про її оскарження.

Головуючий суддя                                                                       Ісаєнко Ю.А.           

Судді                                                                                          І.В. Буряк

Суддя                                                                       В.В. Стойка