Постанова № 7757698, 12.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-19294/09/0570

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Скокіні О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7»

про стягнення заборгованості перед бюджетом

за участю представників:

від позивача:                               Майдиков С.Б. за дов.

від відповідача:                     не з’явився

          ВСТАНОВИВ:          

Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» про стягнення заборгованості перед бюджетом.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 45685,47 грн., з яких з податку на прибуток – 6796,46 грн., з податку на додану вартість – 38855,09 грн., з комунального податку – 33,92 грн.

Підставою виникнення боргу з податку на прибуток є: податкове повідомлення-рішення №0000461510/0 від 31 березня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000471510/0 від 31 березня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000661510/0 від 23 квітня 2009 року.

Підставою виникнення податкового боргу з податку на додану вартість є: податкове повідомлення-рішення №0000531520/0 від 31 березня 2009 року; узгоджена сума податку на додану вартість згідно декларації за березень 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000651520/0 від 06 травня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000661520/0 від 06 травня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000771520/0 від 18 травня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000931520/0 від 09 червня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 09 червня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0000941520/0 від 09 червня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0001151520/0 від 31 липня 2009 року; податкове повідомлення-рішення №0001171520/0 від 18 серпня 2009 року.

Підставою виникнення боргу з комунального податку є податковий розрахунок комунального податку №38102 від 09 лютого 2009 року.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», для забезпечення надходження податкового зобов’язання та у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання в установлений строк відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/15 від 10 січня 2009 року, друга податкова вимога №2/66 від 16 лютого 2009 року. 23 березня 2009 року було прийняте рішення №11 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Однак, погашення податкового боргу відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 45685,47 грн. (арк. справи 2-5).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Оскільки належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився і не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» є юридичною особою, знаходиться на обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Волноваському районі Донецької області з 03 березня 2006 року за №2883/10, про що свідчить довідка від 11 січня 2010 року №1163/10/29-011-1 (арк. справи 60).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

26 березня 2009 року проводилася камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток. За наслідками перевірки складено Акт від 26 березня 2009 року №1640/1510/34209607 (арк. справи 7). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог пункту 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», у результаті чого донарахований податок на прибуток підприємства на суму 54282,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2009 року №000461510/0 на підставі підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у загальному розмірі 2714,00 грн. (арк. справи 8). Відповідачем сума основного платежу була сплачена повністю, сума штрафних санкцій – частково у сумі 52,00 грн.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляються арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

31 березня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету. За наслідками перевірки складено Акт від 31 березня 2009 року №1596/1510/34209607 (арк. справи 9). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2009 року №000471510/0 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ за затримку на 51 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 10995,00 грн. до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 2199,00 грн. (арк. справи 10). Відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

23 квітня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету. За наслідками перевірки складено Акт від 23 квітня 2009 року №1784/1510/34209607 (арк. справи 11). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 23 квітня 2009 року №000661510/0 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 9682,00 грн., до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1936,40 грн. (арк. справи 12). Відповідачем сума штрафних санкцій сплачена частково в сумі 0,94 грн.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

31 березня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено Акт від 31 березня 2009 року №1652/1520/34209607 (арк. справи 15). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, у результаті чого донарахований податок на додану вартість на суму 31417,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2009 року №000531520/0 на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у загальному розмірі 6283,00 грн. (арк. справи 13). Відповідачем сума основного платежу та сума штрафних санкцій сплачена частково у сумі 27027,17 грн.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

22 квітня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. За наслідками перевірки складено Акт від 22 квітня 2009 року №32/1520/34209607 (арк. справи 19). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ.

Податковим повідомленням-рішенням від 06 травня 2009 року №0000651520/0 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 14,78 грн. (арк. справи 18).

Податковим повідомленням-рішенням від 06 травня 2009 року №0000661520/0 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 29,00 грн. (арк. справи 20).

Відповідачем суми штрафних санкцій сплачені не була.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

06 травня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість та своєчасності подання податкової звітності. За наслідками перевірки складено Акт від 06 травня 2009 року №1835/1520/34209607 (арк. справи 63). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7, пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 18 травня 2009 року №000771520/0 на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 22). Відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

28 травня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість та своєчасності подання податкової звітності. За наслідками перевірки складено Акт від 28 травня 2009 року №2197/15-20/34209607 (арк. справи 24). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2009 року №0000931520/0 на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 26). Відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

28 травня 2009 року проводилася документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено Акт від 28 травня 2009 року №2198/15-20/34209607 (арк. справи 27). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 4.4 пункту 4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, у результаті чого донарахований податок на додану вартість на суму 420,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2009 року №0000921520/0 до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 37,00 грн. (арк. справи 30). Відповідачем сума основного платежу та сума штрафних санкцій не сплачена.

28 травня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. За наслідками перевірки складено Акт від 28 травня 2009 року №44/1520/34209607 (арк. справи 31). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2009 року №0000941520/0 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 21,98 грн. (арк. справи 32).

Відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

15 липня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість та своєчасності подання податкової звітності. За наслідками перевірки складено Акт від 15 липня 2009 року №3426/1520/34209607 (арк. справи 65-66). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Податковим повідомленням-рішенням від 31 липня 2009 року №0001151520/0 на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 33). Відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

17 серпня 2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено Акт від 17 серпня 2009 року №3720/1520/34209607 (арк. справи 61). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР. На підставі вищевказаного Акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2009 року №0001171520/0 на загальну суму 26991,50 грн., з яких за основним платежем – 17994,33 грн., та штрафні санкції – 8997,17 грн. (арк. справи 36). Відповідачем сума основного платежу та сума штрафних санкцій не сплачена.

Податкові повідомлення-рішення у встановлений законом строк відповідачем оскаржені не були.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «в» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідачем до податкового органу були подані податкова декларація з податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, податковий розрахунок комунального податку від 09 лютого 2009 року, якими відповідач самостійно визначив суму податкових зборів (арк. справи 16-17, 38).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 158,00 грн. та з комунального податку в сумі 33,92 грн. утворилися внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/15 від 10 січня 2009 року на суму 11121,08 грн. та другу податкову вимогу №2/66 від 16 лютого 2009 року на суму 11141,17 грн. (арк. справи 39).

У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, рішення №11 від 23 березня 2009 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (арк. справи 40).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 45685,47 грн. (сорок п’ять тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень, 47 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Леніна, будинок 100, ЄДРПОУ 34209607) до Державного бюджету України на р/р 31119009700179, код платежу 11021000, отримувач платежу – відділення державного казначейства Волноваського району, банк УДК у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, ОКПО 34686799 заборгованість з податку на прибуток з приватних підприємств у сумі 6796,46 грн. (шість тисяч сімсот дев’яносто шість гривень, 46 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Леніна, будинок 100, ЄДРПОУ 34209607) до Державного бюджету України на р/р 31111029700179, код платежу 14010100, отримувач платежу – відділення державного казначейства Волноваського району, банк УДК у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, ОКПО 34686799 заборгованість з податку на прибуток на додану вартість у сумі 38855,09 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять гривень, 09 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронісан-7» (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Леніна, будинок 100, ЄДРПОУ 34209607) до Державного бюджету України на р/р 33213828700180, код платежу 16010200, отримувач платежу – відділення державного казначейства Волноваського району, банк УДК у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016 заборгованість з податку на прибуток з комунального податку у сумі 33,92 грн. (тридцять три гривні, 92 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 січня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 18 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.