Постанова № 77576908, 18.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5978/18

Номер справи місцевого суду: 507/458/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 5

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 30 травня 2018 року про зупинення провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з вказаним позовом. З урахуванням уточнених позовних вимог зазначив, що він та ОСОБА_5 є власниками готельного комплексу, розташованого в смт Любашівка Одеської області вул. Мирна (Кірова), 33. Разом з тим, 04.07.2017 р. представник ДСК «Чорноморське морське пароплавство» ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 незаконно на підставі підробних договорів оренди заволоділи вказаним готельним комплексом. Внаслідок таких дій йому причинена матеріальна шкода у розмірі 304028 грн. та моральна шкода в сумі 150000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просить суд зобов’язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні власністю, а саме: готельним комплексом, розташованим в смт. Любашівка Одеської області вул. Мирна, буд. №33 та витребувати з чужого незаконного володіння. Виселити Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство» та ОСОБА_3 з готельного комплексу, розташованого в смт Любашівка Одеської області вул. Мирна, буд. №33 без надання їм іншого жилого приміщення. Стягнути в солідарному порядку з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 304028 грн. та моральну шкоду у розмірі 150000 грн (а.с. 6-10).

30 травня 2018 року представник ДСК «Чорноморське морське пароплавство» ОСОБА_6 заявив клопотання про зупинення провадження у справі , мотивуючи його тим, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 р. у справі № 507/965/16-ц визнаний нікчемним договір купівлі-продажу від 15.03.2016 р. готельного комплексу, розташованого в смт Любашівка Одеської області, вул. Мирна (Кірова) , буд.33, укладеного ОСОБА_7М та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 р. зазначене рішення Апеляційного суду Одеської області зупинено до закінчення касаційного провадження (а.с.118-119).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 30 травня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ДСК «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди зупинити до вирішення судом касаційної інстанції справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 р. в справі за позовом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та Любашівської селищної ради Одеської області, третя особа ОСОБА_3, про визнання правочинів недійними (а.с.131-132).

12 червня 2018 року ОСОБА_2 через суд першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу від 30 травня 2018 року про зупинення провадження. В обґрунтування доводів своєї скарги апелянт зазначив, що зупиняючи провадження у справі за позовом апелянта, суд першої інстанції не проаналізував предмет позову та не оцінив докази, які надають можливість не зупиняти провадження по справі. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зупинивши справу, порушив права як власника спірного майна та позбавив можливість користуватися майном, за яке ОСОБА_8 продовжує сплачувати орендну плату за земельну ділянку, якою користується інша особа. Водночас, апелянт зазначає, що, постановляючи вказану ухвалу на стадії підготовчого провадження, суд порушив право позивача на витребування доказів (а.с. 133-136).

04.09.2018 року від представника ДСК «ЧМП» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін (а.с. 170-172).

В судовому засіданні апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача – ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Інші учасники в судове засідання не з’явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з’явились, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи неможливо вважати ОСОБА_2 неналежним позивачем, оскільки виконання рішення Апеляційного суду, яке набрало законної сили 15.06.2017 року, зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року, в зв’язку з чим тільки після розгляду справи судом касаційної інстанції можливо буде зробити висновок щодо наявності прав у позивача щодо спірного майна, що в свою чергу буде мати значення для правильного вирішення справи. Тому суд вирішив зупинити провадження в справі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та мотивував їх тим, що він та ОСОБА_5 є власниками готельного комплексу, розташованого в смт Любашівка Одеської області вул. Мирна (Кірова), 33; 04.07.2017 року представник ДСК «Чорноморське морське пароплавство» ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 незаконно на підставі підробних договорів оренди заволоділи вказаним готельним комплексом, внаслідок чого йому причинена матеріальна шкода у розмірі 304028 грн та моральна шкода в сумі 150000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов’язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні власністю, а саме: готельним комплексом, розташованим в смт. Любашівка Одеської області вул. Мирна, буд. №33 та витребувати з чужого незаконного володіння; виселити Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство» та ОСОБА_3 з готельного комплексу, розташованого в смт Любашівка Одеської області вул. Мирна, буд. №33 без надання їм іншого жилого приміщення; стягнути в солідарному порядку з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 304028 грн та моральну шкоду у розмірі 150000 грн (а.с. 6-10, 44-49, 116-117).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 15.07.2016 року ДСК «Чорноморське морське пароплавство» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та Любашівської селищної ради Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання правочинів недійними (справа № 507/965/16).

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 22.02.2017 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Однак, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 року було частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_6 в інтересах ДСК «Чорноморське морське пароплавство», рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» задоволено частково. Визнано недійсним витяг з рішення зборів уповноважених №2 від 28.02.1998 року «Про виділення в натурі майна на особисті майнові паї працівникам господарства відповідно до поданих заяв» в частині, що стосується передачі майнового паю - готельного комплексу, який розташований в смт Любашівка, по вул. Кірова, за № 33, ОСОБА_7; визнано нікчемними та скасовано рішення виконкому Любашівської селищної ради №175 від 03.07.2002 року «Про оформлення права власності на готельний комплекс по вул. Кірова,35 в смт. Любашівка Одеської області» та рішення 2 сесії Любашівської селищної ради XXIV скликання №57-XXIV від 23.07.2002 року «Про закріплення земельної ділянки за готельним комплексом по вул. Кірова,33 в смт. Любашівка»; визнано недійсним свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_7 Миколаєвича на готельний комплекс, який розташований за адресою: Одеська область смт. Любашівка по вул. Кірова, 33, видане 05 липня 2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради №175 від 03 липня 2002 року та скасувати його державну реєстрацію; визнано нікчемним договір купівлі-продажу від 15.03.2016 року готельного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Мирна (Кірова), буд. 33, розташованого на земельній ділянці площею 0,1015 га., кадастровий №5123355100:02:003:0216, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і ОСОБА_5. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с. 21-25, 50-54, 120-124).

Разом з тим, вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій були оскаржені до суду касаційної інстанції. Так, за касаційною скаргою ОСОБА_2 05.09.2017 року було відкрито провадження, зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 року та витребувано матеріали справи в Ананьївського районного суду Одеської області (26, 55, 126). Отже, з наведеного вбачається, що договір купівлі-продажу від 15.03.2016 року готельного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Мирна (Кірова), буд. 33, розташованого на земельній ділянці площею 0,1015 га., кадастровий №5123355100:02:003:0216, який був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і ОСОБА_5, який став підставою отримання права власності на вказане нерухоме майно позивачем в даній справі - ОСОБА_2, був визнаний нікчемним рішення Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 року, яке, однак, в подальшому було оскаржене до суду касаційної інстанції. Разом з тим, результат перегляду вказаного рішення апеляційного суду на момент прийняття цієї постанови невідомий, справа перебуває на розгляді в суді касаційної інстанції. Відтак, оскільки в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником спірного нерухомого майна, проте його статус залежить від результату розгляду іншої справи, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального законодавства та вирішив зупинити провадження в справі до завершення касаційного перегляду судового рішення в справі справа № 507/965/16 за позовом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та Любашівської селищної ради Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання правочинів недійними, результати розгляду якої є визначальними та необхідними щодо встановлення ключових обставин та вирішення справи за позовом ОСОБА_2 Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. А тому доводи апеляційної скарги апеляційним судом відхиляються.

Крім того, посилання апелянта на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2018 року № 125625560 на момент розгляду справи підтверджується право власності апелянта на спірне нерухоме майно апеляційним судом відхиляються, оскільки, як було вище зазначено, на даний час статус вказаного майна змінено в межах іншої справи, провадження за якою на момент розгляду цієї справи ще не завершено, проте результат якого прямо впливає на цієї справи та на юридичну долю спірного нерухомого майна. Наявність спору щодо зазначеного нерухомого майна в процесі розгляду цієї справи сторонами підтверджувалось та не оспорювалось, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Тому, враховуючи такі обставини, колегія суддів зазначає, що наявність не скасованого запису в реєстрі про право власності само по собі не може слугувати підставою для вирішення цієї справи по суті, оскільки воно, за умови існування рішення Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2017 року, втрачає значення такого, що обумовлює виникнення права власності у позивача по цій справі, оскільки ніхто не може мати прав на річ, більше аніж попередній володілець. Відтак, суд першої інстанції правильно вирішив зупинити провадження в справі.

Таким чином, в зв’язку з вище наведеним, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильного по суті висновку суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін ст. 375 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 30 травня 2018 року про зупинення провадження в справі – залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

18.10.2018 року м. Одеса