Постанова № 77576867, 16.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6741/18

Номер справи місцевого суду: 522/8651/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, за участю третьої особи – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права на об’єкт нерухомості, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Бондар В.Я. 19 червня 2018 року у м. Одесі, -

встановила:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, за участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права на об’єкт нерухомості - (а.с. 4-10).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року у відкритті провадження відмовлено (а.с.76-78).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на її необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 82-86).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_2 за предметно-територіальною юрисдикцією підсудна окружному адміністративному суду, та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Однак, погодитись із таким висновком суду неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34130197 від 03 березня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлове приміщення №14/1 за адресою: пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м. Одесі, площею 243,8 кв.м.

Підставою для прийняття державним реєстратором рішення №34130197 стали наступні документи, надані ОСОБА_5: договір №14/1 від 18 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та «Південбуд Інвест» про дольову участь у будівництві; Довідка про сплату, видана ТОВ «Південбуд Інвест» до договору №14/1; Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 29 квітня 2009 року виданий ТОВ «Південбуд Інвест» та технічний паспорт від 29 листопада 2016 р. на нежитлове приміщення №14/1.

ОСОБА_2, звернувшись до суду із позовом про скасування вищезазначеного рішення про державну реєстрацію, вказує на те, що державним реєстратором зареєстровано за третьою особою право власності на вищевказане нерухоме майно, дійсним власником якого є саме позивач.

На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду першої інстанції копію дублікату Свідоцтва про право власності САС №426037 від 23 липня 2009 року, що виданий 23 березня 2017 року на нежитлове приміщення №15 загальною площею 238,4 кв.м.; копію договору №3 від 11 березня 2005 р. про дольову участь у будівництві; копію Акту приймання - передачі нежитлового приміщення №15 від 29 квітня 2009 р.; копію додатку до договору №3 від 11 березня 2005 р.; копію технічного паспорту від 28 травня 2009 року на нежитлове приміщення №11 в буд. №17/19, пров. Віце-Адмірала Жукова в м. Одесі; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24 березня 2017 року.

Крім того, як зазначив у своєму позові ОСОБА_2, що ОСОБА_5 є власником нежитлових приміщень №14/1, загальною площею 243,8 кв.м. та приміщення №15/1, загальною площею 221,9 кв.м., розташованих на 4 поверсі за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19, м. Одеса,.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що в межах спірних правовідносин існує також невирішене питання стосовно того, чи є нерухоме майно, що належить позивачу, тим самим нерухомим майном, яке спірними рішеннями державного реєстратора зареєстровано за третьою особою, оскільки у них різні номери приміщень та різна площа відповідно до технічних паспортів.

Так, у позові зазначено, що договір №3 від 11 березня 2005 р. про дольову участь у будівництві житла - нежитлового приміщення, будівельний № 11, укладався саме з ОСОБА_2 На підставі даного договору видане свідоцтво про право власності. ОСОБА_2 у позові наголошує на тому, що приміщення № 15, що зареєстроване за ним, та приміщення №14/1, №15/1, що зареєстровані за ОСОБА_5, є одним і тим самим приміщенням відповідно до технічних паспортів, а первинні документи, подані для державної реєстрації третьою особою є підробленими, відтак щодо цих приміщень існує спір між фізичними особами про право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 далі – ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Адміністративні суди правомочні розглядати спори щодо правомірності прийняття суб'єктами владних повноважень або їх посадовими особами рішень про державну реєстрацію права власності, однак за відсутності спору про право власності на об'єкт нерухомого майна.

В межах адміністративної юрисдикції суд надає оцінку правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, зокрема, перевіряє дотримання державним реєстратором законодавства при здійсненні реєстраційної дії, однак не може вирішувати спір про наявність або відсутність у особи права власності на об'єкт нерухомого майна, правомірність набуття якого не визнається та оспорюється іншими особами.

З урахуванням характеру правовідносин, що є предметом позову у даній справі, колегія суддів доходить висновку, що вирішення даного спору потребує вирішення судом спірного питання стосовно правомірності підстав та законності набуття права власності на нерухоме майно.

Виходячи з наведеного, спірні правовідносини носять не публічний, а приватно-правовий характер, тому вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При вказаних обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 рокупостановлена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2– задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року– скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, за участю третьої особи – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права на об’єкт нерухомості- направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 25 жовтня 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

ОСОБА_6