
Справа № 521/19526/17
Провадження № 2/521/492/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2018 року Малиновський районний суд міста О деси в складі:
головуючого судді – Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 27495,08 грн. та судових витрат у розмірі 1600 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 31.05.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим у відповідача станом на 27.09.2017р. виникла заборгованість в сумі 27495,08 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 14287,27 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 11222,33 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 200 грн.; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1285,48 грн. – штраф (процентна складова).
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить розглянути справу у відсутності представника позивача, про що надав письмове клопотання, а також надав відповідь на наданий відзив відповідача.
Відповідач в судове засідання також в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими, оскільки доказів випуску платіжної картки, згідно договору від 31.05.2011р. матеріали справи не містять, відсутня інформація на яку картку був встановлений ліміт, та який строк дії картки. Відсутні докази строку дії кредитної картки, звітного періоду наданого у розрахунку заборгованості, та відсутність даної інформації порушує його право на встановлення спливу строку позовної давності.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 31.05.2011 між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг відповідно до умов якого на ім’я відповідача було відкрито кредитний картковий рахунок про надання кредитного ліміту у розмірі 16000 грн.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом, пені та штрафу.
Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "Приват Банк" зазначає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Однак такі доводи позивача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту, що має місце з огляду на наявні у матеріалах справи копії такого документа, на переконання суду фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Наразі, суд вважає, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 (справа № 6-2320цс16).
Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 14287,27 грн., оскільки відповідач фактично отримав кредит у зазначеній сумі, що підтверджується розрахунком позивача та не викликає сумнівів у суду в цій частині вимог, а тому на переконання суду є належним та допустимим доказом такої обставини.
Що стосується посилань відповідача, щодо перебігу строку позовної давності суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Таким чином позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Згідно позовної позиції Верховного Суду України, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6-14цс14 та постанові від 18 червня 2014 року по справі №6-61 цс 14, про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки, як спосіб надання/отримання редитних коштів, викладеними у вищезазначених постановах, які, відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення редиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Згідно з довідкою про видачу кредитних карт, картка № 5168742326197344, яку було видано ОСОБА_1 зі строком дії до останнього дня липня місяця 2017 року, що підтверджується довідкою про видачу кредитних карт, яка міститься в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 22.11.2017 року, тобто до спливу строку позовної давності.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючисьст.ст. 15, 16, 526, 530, 551, 611, 612, 624, 625, 631, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81,83 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВМ232624, виданий 25.09.1996р. Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрований: 65000, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, в/ч А-1620) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, місцезнаходження юридичної особи: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором в розмірі 14287 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВМ232624, виданий 25.09.1996р. Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрований: 65000, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, в/ч А-1620) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, місцезнаходження юридичної особи: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) витрати по оплаті судового збору у сумі 800 (вісімсот) грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН
Судове рішення № 77576358, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 24.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/19526/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: