Ухвала суду № 77575865, 24.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12683/17

Провадження № 6/520/512/18

УХВАЛА

24.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, посилаючись на те, що він добровільно не виконує рішення суду про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за № 520/12683/17, виданого Київським районним судом м. Одеси 01.06.2018 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 21919,87 грн.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина, в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон, застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю приватного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останньої у статусі боржника.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області шляхом подання її до Київського районного суду м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Пучкова І. М.