Рішення № 77575339, 01.11.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5067/18

Номер провадження 2/489/2332/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Супрун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Товарна універсальна біржа «Недвижимость С», про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким просила визнати Договір купівлі-продажу №55 від 25.10.2001 року, укладений між сторонами - дійсним.

Свої вимоги мотивувала тим, що 25.10.2001 року вона придбала у відповідачів домобудівлю, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 9 Лінія, 9, оформивши договір купівлі-продажу. На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися належним їй майном, оскільки даний договір не був посвідчений нотаріально. Продавці ніяких претензій не пред’являли, проте від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ухилялись.

Згідно Ухвали від 02.10.2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до поданої заяви позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні та розгляд справи без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, повідомлялися судом про розгляд справи належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Товарної універсальної біржі «Недвижимость С» в судове засідання не з’явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши надані докази, суд при вирішені справи виходить з такого.

Домобудівля, розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. 9 Лінія, будинок 9, належала ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 11.10.2001 року, р. №1-2624, посвідченого ОСОБА_4, державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого МБТІ 24.10.2001 року за р. №20948.

25 жовтня 2001 року на Товарній універсальній біржі «Недвижимость С» за № 55 зареєстрований Договір купівлі - продажу домобудівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. 9 Лінія, будинок 9, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 - з однієї сторони, та ОСОБА_1 - з іншої сторони.

Претензій сторони один до одного не мали, всі умови договору купівлі-продажу дотримані. Проте на даний час нотаріальне посвідчення договору неможливе.

На час укладання договору купівлі-продажу сторони ухилились від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року,чинного на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

За змістом ст. ст.128,153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1ст. 128 ЦК УРСР), а у відповідності зі ст. 153 ЦК УРСР договір вважався укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Як вбачається з положень укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторони за договором - уклали даний договір, здійснили купівлю-продаж належного продавцю на праві власності нерухомого майна. Позивачем у справі усі умови за договором виконані. Згідно вищевказаного договору відчужувана нерухомість продана позивачу. Грошові кошти отримані Продавцем від Покупця до підписання угоди. Доказів того, що сторони заперечували укладений договір, згідно до вимог ст. 237 ЦК України, суду не надано, тому суд вважає укладений договір дійсним.

Відповідно до ст. 14 Закону УРСР «Про власність» громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Таким чином, позивач на теперішній час не має можливості зареєструвати своє право власності на спірну домобудівлю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між нею та відповідачами, через те, що на час укладання договір не був нотаріально посвідчений, а відповідно його форма не відповідала формі, передбаченій діючим законодавством.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд оцінює докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81, 263,264 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність, достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач не має можливості усунути порушення його прав на теперішній час в позасудовому порядку, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 48, 81, 141, 259, 263-264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати Договір купівлі-продажу домобудівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. 9 Лінія, будинок 9, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 - з однієї сторони, та ОСОБА_1 - з іншої сторони, зареєстрований 25 жовтня 2001 року на Товарній універсальній біржі «Недвижимость С» за № 55 – дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо Миколаївському апеляційному суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія і номер паспорта ЕО 142193, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачі: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа – Товарна універсальна біржа «Недвижимость С», адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Миколаїв, пр. Миру, 2-А.

Повне судове рішення складено 01.11.2018 .

Суддя Н.С. Тихонова