Ухвала суду № 77573452, 05.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5932/18

Провадження № 2/336/3010/2018

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок № 32а, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горна, вчинений 18 жовтня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 22824 таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас, всупереч вищезазначеній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704, 80 грн.).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів доданих до неї позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду, натомість позивач зазначає в позовній заяві, що судовий збір ним не сплачується на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він звертається до суду з позовом, як споживач банківської послуги у зв’язку із порушенням його прав кредитною установою при зверненні стягнення на іпотечне майно.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист справ споживачів", є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. ЗУ "Про захист справ споживачів" регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Однак, в даному випадку спір стосується визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи вищенаведене на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України "Про захист справ споживачів" не поширюється і тому посилання позивача на частину 3 статті 22 Закону України "Про захист справ споживачів", відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 185Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення недоліків позивачу необхідно надати суду позовну заяву, яка оформлена у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України, сплатити судовій збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі, а саме 704, 80 грн. та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору в оригіналі.

Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернена позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Р.Марко