Рішення № 77572808, 24.10.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1739/18

№/п 2/317/928/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі Коваль В.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Куцоконь В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В позові позивачка зазначила, що вона є матір'ю відповідачки ОСОБА_3. та бабусею малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Також в позові зазначено, що на час народження дітей відповідачка ОСОБА_3 не перебувала в шлюбі, у зв'язку з чим у свідоцтві про народження дітей запис про батька зроблено зі слів ОСОБА_3 Крім того, позивачка вказала, що 09.11.2017 року відповідачка ОСОБА_3 безвісно зникла. Всі спроби позивачки розшукати її не дали результатів, у зв'язку з чим Запорізьким районним відділенням Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області 09.12.2017 року за фактом зникнення ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР (кримінальне провадження №12017080230001793). Після того як ОСОБА_3 зникла, як зазначено в позові, її діти залишились проживати із позивачкою, де проживають і по теперішній час. ОСОБА_3 до свого зникнення також не виконувала своїх батьківських обов'язків, нехтувала їх здоров'ям. На підставі наказу служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації №211 від 20.12.2017 року дитина ОСОБА_4 була влаштована на тимчасове перебування в сім'ю позивачки. На підставі розпорядження служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації №323 від 18.05.2018 року позивачку було призначено опікуном дитини ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що 11.05.2018 року йому було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Також позивачка вказала, що на теперішній час діти проживають з нею та чоловіком позивачки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_1 зазначила в позові, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, зникла з їх життя та веде аморальний спосіб життя, на телефонні дзвінки не відповідає, не відвідує своїх дітей, не цікавиться їх життям та не спілкується з ними. На теперішній час позивачка разом із своїм чоловіком дбають про дітей, утримують їх в повному обсязі враховуючи всі їх потреби, тому на підставі вищевикладеного позивачка була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом в якому просила суд:

- позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4;

- призначити її опікуном малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4;

- стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідачки але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідачки але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, додатково пояснивши, що її чоловік ОСОБА_6 наразі знаходиться на військовій службі в АТО, надсилає гроші, матеріально допомагає позивачці з дітьми і взагалі не проти того, щоб позивачка була призначена опікуном онучки ОСОБА_4. Позивачка не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, в тому числі, шляхом подачі оголошення через інтернет - сайт «Судова влада».

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову не заперечувала, та надала висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо його малолітнього сина.

Згідно п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача, його представника та представника третьої особи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши позивачку, думку представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідачка по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, є матір'ю малолітніх:

-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 10.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби, актовий запис № 288. (а.с.20)

-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 26.04.2018 року, виданим Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області, актовий запис №05 (а.с.23)

На підтвердження того, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю відповідачки ОСОБА_3, суду надана копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, яке видане повторно Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану РС Запорізької міського управління юстиції 05.02.2015 року(а.с.7) та копія свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_6 від 20.05.2010 року, яке видане повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області (а.с.17).

Як було встановлено в судовому засіданні, на підставі наказу служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації №211 від 20.12.2017 року дитина ОСОБА_4 була влаштована на тимчасове перебування в сім'ю позивачки. На підставі розпорядження служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації №323 від 18.05.2018 року позивачку було призначено опікуном дитини ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що 11.05.2018 року йому було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Отже діти проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1. Вказане також підтверджується довідкою №00-700/15-12 від 29.05.2018 року, виданою виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

На підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_3 безвісно зникла суду були надані відповідь начальника Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Чернікова М.В. за №5594/44/01/03-2018 від 03.10.2018 року про те, що 06.09.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 була оголошена в розшук, копія витягу з ЄРДР , відомості до якого були внесені за фактом зникнення ОСОБА_3

На підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виховання своїх дітей, не піклується про них та взагалі не цікавиться їх життям, суду була надана характеристика за місцем реєстрації, а саме виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Із вказаних характеристик вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак не проживає. ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, за характером запальна, скритна, брехлива, виховання дітей не займалась, на її поведінку постійно надходили скарги від мешканців села.(а.с.36).

Виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області була надана характеристика на позивачку ОСОБА_1, згідно якої вбачається, що остання проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 врівноважена та спокійна, не конфліктна, займається вихованням онуків. Жодних нарікань та скарг від мешканців села на ОСОБА_1 до сільської ради не надходило.

Відповідно до висновку щодо розв'язання спору наданого Запорізькою районною державною адміністрацією № 01-22/0855 від 11.09.2018 року вбачається, що Запорізька районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, провів засідання комісії з питань захисту прав дитини та прийшла до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та встановлення опікуна в особі ОСОБА_1, оскільки остання, згідно актів обстежень матеріально - побутових умов проживання, складеного виконкомом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, проживає разом з онуками в одноповерховому будинку. Дім в охайному стані, речі дітей чисті та охайні. Згідно висновку про стан здоров'я ОСОБА_1, наданого КЗ «Запорізький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької райради від 07.12.2017 року, ОСОБА_1 може бути опікуном.

Також у висновку зазначено, що ОСОБА_1 має постійний дохід, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась.

Суд зауважує, що суду також були надані документи стосовно матеріального становища позивачки та наявності в неї майна та житла, а саме копії довідка про доходи та договір купівлі - продажу на житловий будинок.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, ії фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч. 2 ст. 258 Сімейного кодексу України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Як вбачається із абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно ч. 4 ст. 167 Сімейного кодексу України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Оскільки мати дітей - ОСОБА_3, ухиляється від своїх обов'язків, а батько дітей взагалі був зазначений при реєстрації дітей зі слів відповідачки, позивачка його ніколи не бачила, суд вважає, що право стати опікуном малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та повністю відповідати за виховання онуків має позивачка ОСОБА_1.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеною поведінку відповідачки ОСОБА_3 по самоусуненню від виховання дітей, її свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками стосовно виховання малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Крім того, відповідно до абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Як було зазначено в позові та встановлено в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя та має мінливий дохід, оскільки не має постійного місця роботи, в добровільному порядку матеріальної допомоги на дітей не надає, позивачка самостійно вимушена утримувати дітей і навпаки отримувану на них державну допомогу пропиває й використовує для власних потреб.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як було встановлено в судовому засіданні, місце перебування відповідачки не відомо, вона не спілкуються а ні з позивачкою, а ні з дітьми, розмір доходу відповідачки встановити не можливо, саме тому позивачка просила суд стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів їх заробітку (доходу), щомісяця на кожну дитину окремо, оскільки вважає, що стягнення аліментів у частці від заробітку(доходу) буде відповідати інтересам дітей і в подальшому буде гарантом дотримання їх права на достатній рівень матеріального забезпечення.

Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно стягнення з відповідачки аліментів на утримання дітей також підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 60,150, 164,165,166, 180,182, 184, 191 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку м.Запоріжжя, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженку м.Запоріжжя, опікуном малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (іпн:НОМЕР_1) на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 (іпн:НОМЕР_2) аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідачки але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (іпн:НОМЕР_1) на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 (іпн:НОМЕР_2) аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідачки але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей допустити до негайного виконання в розмірі суми сплати за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (іпн:НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні 80 копійок) на користь держави.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя І.Б. ГРОМОВА