
Справа № 240/720/18 року
Номер провадження1-кп/240/57/18 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2018 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Щербак Ю.В.,
при секретарі - Пліскачовій Н.В.,
за участі прокурора – Кулікова О.В.
обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників– ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т .Олександрівка угоди про визнання винуватості від 12 жовтня 2018 року, укладені між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_3, а також між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження № 12018050590000191 від 4 жовтня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.м.т. Новодонецьке м. Добропілля Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, одруженого, раніше не засудженого, мешкаючого в с. Степанівка Олександрівського району Донецької області, вул. Калинова,89, та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працюючої, одруженої, раніше не засудженої, мешкаючої в с. Степанівка Олександрівського району Донецької області, вул. Калинова,89,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2018 року, близько 21 години, ОСОБА_1 запропонував своїй дружині - ОСОБА_2 вчинити крадіжку насіння соняшника з території комплексу по виробництву комбікормів ФГ «САЮР», на що остання погодилась. З метою вчинення крадіжки, вони взяли з дому 8 синтетичних мішків та на автомобілі НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 , приїхали до території комплексу ФГ «САЮР», що розташований в с. Степанівка , вул. Калинова , 113, Олександрівського району Донецької області, власником якого є ОСОБА_7 Обвинувачений ОСОБА_1 проник на територію комплексу через наявний у паркані отвір та, скориставшись відсутністю охоронця , став насипати насіння соняшника, що зберігалося під навісом у принесені із собою мішки. Наповнивши 8 мішків, він почав їх переносити до автомобіля, що був залишений неподалік від комплексу з ОСОБА_2 Разом обвинувачені погрузили викрадене до автомобіля та поїхали додому, вчинивши крадіжку насіння соняшника загальною вагою 229,45 кг , вартістю по 10, 2 грн. за 1 кг, на суму 2340,39 грн.
Отже, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб таємно викрали чуже майно з проникненням до сховища.
12 жовтня 2018 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5, якому, на підставі ст. 37 КПК України ,надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12018050590000191 від 4 жовтня 2018 року та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Також 12 жовтня 2018 року прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469 та 472 КПК України.
За даними угодами прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України. Підозрювані повністю визнали свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язалися беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні.
За угодою підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 3 ст.185 КК України та погоджуються на призначення покарання підозрюваному у виді трьох років позбавлення волі зі звільненням ,на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на один рік із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. . В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому, на що він погодився.
За угодою, укладеною з підозрюваною ОСОБА_2 , прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останньої за ч. 3 ст.185 КК України та погоджуються на призначення покарання підозрюваній у виді трьох років позбавлення волі зі звільненням ,на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на один рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій, їй зрозумілі і з якими вона згодна.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що мав намір вчинити крадіжку насіння соняшника задля власних потреб, бо ні він ні дружина не працюють, мають матеріальні труднощі. Дружина погодилась на його пропозицію. Вони з дому взяли 8 мішків та на автомобілі приїхали до комплексу ФГ «САЮР». Дружина залишилась біля машини неподалік від комплексу, а він через отвір у паркані проник до території комплексу по виробництву комбікормів , де під навісом набрав насіння до мішків. Після цього він переніс всі мішки до автомобіля та разом із дружиною погрузили їх. Викрадене повезли додому. Після того, як крадіжка була виявлена, вони повернули викрадене власнику. В судовому засіданні ОСОБА_1 висловив каяття з приводу вчиненого та запевнив, що надалі крадіжок не вчинятиме. Він просить затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, повністю розуміє свої права у кримінальному провадженні та розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, його бажання щодо укладення угоди є обміркованим та добровільним. Обвинувачений заявив, що у разі затвердження угоди, реально здатен виконати взяті на себе зобов'язання.
Обвинувачена ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні вину у вчиненні крадіжки також визнала повністю, повідомивши, що вони з чоловіком не працюють, мають скрутне матеріальне становище, тому вирішили вчинити крадіжку насіння соняшника для власних потреб. Так, 3 жовтня 2018 року вона погодилась на пропозицію чоловіка допомогти йому .Вони взяли 8 мішків та на автомобілі приїхали до комплексу по виробництву кормів ФГ «САЮР». Машину зупинили неподалік від комплексу, вона залишилась на місці, а чоловік ,через отвір у огорожі, потрапив до сховища. Він набирав мішки та виносив до автомобіля, а вона допомагала грузити. Викрадені 8 мішків із насінням повезли додому, а згодом повернули власнику. Обвинувачена ОСОБА_2 висловила щире каяття та запевнила, що надалі крадіжок не вчинятиме. Вона просить затвердити угоду, укладену з прокурором, повністю розуміє свої права у кримінальному провадженні та розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, її бажання щодо укладення угоди не є вимушеним та відповідає її інтересам. У разі затвердження угоди, обвинувачена зобов’язалась виконати взяті на себе зобов’язання за угодою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо встановлення винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України .
Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даних угод про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до правил ст. ст.468,469 КПК України , у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Представник ФГ "САЮР" - ОСОБА_8, яка отримала повноваження за наказом № 5 від 4 жовтня 2018 року голови фермерського господарства ОСОБА_7 , надала письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та прокурором . В судовому засіданні представник підтвердила згоду на укладання угод та пояснила, що обвинувачені відшкодували завдану матеріальну шкоду в повному обсязі.
Прокурор та захисники обвинувачених заявили клопотання про затвердження угод про визнання винуватості, оскільки обвинувачені розкаялися, вперше вчинили кримінальне правопорушення та відшкодували шкоду повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачені цілком розуміють права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Умови угод про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди підозрювані та прокурор, визначена в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, не суперечить інтересам суспільства. Угоди не порушують законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для їх затвердження.
Згідно ч.5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Узгоджені вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених з урахуванням обставин, що пом’якшують їх покарання – щире каяття.
Вирішуючи питання затвердження укладених угод, суд приймає до уваги, що обвинувачені позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, повністю відшкодували завдану шкоду.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та підозрюваними ОСОБА_1. та ОСОБА_2 за участі захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 314, 474, 475 КПК України, суд,
З А СУ Д И В:
Затвердити угоди про визнання винуватості від 12 жовтня 2018 року, укладені між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5, якому надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018050590000191 від 4 жовтня 2018 року та підозрюваними в цьому провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді 3 (трьох )років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України , звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1(один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України ,зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, зобов'язати засуджену періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази:
-8 мішків з насінням соняшника,загальною вагою 229,45 кг, які передано на зберігання представникові ФГ «Саюр» - ОСОБА_8 ,- залишити власнику;
- автомобіль НОМЕР_1, переданий під розписку ОСОБА_1,залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Суддя Щербак Ю.В.
Судове рішення № 77571611, Олександрівський районний суд Донецької області було прийнято 01.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/720/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: