Ухвала суду № 77568442, 12.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2443/14-ц

У Х В А Л А

12 жовтня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі судових засідань - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі №757/2443/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідачка ОСОБА_3 через свого представника звернулася до Печерського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа №757/2443/14-ц від 08 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» боргу солідарно з ОСОБА_5 1 294 000 грн. заборгованості за кредитом та 150 343, 67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, що разом складає 1 444 343, 67 грн., таким що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2014 у справі №757/2443/14-ц позовні вимоги ПАТ «Аграрний комерційний банк» - задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 28/2010 від 16 липня 2010 року в сумі 1 444 343, 67 грн. (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі триста сорок три гривні 67 копійок). Вирішено питання судових витрат, шляхом стягнення суми судового збору з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На виконання зазначеного рішення, 05.09.2014 р. Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/2443/14-ц, який отримав представник за довіреністю ПАТ «Аграрний комерційний банк» Кулєшов В.Л.

Після отримання вказаного виконавчого листа, представник банку пред'явив його до виконання в ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві.

18 вересня 2014 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 44789890 на підставі виконавчого листа №757/2443/14-ц від 05.09.2014 р.

В той же час, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.12.2014 року, рішення Печерського районного суду м. Києва змінено, викладено абзац другий резолютивної його частини у наступній редакції «Стягнути з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» заборгованість в сумі 1 444 343,67 грн. Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» заборгованість в сумі 1 444 434, 67 грн. В решті рішення залишити без змін.».

Старший державний виконавець Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малівська Наталія Іванівна звернулася до суду із поданням про видачу дублікату виконавчого листа №757/2443/14-ц від 05 вересня 2014 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» суми боргу у розмірі 1 444 343,67 грн. у зв'язку з втратою оригіналу.

Разом з тим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року вказане подання залишено без розгляду за клопотанням державного виконавця. В цей же день, державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малівською Н.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 44789890 на підставі виконавчого листа №757/2443/14-ц від 05.09.2018 р. у зв'язку зі зміною рішення на підставі якого він був виданий.

В той же час, на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва Печерським районним судом м. Києва було видано новий виконавчий лист на підставі зміненого рішення суду, який пред'явлений до примусового виконання.

Заявник зазначає, що на даний час, існує відкритих два виконавчих провадження про стягнення одного й того ж боргу з одного й того ж боржника. Враховуючи зазначене представник заявниці просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ, що був виданий Печерським районним судом м. Києва на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва, оскільки виданий помилково.

Заявниця в судове засідання не з'явилися, про час ат місце проведення судового засідання повідомлялася судом за адресою зазначеною у її заяві, однак на адресу суду повернувся конверт у якому направлялась повістка-повідомлення, з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Представник стягувача та державний виконавець, постановою якого було відкрито виконавче провадження у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд на підставі ч. 3 ст. 432 ЦПК України, визнав можливим проводити судове засідання з розгляду даного процесуального питання за відсутності осіб, що у судове засідання не з'явилися, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду вказаної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього до Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд при цьому також зважає на те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.

Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Посилання представника заявника на ту обставину, що наразі існує відкритих два виконавчих провадження про стягнення одного й того ж боргу з одного й того ж боржника відкритих за двома виконавчими листами суд вважає помилковим, оскільки в матеріалах справи міститься копія постанови державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 07.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 44789890 відкритого за виконавчим листом, який виданий судом 05.09.2014 року (Том справи № 3 , а.с. 182). Зокрема як вбачається зі змісту вказаної постанови, дане виконавче провадження закрито у зв'язку із видачею судом нового виконавчого листа від 08.11.2016 року на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва. З урахуванням наведеного встановлено, що на примусовому виконанні перебуває лише виконавче провадження, яке відкрито Солом'янським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві постановою від 09.11.2016 року.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням суду доказів щодо наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає у зв'язку з її безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі №757/2443/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя