Постанова № 7756789, 22.01.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19464/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Александрової М.А.,

при секретарі Йовик С.Б.,

за участю представника позивача адвоката Парфенюка А.С.,

представників відповідача Жукова М.П., Кравець Т.І., Будачова В.В.,

прокурора Рибака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Бріз» до Ягодинської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Вулкан-Бріз» звернулося з адміністративним позовом до Ягодинської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень №54 та №55 від 22 вересня 2009 року, якими товариству визначено податкове зобовязання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» в розмірі 14914,84 грн., в тому числі: 9986,56 грн. основного платежу і 4928,28 грн. штрафних санкцій, та податкове зобовязання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» на суму 48874,80 грн., в тому числі: 32725,20 грн. основного платежу і 16149,60 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Оскаржувані податкові повідомлення винесені за результатами проведеної Ягодинською митницею перевірки стану дотримання ТзОВ «Вулкан-Бріз» законодавства України з питань митної справи за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2009 року на підставі акту перевірки №0012/9/205000000/33425087 від 07 вересня 2009 року, яким встановлено, що товариством при митному оформленні товарів, ввезених на територію України згідно контрактів №3 від 7 квітня 2006 року, №4 від 04 січня 2008 року, №5 від 25 липня 2008 року, неправильно декларувалася митна вартість товарів - без врахування фактично сплачених витрат на його транспортування до митної території України, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами товариства.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТзОВ «Вулкан-Бріз» Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки України від 6 вересня 2001 року №201, п.1 Указу Президента України від 4 жовтня 1994 року №567/94 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів», ст.260 Митного кодексу України та п.4.3 ст.4 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Позивач стверджує, що ним не було порушено вищезазначених норм законів, оскільки при укладенні контрактів сторонами були дотримані вимоги Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також застосовано Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (в редакції 1990 року), зокрема, в визначенні базисних умов поставки «СIP - перевезення і страхування оплачені до…місце призначення зазначене» та «DAF - поставка до кордону (місце зазначене)», тобто ТзОВ «Вулкан-Бріз» дотримано вимоги п.1 Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів», при укладенні контрактів витрати по транспортуванню товарів до кордону було покладено на продавця. Щодо визначення митної вартості товарів, то відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, вона була визначена самим митним органом, про що винесено відповідне рішення. Нараховане митним органом при митному оформленні товарів мито та ПДВ сплачене товариством в повному обсязі, тому підприємство порушень ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05 лютого 1992 року №2097-ХІІ не допустило, хоча позивач вважає сплачені ним платежі (мито та ПДВ) завищеними, оскільки відповідач безпідставно завищив вартість товару.

Позивач заперечує порушення ним вимог п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки товариство не здійснювало оплати за транспортні перевезення на момент сплати митних платежів та ПДВ при митному оформленні товару, а тому не мало будь-якої можливості надати обєктивні дані, підтверджені документально, про сплату вартості перевезення товару, у звязку з чим товариство не несло витрат, які, на думку відповідача, слід включати до бази нарахування митних платежів та ПДВ.

Крім того, відповідно до п.2.1 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України і Державної митної служби України №109/188 від 16 березня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 березня 2001 року за №261/5452, при митному оформленні товару Ягодинською митницею здійснювався контроль за правильністю нарахування та сплатою товариством податку на додану вартість, що стверджується відмітками митниці на вантажних митних деклараціях (ВМД), які долучені до матеріалів справи.

В письмових запереченнях проти позову від 14 грудня 2009 року відповідач - Ягодинська митниця просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

В результаті проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи ТзОВ «Вулкан-Бріз» митним органом встановлено факти порушення товариством вимог Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та п.1 Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів». Так, згідно зовнішньоекономічних контрактів, укладених ТзОВ «Вулкан - Бріз» із польською фірмою «BELINWEST POLSKA Sp. z.o.о.», №3 від 07 квітня 2006 року умовами поставки є CIP Ягодин, №4 від 04 січня 2008року - DAF Ягодин, №5 від 25 липня 2008 року DAF кордон України (митний пост Ягодин). Це означає, що транспортування товару є складовою частиною зобовязань іноземного контрагента. Однак, перевіркою встановлено, що товар позивачеві поставлявся фактично на інших умовах поставки, ніж зазначено у зовнішньоекономічних контрактах. В Деклараціях митної вартості, що надавалися позивачем до митного оформлення (ДМВ-2), визначено умови поставки DAF та СІР, митна вартість визначалась 6 методом, графа 17 «транспортування» не заповнялася. Проте, в ході перевірки позивачем надано акти виконаних робіт, підписані перевізником та ТзОВ «Вулкан-Бріз», які свідчать про приховування товариством при митному оформленні товарів інформації щодо розрахунків за перевезення, хоча у разі проведення розрахунків за перевезення після здійснення митних процедур, товариство мало можливість подати заяву митному органу щодо надання уточнених розрахунків та проведення необхідних донарахувань.

Враховуючи виявлені в ході проведення перевірки невідповідності заявлених до митного оформлення товариством відомостей щодо транспортних витрат фактичним затратам підприємства, відображеним в його бухгалтерському обліку та первинних документах (податкових накладних, рахунках, актах виконаних робіт/наданих послуг тощо), митним органом зроблено висновок про заниження бази оподаткування товарів, імпортованих підприємством, шляхом невключення до митної вартості транспортних витрат, що є порушенням ст.260 Митного кодексу України, та проведено донарахування податкових зобовязань. На підставі акту перевірки від 7 вересня 2009 року №0012/9/205000000/33425087 ТзОВ «Вулкан-Бріз» виставлено податкові повідомлення від 22 вересня 2009 року №54 та №55 на суму 42711,76 грн. за основним платежем та 21077,88 грн. за штрафними санкціями, при цьому штрафні санкції нараховано відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17, на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» » від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ - в розмірі 50% суми донарахованого податкового зобовязання.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві. Просить визнати нечинними податкові повідомлення №54 та №55 від 22 вересня 2009 року, якими товариству визначено податкове зобовязання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» в розмірі 14914,84 грн., в тому числі: 9986,56 грн. основного платежу і 4928,28 грн. штрафних санкцій, та податкове зобовязання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» на суму 48874,80 грн., в тому числі: 32725,20 грн. основного платежу і 16149,60 грн. штрафних санкцій. Надав суду лист польської фірми «BELINWEST POLSKA Sp. z.o.о.» від 19 січня 2010 року про те, що фірма не мала можливості провести оплату транспортних послуг за зовнішньоекономічними контрактами №3 від 07 квітня 2006 року, №4 від 04 січня 2008року, №5 від 25 липня 2008 року, хоча це були її зобовязання.

Представники відповідача Ягодинської митниці Кравець Т.І., Жуков М.П., Будачов В.В. позов не визнали. Суду пояснили, що ст.69 Митного кодексу і Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року №339, передбачений митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, який здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу, і цього права митного органу позивач не заперечує. За 10 днів до початку перевірки відповідач повідомив позивача про проведення такої з 17 серпня 2009 року, однак будь-якої інформації стосовно транспортування товару до початку перевірки позивач не надав. При перевірці зовнішньоекономічних контрактів було встановлено, що за умовами поставки оплата транспортування покладалася на продавця. Проте, позивачем були надані первинні документи, які свідчили що фактичні затрати по транспортуванню товарів понесені саме ТзОВ «Вулкан-Бріз», яке за отримані за кордоном транспортні послуги по доставці товару розрахувалося з підприємцем ОСОБА_2. Бухгалтерських документів про повернення зазначених коштів іноземним контрагентом позивач не надав. На час митного оформлення товарів у позивача був наявний акт прийому - передачі виконаних робіт від перевізника підприємця ОСОБА_2, тобто позивач знав про необхідність включення до митної вартості товарів витрат на їх транспортування. Враховуючи виявлені в ході проведення документальної перевірки невідповідності заявлених до митного оформлення відомостей щодо транспортних витрат фактичним затратам підприємства, відображеним в бухгалтерському обліку та первинних документах (податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт/наданих послуг тощо), що призвело до заниження бази оподаткування товарів, імпортованих підприємством, шляхом невключення до митної вартості транспортних витрат, і що є порушенням вимог ст.260 Митного кодексу України, Ягодинською митницею було проведено розрахунок податкових зобовязань.

Прокурор просить в позові відмовити, оскільки Ягодинською митницею доведено правомірність прийняття податкових повідомлень №54 та №55 від 22 вересня 2009 року про донарахування ТзОВ «Вулкан-Бріз» податкових зобовязань.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Бріз» діє на підставі Статуту (а.с.18-29), 11 квітня 2005 року зареєстроване Любомльською районною державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.30), згідно довідки від 15 квітня 2005 року №177 позивача взято на облік у Ковельській обєднаній державній податковій інспекції як платника податків (а.с.32), в тому числі, як платника податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №02492969 від 25 квітня 2005 року (а.с.33).

ТзОВ «Вукан-Бріз» здійснює зовнішньоекономічну діяльність, в межах якої товариством укладено з фірмою «BELINWEST POLSKA Sp.z.o.o.» (Республіка Польща) контракти міжнародної купівлі-продажу товарів №3 від 7 квітня 2006 року та доповнення до нього №1 від 23 лютого 2007 року (а.с.77-81), №4 від 4 січня 2008 року (а.с.82-85) та №5 від 25 липня 2008 року (а.с.86-89).

Предметом контрактів є купівля-продаж товарів побутової хімії, косметики, засобів гігієни в асортименті та по цінах, які вказані в специфікаціях, які є невідємною частиною контрактів, або в інвойсах продавця та в товаросупровідних документах.

Згідно п.3.1 контрактів товари поставляються транспортними партіями на умовах поставки відповідно CIP-Ягодин, DAF-Ягодин, DAF-кордон України (митний пост Ягодин) згідно правил Інкотермс 2000 року.

При митному оформленні товару товариством було подано митному органу декларації митної вартості (ДМВ-2), згідно яких митна вартість визначалась 6 методом, графа 17 «транспортування» не заповнялась.

Загальна сума поставлених по контрактах товарів склала 746299,09 грн.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи ВМД, оформлених належним чином, відповідачем проведено митне оформлення товару, ТзОВ «Вулкан-Бріз» сплачено платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» у розмірі 87053,83 грн. та платежу «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» в розмірі 285268,72 грн., про що свідчать відмітки митниці на вищезазначених ВМД (а.с.90 182).

Виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних послуг, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України і Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Враховуючи зазначене, митним органом правомірно на виконання статей 41, 60, 69 Митного кодексу України, Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №619 «Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів)», від 23 грудня 2004 року №1730 «Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», згідно плану-графіка комплексних документальних перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів зовнішньоекономічної діяльності на ІІІ квартал 2009 року, на підставі наказу Ягодинської митниці від 14 серпня 2009 року №398 «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вулкан-Бріз» проведено перевірку стану дотримання ТОВ «Вулкан-Бріз» законодавства України з питань митної справи за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2009 року (а.с. 209, 210).

За результатами перевірки складено акт №0012/9/205000000/33425087 від 7 вересня 2009 року (а.с.34-46), яким встановлено порушення товариством чинного законодавства України при укладенні та виконанні зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу товарів №3 від 7 квітня 2006 року, №4 від 4 січня 2008 року та №5 від 25 липня 2008 року.

Згідно вимог підпункту 1.5 пункту 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року №201, у контрактах визначаються вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції), які визначають обовязки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, тобто, такі умови поставки, які відповідають фактичним обставинам.

В зазначених контрактах сторонами визначено умови поставки CIP-Ягодин, DAF-Ягодин, DAF-кордон України (митний пост Ягодин) згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до Інкотермс, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, введених в дію з 01 січня 2000 року, умови поставки СІР означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобовязаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Умови поставки DAF означають, що продавець виконав свої обовязки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни.

Тобто, у разі використання зазначених умов поставки товарів, витрати на транспортування товару до кордону включаються до ціни товару.

Однак, в ході проведення перевірки митним органом виявлено факти розрахунків ТзОВ «Вулкан-Бріз» з перевізником підприємцем ОСОБА_2. в частині оплати послуг за транспортування товарів на митну територію України по зазначених вище контрактах, платіжні доручення в підтвердження таких розрахунків долучено до матеріалів справи (а.с.183-198). Митним органом встановлено факти невідповідності заявлених до митного оформлення відомостей щодо транспортних витрат фактичним затратам підприємства, відображеним в бухгалтерському обліку та первинних документах (рахунках, актах виконаних робіт/наданих послуг тощо).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при оформленні однієї ВМД №205020126/8/390 від 15 лютого 2008 року позивачем зазначено умови поставки DAF Дорохуськ (місце та пункт на кордоні з суміжної сторони, перед митним кордоном України) (а.с.93), що не відповідає умовам поставки, визначеним сторонами в контрактах, у інших 22 х ВМД умовами поставки визначено DAF-Ягодин, хоча у рахунках-фактурах зазначено умови поставки DAF-Dorohusk (а.с.97 182).

Таким чином, товар фактично поставлявся товариству на інших умовах поставки, ніж зазначено сторонами у зовнішньоекономічних контрактах, у звязку з чим митним органом вірно зроблений висновок про порушення ТзОВ «Вулкан-Бріз» Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та п.1 Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів».

Відповідно до ч.3 ст.260 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Пунктами 5 і 6 ч.2 ст.267 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, декларант зобовязаний для підтвердження транспортних витрат подати митному органу договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи. Витрати, визначені в цих документах, враховуються при визначенні митної вартості товарів, незважаючи на те, що сплачені не на користь продавця.

Фактично витрати на транспортування товарів по вищезазначених контрактах були понесені покупцем, однак, не були задекларовані при митному оформленні товарів.

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, сплачена ТзОВ «Вулкан-Бріз» перевізнику - підприємцю ОСОБА_2, повинна була враховуватись при визначенні митної вартості товарів.

Таким чином, товариством було порушено ст.260, п.5 ч.2 ст.267 Митного кодексу України, що призвело до заниження митної вартості товарів та податкових зобовязань ТзОВ «Вулкан-Бріз».

Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Підпунктом б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з наявних у справі вантажних митних декларацій (а.с.90 - 181), сума податку на додану вартість була нарахована та сплачена ТзОВ «Вулкан-Бріз» відповідно до заявлених до митного оформлення відомостей щодо транспортних витрат, які не відповідають фактичним затратам підприємства, відображеним в бухгалтерському обліку та первинних документах.

Враховуючи зазначене, митним органом на підставі акту перевірки від 07 вересня 2009 року №0012/9/205000000/33425087 правомірно проведено донарахування позивачу податкових зобовязань за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» в розмірі 14914,84 грн., в тому числі: 9986,56 грн. основного платежу і 4928,28 грн. штрафних санкцій, та «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» в розмірі 48874,80 грн., в тому числі: 32725,20 грн. основного платежу і 16149,60 грн. штрафних санкцій, та виставлено податкові повідомлення форми «Р» №54 і № 55 від 22 вересня 2009 року (а.с.51-52).

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наявних у справі доказів, суд вважає, що Ягодинською митницею доведено правомірність прийняття податкових повідомлень №54 та №55 від 22 вересня 2009 року про донарахування ТзОВ «Вулкан-Бріз» податкових зобовязань за платежами «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» та «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» на суму 42711,76 грн. за основним платежем та 21077,88 грн. за штрафними санкціями.

Керуючись ч.3 ст.2, ч.2 ст.71, ч.3 ст.160, ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст.69, 260, 267 Митного кодексу України, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 статті 2, підпункту б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів», суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю Вулкан-Бріз” до Ягодинської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 25 січня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А.Александрова