
Справа № 700/160/16-а
Номер провадження 2-аво/700/6/18
У Х В А Л А
31 жовтня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Яценко Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові суду по справі №700/160/16-а провадження №2-а/700/3/16 за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними рішень Лисянської селищної ради, визнання неправомірними рішень та дій посадових осіб органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
У провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними рішень Лисянської селищної ради, визнання неправомірними рішень та дій посадових осіб органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2018 року у справі №700/160/16-а, позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними рішень Лисянської селищної ради, визнання неправомірними рішень та дій посадових осіб органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов’язано Лисянську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 лютого 2016 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки для індивідуального садівництва, загальною площею 0,0500 га із земель житлової та громадської забудови в смт. Лисянка, вул. Тракторна, 1, Лисянського району, Черкаської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Крім того, стягнуто з Лисянської селищної ради на користь ОСОБА_1 1000 грн витрат за надання правової допомоги.
ОСОБА_1, 25.10.2018 року подав до Лисянського районного суду Черкаської області заяву про виправлення описки у постанові Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2018 року у справі №700/160/16-а, зокрема позивач вважає, що у другому абзаці резолютивній частині постанови суд зазначив:
Зобов’язати Лисянську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 лютого 2016 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки для індивідуального садівництва, загальною площею 0,0500 га із земель житлової та громадської забудови в смт. Лисянка вул. Тракторна, 1, Лисянського району, Черкаської області, а необхідно - виправити слово «частині» на слово «та», виправити арифметичну помилку «1» скасувавши її повністю та не прописувати поштові адреси земельних ділянок, тимчасовим будівлям про що визначено у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2016 року у справі №700/160/16-а (провадження № 2-а/700/3/16), суд зазначає наступне.
Згідно ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вказана норма передбачає можливість після постановлення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Опискою вважається також помилка у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним тощо.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки, які можливо заважатимуть виконанню рішення, чи роблять зв'язок між наявною доказовою базою та висновками суду менш видимим, хоча і не заперечують цього зв'язку. Суд вправі, здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення, тоді як зміна змісту судового рішення шляхом виправлення описки порушує правило незмінності судового рішення.
Крім того, слід зауважити, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У даному випадку, позивач у заяві про виправлення описки просить суд виправити у резолютивній частині постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2016 року у справі №700/160/16-а, слово «частині» на слово «та», виправити арифметичну помилку «1» скасувавши її повністю та не прописувати поштові адреси земельних ділянок, тимчасовим будівлям про що визначено у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», це фактично змінить зміст судового рішення.
Опискою є помилка, зумовлена неправильним написанням слів, а арифметичною помилкою - математична помилка у визначенні результату підрахунку. Відтак, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення.
Проте зі змісту заяви вбачається, що позивач ставить вимогу не про виправлення помилок чи описок, допущених у постанові Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2018 року, а внесення змін щодо суті вимог та оцінки доказів.
За викладених вище обставин, заявник помилково стверджує про наявність описок у вказаній вище постанові суду, оскільки у постанові суду від 07.06.2016 року описки відсутні.
Крім того, слід зауважити, що у матеріалах справи міститься апеляційна скарга позивача на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2016 року у даній справі, подану ОСОБА_1, що 17.06.2016 року, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги було задоволено та закрито апеляційне провадження.
Згідно з нормами КАС України, учасник справи мав право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, однак цим правом не скористався.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Лисянського районного суду Черкаської області від 07.06.2016 року у справі №700/160/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень Лисянської селищної ради, визнання неправомірними рішень та дій посадових осіб органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дій.
Керуючись ст.ст. 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Лисянського районного суду Черкаської області по справі №700/160/16-а за позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними рішень Лисянської селищної ради, визнання неправомірними рішень та дій посадових осіб органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дій.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Cуддя Г.М.Яценко
Судове рішення № 77567447, Лисянський районний суд Черкаської області було прийнято 31.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 700/160/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: