Рішення № 77565432, 01.11.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

смт Зарічне

01 листопада 2018 року Справа № 561/686/18

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Левчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопереробна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

В позовній заяві вказував, що з 06 січня 2017 року він працював у ТзОВ «Лісопереробна компанія» підсобним робочим. 28.02.2018 року розрахувався з роботи. Йому було видано трудову книжку, проте розрахунок з ним при звільненні відповідачем не проведено. Невиплачена заборгованість по заробітній платі за січень та лютий місяці 2018 року становить 12 183,86 гривень. На неодноразові його звернення керівник підприємства не реагував.

Покликаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 12 183,86 гривень, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 30608,51 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. В заяві, адресованій суду, просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів справи виписку по надходженням коштів по його банківському рахунку.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року з ТзОВ «Лісопереробна компанія» витребувались відомості про нараховану ОСОБА_1 та отриману ним заробітну плату за січень та лютий місяці 2018 року та отримані ним розрахункові виплати при звільненні. Відповідача попереджено, що у відповідності до ч.7-9 ст.84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Судом встановлено, що до початку розгляду справи по суті, витребуваних судом доказів, відповідач не подав, про причини невиконання ухвали про витребування доказів не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.

Враховуючи неявку всіх учасників судового розгляду, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що наказом ТзОВ "Лісопереробна компанія" від 05.01.2017 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на підприємтсво підсобним робітником.

Відповідно до записів трудової книжки АВ № 161127 ОСОБА_1 наказом №22 від 28 лютого 2018 року позивач звільнений з роботи на підставі за ч.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

За змістом ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначені в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні виписки ПАТ КБ «Приватбанк» по надходженням по картці/рахунку 5168757316276015 і додатковим рахункам за період 01.01.2018 року по 10.10.2018 року, який належить позивачу ОСОБА_1, на рахунок останнього відповідачем зараховано заробітну плату. А саме, в січні 2018 року – 2427,50 гривень, в лютого 2018 року – 2000,00 гривень, 07.03.2018 року в сумі 1576,19 гривень, 28.03.2018 року на суму 1282,00 гривень та 04.09.2018 року на суму 5978,08 гривень.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1, виданої ТзОВ «Лісопереробна компанія», 29.05.2018 року, заробітна плата позивача за січень 2018 року становила 3723,01 гривень, за лютий 2018 року – 8460,85 гривень. А тому заборгованість по заробітній платі за січень-лютий 2018 року становить 7754,36 гривень (3723,01+8460,85-2427,50-2000,00).

Таким чином, судом встановлено, що станом на 28.02.2018 року - часу звільнення ОСОБА_2 з роботи, заборгованість при звільнення становить 7754,36 гривень.

Згідно виписки «Приватбанку», остаточний розрахунок з ОСОБА_1 відповідач провів лише 04.09.2018 року. Час затримки розрахунку становить робочих 125 днів, а саме, березень -21 день, квітень – 19 днів, травень – 21 день, червень – 20 днів, липень – 22 дні, серпень – 22 дні.

При стягненні розміру виплат за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить зі слідуючих розрахунків.

Розмір середньоденного заробітку, відповідно до Порядку становить 189,13 гривень (7754,36 гривень заборгованісті :41 кількість робочих днів за два останніх місяця роботи).

А тому, стягненню за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 підлягає 23 641,25 гривень (125 днів Х 189,13 середньоденна заробітна плата).

Враховуючи викладене, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 387,64 гривень в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 88,212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопереробна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 березня по 04 вересня 2018 року в розмірі 23641,25 (двадцять три тисячі шістсот сорок одну) гривню 25 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопереробна компанія» 387,64 гривень судового збору в дохід держави

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_1. (РНОКПП: НОМЕР_1)

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопереробна компанія», місцезнаходження: смт.Зарічне вул.Центральна, 78 Зарічненський район, Рівненська область. (ЄДРПОУ: 37457112).

Головуючий Н.М. Зейкан