Рішення № 77564881, 02.11.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/2040/18

Провадження № 2/552/1556/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянув у спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою адвоката ОСОБА_1 об’єднання «Юридична компанія «Кредо» ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту недостовірності інформації, її спростування, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2018 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_5 з позовом про встановлення факту недостовірності інформації стосовно ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4, яка 12 лютого 2018 року поширена ОСОБА_5 через публікацію на його персональній сторінці у соціальній мережі FасеЬоок за посиланням – http://zmist/pl/ua у розділі новин за посиланням - http://zmist/pl/ua/news/poloti-i-zalots-rektora-onishchenka «Польоти і зальоти ректора ОСОБА_6», яка полягає у наступному: «у складі делегації ПНТУ перебували міністерські співробітники котрі не є працівниками техуніверситету. І вони не мали права отримувати якісь вигоди коштом останнього»; «22 грудня він же здійснив очищення 1 транспортного засобу, але вже на суму 985 гривень. Нарешті 29 січня 2018 року той самий підприємець омив для університету 1 автомобіль - за 12 000 гривень», спростування вказаної інформації шляхом зобов'язання ОСОБА_5 протягом трьох календарних днів, із дня вступу рішення суду в законну силу, спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4, яка 12 лютого 2018 року поширена ОСОБА_5 через публікацію на персональній сторінці у соціальній мережі FасеЬоок за посиланням – http://zmist/pl/ua у розділі новин за посиланням - http://zmist/pl/ua/news/poloti-i-zalots-rektora-onishchenka «Польоти і зальоти ректора ОСОБА_6», а саме (мовою оригіналу):

-«у складі делегації ПНТУ перебували міністерські співробітники котрі не є працівниками техуніверситету. І вони не мали права отримувати якісь вигоди коштом останнього»;

-«22 грудня він же здійснив очищення 1 транспортного засобу, але вже на суму985 гривень. Нарешті 29 січня 2018 року той самий підприємець омив для університету 1 автомобіль - за 12 000 гривень». Шляхом залишення цього повідомлення на своїй персональній сторінці у соціальній мережі FасеЬоок за інтернет адресою https://www. FасеЬоок.com/Igor.M.Gavrylenko та на сайті http://zmist/pl/ua у розділі новини за інтернет адресою http://zmist/pl/ua/news на 30 днів, стягнути моральну шкоду з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 у розмірі 110 000 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач 12.02.2018 року на своїй персональній сторінці у соціальній мережі РасеЬоок за посиланням – http://zmist/pl/ua у розділі новин за посиланням - http://zmist/pl/ua/news/poloti-i-zalots-rektora-onishchenka виклав публікацію під назвою «Польоти і зальоти ректора ОСОБА_6», в якій описано ряд фактів, що фактично містять негативну недостовірну інформацію, а також зроблено принизливі оціночні судження, що ганьблять ділову репутацію ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4. Позивач вказував на негативну недостовірну інформацію наступного змісту: «у складі делегації ПНТУ перебували міністерські співробітники котрі не є працівниками технічного університету і не мали права отримувати якісь вигоди коштом останнього» . Зазначена інформація стосувалась того, що з 05 по 08 жовтня 2017 року у м. Баку Респбуліки Азербайджан WST Grour LLC (м. Краків , Польща) проводилась NET – Conference Baku-2017 в рамках 11-ї Азербайджанської міжнародної виставки освіти та міжнародного проекту «Нова освітня тенденція», участь у якій брала ректор ОСОБА_6, перший проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_7, проректор з науково-педагогічної роботи, соціальної роботи та міжнародного співробітництва ОСОБА_8, завідувач сектором по роботі з грантоутворюючими організаціями та міжнародного співробітництва відділу міжнародних зв’язків ОСОБА_9 ОСОБА_3 національного технічного університету. Також відповідачем зазначалось, що за кошти техуніверситету участь у цій конференції брали співробітники Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Зазначав, що ця інформація є недостовірною і спростовується наказами по університету про відрядження, договорами про бронювання місць і оформлення авіаквитків, а саме договором №10 від 29.09.2017 року до договору №ПЛ/132 від 10.04.2017 року на бронювання місць і оформлення авіаквитків, що укладений між ОСОБА_3 технічним університетом та ПрАТ «КИЙ АВІА», наказом №26-д від 02.10.2017 року по Державному підприємству «Український державний центр міжнародної освіти» (далі - УДЦМО) про відрядження для участі у МЕТ- конференції Баку-2017 та 11-й Азербайджанській виставці освіти, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в якому зазначено, що фінансування відрядження проводиться за рахунок коштів УДЦМО , що також підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження. Викладена ОСОБА_5 у даному розділі публікації інформація є негативною та неправдивою . Окрім того відповідачем викладені публічно принизливі оціночні судження про вчинення ректором ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 ОСОБА_12 та працівниками УДЦМО службових кримінальних правопорушень, а саме: «...керівник в інтересах свого закладу та дружнього колективу готовий на все. Схоже, і на порушення законів. Нескладний аналіз норм законодавства дозволяє побачити в діях ректора ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 ОСОБА_13 ОСОБА_6 ознаки злочину, передбаченого ч.І ст.369 ККУ, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі. Відповідно, до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 має стосунок ч.І ст.368 ККУ - одержання службовою особою неправомірної вигоди» у своїй сукупності ганьблять ділову репутацію ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_5 публічно безпідставно звинувачено ректора техуніверситету ОСОБА_6 у корупційних діяннях та розтраті бюджетних коштів, у той час коли діяльність ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 здійснювалась виключно в межах чинного законодавства, статуту університету та його кошторису.

Позивач вказував, що негативна недостовірна інформація міститься також в розміщеному тексті наступного змісту : «22 грудня він же здійснив очищення 1 транспортного засобу, але вже на суму 985 гривень. Нарешті 29 січня 2018 року той самий підприємець омив для університету 1 автомобіль - за 12 000 гривень». Та на спростування цієї негативної посилається на цивільно-правові договори з ФОП ОСОБА_14, який надавав університету послуги з автомийки транспорту та на акти прийому передачі виконаних робіт.

Поширення відповідачем вищезазначеної інформації відбулося шляхом її доведення до відома невизначеному колу осіб, а саме вбачається, що недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3 національного технічного університету та його ректора, лише у соціальній мережі РасеЬоок переглянуло не менше 184 осіб, з них 86 осіб поділилися з іншими користувачами мережі, які в свою чергу мали можливість поширювати вказану недостовірну інформацію в необмеженій кількості та невизначеному колу осіб. Недостовірна інформація, щодо університету, а також принизливі оціночні судження ОСОБА_5, з приводу діяльності ректора ОСОБА_6 безпосередньо стосується особистих немайнових прав університету , ганьбить ділову репутацію навчального закладу та завдала навчальному закладу моральної ( немайнової) шкоди. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Наслідком розповсюдження ОСОБА_5 негативної недостовірної інформації та принизливих оціночних суджень стосовно діяльності ОСОБА_3 національного технічного університету , є зниження престижу та підрив довіри до діяльності університету, що об’єктивно вплине на зменшення кількості осіб, які виявлять бажання вступити на навчання до університету , у тому числі на договірній основі.

Враховуючи, що негативна недостовірна інформація та принизливі оціночні судження відповідача, які поширено і на даний час не спростовано у популярній соціальній мережі РасеЬоок, а також на регулярно відвідуваному інтернет-користувачами новинному сайті http://zmist/pl/ua, який сприймаються читачами як надійне джерело, отримали суспільний резонанс, який реально знизив престиж, оцінку та довіру до діяльності ОСОБА_3 національного технічного університету та його керівника в очах пересічних громадян, ділових партнерів, МОН України, викладачів, студентів і майбутніх здобувачів вищої освіти, та як наслідок завдав шкоди діловій репутації університету , з урахуванням рівня доведеності обставин заподіяння немайнової шкоди, позивач вважає справедливим та виваженим відшкодуванням за завдану шкоду стягнення з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 110 000 гривень моральної шкоди.

Як вже зазначалась вище вказана позовна заява надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави 27.03.2018 року.

Всі судді Октябрського районного суду м. Полтави заявили самовідвід з тих підстав, що блогер ОСОБА_5 є чоловіком судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. та неодноразово виступав з критичними статтями на адресу суддів Октябрського районного суду м. Полтави.

Після самовідводів суддів цього суду, за розпорядженням голови Октябрського районного суду м. Полтава справа передана на розгляд до Диканського районного суду Полтавської області.

31.05.2018 року Диканський районний суд Полтавської області повернув справу до Октябрського районного суду м. Полтави, посилаючись на те, що Диканський районний суд Полтавської області не є територіально наближеним до Октябрського районного суду м. Полтави.

01.06.2018 року справа була передана на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області.

Всі судді Полтавського районного суду Полтавської області заявили самовідвід щодо розгляду вказаної справи з тих підстав, що ОСОБА_5 є чоловіком судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.

Справа передана на розгляд до Ленінського районного суду м. Полтави, а саме 11.06.2018 року справа надійшла до вказаного суду.

Всі судді Ленінського районного суду м. Полтави заявили самовідвід щодо розгляду вказаної справи з аналогічних підстав.

21.08.2018 року справа надійшла на розгляд Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою від 22.08.2018 року позовна заява залишена без руху , у зв»язку з несплатою позивачем у повному розмірі судового збору, та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали суд у.

03.09.2018 року недоліки зазначені в ухвалі від 22.08.2018 року усунуті, судовий збір сплачений повністю..

03.09.2018 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження 19.09.2018 року, ОСОБА_3 національний технічний університет 07.09.2018 року, ОСОБА_5 02.10.2018 року.

22.10.2018 року від ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадженні та про розгляд справи з повідомленням сторін.

Заяви від позивача та ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4, в інтересах якої такий позов пред»явлений до суду не надходили.

Ухвалою суду від 02.11.2018 року відмовлено ОСОБА_5 у розгляді справи у порядку загального позовного провадження та розгляду справи з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, вивчивши відзив на позов та надані до нього докази суд ді йшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі FасеЬоок за інтернет адресою https://www. FасеЬоок.com/Igor.M.Gavrylenko та на сайті http://zmist/pl/ua у розділі новини за інтернет адресою http://zmist/pl/ua/news розмістив публікацію « Польоти і зальоти ректора ОСОБА_6», в якій висвітлив свою особисту думку щодо роботи ректора ОСОБА_3 національного технічного університету ОСОБА_6 .

Предметом позовних вимог є витяги із вказаної публікації яка стосувалась відряджень ректора університету ОСОБА_6 , першого проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_7, проректора з науково-педагогічної роботи, соціальної роботи та міжнародного співробітництва ОСОБА_8, завідувача сектором по роботі з грантоутворюючими організаціями та міжнародного співробітництва відділу міжнародних зв’язків ОСОБА_9 , а також співробітників Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для участі з 05 по 08 жовтня 2017 року у м. Баку Респбуліки Азербайджан WST Grour LLC (м. Краків , Польща) NET – Conference Baku-2017 в рамках 11-ї Азербайджанської міжнародної виставки освіти та міжнародного проекту «Нова освітня тенденція» і цивільно-правових угод про надання послуг з авто мийки транспорту навчального закладу .

Так позивач просив визнати недостовірною інформацію та спростувати її, яка викладена в наступних реченнях публікації: «у складі делегації ПНТУ перебували міністерські співробітники котрі не є працівниками техуніверситету. І вони не мали права отримувати якісь вигоди коштом останнього»; «22 грудня він же здійснив очищення 1 транспортного засобу, але вже на суму985 гривень. Нарешті 29 січня 2018 року той самий підприємець омив для університету 1 автомобіль - за 12 000 гривень».

Вказані публікації на думку позивача є - негативною недостовірною інформацією,.

Оціночні судження стосовно діяльності ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 є принизливими , знижують престиж та підрив довіри до діяльності університету, що об’єктивно послугує зменшенню осіб, які виявлять бажання вступити на навчання до університету , у тому числі на договірній основі.

Та обставина, що саме публікація такого змісту викладена в соціальній мережі ОСОБА_5 не заперечується відповідачем, що підтверджується змістом відзиву на позов.

Із змісту частини тексту публікації, що оскаржується позивачем , як недостовірна інформація, яка принижує ділову репутацію навчального закладу та спричинила моральну ( немайнову) шкоду убачається, що вказана інформація не є відомостями, які містять конкретні, фактичні дані, щодо висвітлених подій , а містить особисту думку автора публікації щодо діяльності ректора ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4, яку він вважає негативною, такою, що порушує вимоги чинного законодавства, та яка суперечить моральним засадам суспільства.

Характер зазначеної інформації дає підстави дійти до висновку, що вона не є фактичним твердженням, а оціночним судженням автора, що зазначено навіть в позовній заяві, оскільки позивач у всьому тексті позовної заяви заявляє, що оціночні судження автора публікації є хибними.

Отже сам позивач зазначає, що оскаржуваний текст публікації є оціночним судженням автора публікації ОСОБА_5, однак дає цим судження характеристику – як хибні судження.

Стаття 30 ЗУ « Про інформацію» визначає, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб

висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Оспорювана позивачем частина публікацій відповідача за змістом не є брутальною, принизливою чи непристойною.

Частина 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Пунктами 15, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №1від 27 лютого 2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частина публікації відповідача, яку позивач просить визнати недостовірними, не містить недостовірної інформації фактичного характеру, а містить оціночні судження з приводу нецільового, як на думку автора, використання коштів.

Враховуючи викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Так як суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання інформації, яка викладена в окремих реченнях публікації відповідача, недостовірною та її спростування, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної ( немайнової) шкоди та вимоги про стягнення витрат по справі не підлягають задоволенню..

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог адвоката ОСОБА_1 об’єднання «Юридична компанія «Кредо» ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 національного технічного університету імені ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту недостовірності інформації, її спростування, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 національний технічний університет імені ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ 02071100, 36011 м. Полтава, проспект Першотравневий, 24.

Відповідач ОСОБА_5, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , прож. ІНФОРМАЦІЯ_1. КВ. 23.

Суддя Л.М. Васильєва

.