Рішення № 77564330, 01.11.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1964/18

Провадження № 2/419/451/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді –Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря – Московченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Ярославни до ОСОБА_2, КП «Жилбудсервіс» про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю та зобов'язання розподілити особові рахунки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2, КП «Жилбудсервіс» про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю та зобов'язання розподілити особові рахунки.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частки вищевказаної квартири є її брат ОСОБА_2

Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 10.07.1992 року на квартиру АДРЕСА_1, спірна квартира є двокімнатною, житлова площа квартири - 30,70 кв.м., загальна площа - 47,80 кв.м., у тому числі: 1-а кімната площею 12.4 кв.м., 2-а кімната площею 18.3 кв.м., кухня площею 7,7 кв.м., ванна кімната площею 2.9 кв.м., коридор площею 5.5 кв. м., вбудована шафа площею 0.5 кв.м., комора площею 0.5 кв. м.

На теперішній час ОСОБА_2 у спірній квартирі не мешкає, оскільки з 1998 р. мешкає в м. Луганськ, що є тимчасово непідконтрольною територією України. ОСОБА_2 жодного разу не сплачував комунальних платежів та на неодноразові вимоги позивача відмовляється сплачувати за себе комунальні платежі.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд встановити порядок користування квартирою № 5 в будинку № 13 по вул. Центральна в м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, а саме:

- у користування ОСОБА_1 виділити житлову кімнату, площею 18.3 кв.м.;

- у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату, площею 12.4 кв.м.;

- у загальному користуванні залишити: кухню площею 7,7 кв.м., ванну кімнату площею 2.9 кв.м., коридор площею 5.5 кв.м., вбудовану шафу площею 05 кв.м., комору площею 0.5 кв.м. та зобов’язати КП «Жилбудсервіс» розподілити особові рахунки на оплату послуг з централізованого опалення, що надаються в квартиру, відповідно до встановленого порядку користування квартирою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належними чином сповіщений про час та місце судового засідання, що підтверджується судовим викликом, розміщеним безпосередньо на офіційній сторінці Новоайдарського районного суду веб-порталу судової влади України (а.с.47).

Представник відповідача КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, просила суд розподілити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 3820,31 грн (послуга управління – 3700,08 грн та вивезення побутових відходів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частки вищевказаної квартири є її брат ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 10.07.1992 року на квартиру АДРЕСА_1, спірна квартира є двокімнатною, житлова площа квартири - 30,70 кв.м., загальна площа - 47,80 кв.м., у тому числі: 1-а кімната площею 12.4 кв.м., 2-а кімната площею 18.3 кв.м., кухня площею 7,7 кв.м., ванна кімната площею 2.9 кв.м., коридор площею 5.5 кв. м., вбудована шафа площею 0.5 кв.м., комора площею 0.5 кв. м. (а.с.9-12).

На теперішній час ОСОБА_2 у спірній квартирі не мешкає, оскільки з 1998 р. мешкає в м. Луганськ, що є тимчасово непідконтрольною територією України. ОСОБА_2 жодного разу не сплачував комунальних платежів та на неодноразові вимоги позивача відмовляється сплачувати за себе комунальні платежі.

Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1,2 статті 317 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Пленум Верховного Суду України у пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Пунктами 10, 13 «Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати.

Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Пунктом 6 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» визначено, що якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

При вирішенні питання щодо встановлення порядку користування квартирою, суд враховує характеристики жилого приміщення, той факт, що власниками по 1/2 частки квартири є сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також враховуючи основний принцип при вирішенні питання щодо встановлення порядку користування майном, визначений ст. 358 ЦК України (відповідність частці), вважає за доцільне та справедливе виділити в володіння та користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні приміщення:

- ОСОБА_1 виділити житлову кімнату, площею 18.3 кв.м.;

- ОСОБА_2 виділити житлову кімнату, площею 12.4 кв.м. В загальному користуванні залишити: кухню площею 7,7 кв.м., ванну кімнату площею 2.9 кв.м., коридор площею 5.5 кв.м., вбудовану шафу площею 05 кв.м., комору площею 0.5 кв.м.

Вказаний порядок найбільш відповідає ідеальним часткам осіб у праві власності на квартиру, що відповідає змісту ст. 358 ЦК України.

Суд зауважує, що встановлення співвласниками порядку користування квартирою з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, такі частини не перетворюються в об’єкт самостійної власності кожного з них та такі приміщення не завжди можуть точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно. Така ж правова позиція, викладена у Постанові Верховного суду України від 03.04.2013 року у справі № 6-12цс13, яку суд зобов’язаний враховувати при виборі правової норми, що підлягає до застосування до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Суд не приймає до уваги вимогу відповідача щодо необхідності розподілення між співвласниками квартири АДРЕСА_2 розміру заборгованості, яка утворилася станом на 01.09.2018 р. у розмірі 3820,31 грн, оскільки дана заборгованість виникла до визначення порядку користування квартирою.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають можливості спільно за домовленістю здійснювати оплату за надані комунальні послуги, відповідно до належної їм частки квартири, тому вказане можливе лише за умови розподілу особових рахунків між співвласниками після встановлення порядку користування житлом.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із встановленням фактичного порядку користування спірною квартирою та розподілу особових рахунків між співвласниками.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 704,80 грн.

На підставі ст. ст. 319, 356, 358, 364 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 Ярославни до ОСОБА_2, КП «Жилбудсервіс» про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю та зобов'язання розподілити особові рахунки -задовольнити.

Встановити між співвласниками квартири АДРЕСА_3 порядок користування наступним чином:

- у користування ОСОБА_1 Ярославни, ІНФОРМАЦІЯ_1, виділити житлову кімнату, площею 18.3 кв.м.;

- у користування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, виділити житлову кімнату, площею 12.4 кв.м.;

- у загальному користуванні залишити: кухню площею 7,7 кв.м., ванну кімнату площею 2.9 кв.м., коридор площею 5.5 кв.м., вбудовану шафу площею 05 кв.м., комору площею 0.5 кв.м.

Зобов’язати КП «Жилбудсервіс» розподілити між співвласниками особові рахунки на оплату послуг з централізованого опалення, що надаються в квартиру АДРЕСА_4, відповідно до встановленого порядку користування квартирою.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідн. № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 Ярославни, ідн. № НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк