Постанова № 7756304, 26.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.01.10Справа №2а-6207/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Арктур»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим,

Старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Сорокіна Вадима Віталійовича,

Старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Вегбієва Руслана Ісмаїловича

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

за участю представників:

позивача ОСОБА_3, директор, наказ № 1к від 06.04.2001 року;

першого відповідача ОСОБА_4, довіреність № 3,10 від 01.12.2009 року;

другого відповідача не зявився;

третього відповідача Вегбієв Р.І., посвідчення НОМЕР_1

Суть спору: Приватне підприємство «Арктур» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дій старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Сорокіна Вадима Віталійовича, старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції в м.Сімферополь АР Крим Вегбієва Руслана Ісмаїловича щодо проведення перевірки кафе «Пікассо», що належить приватному підприємству «Арктур» та складення акту перевірки № 001365 від 08.04.2009 року; визнання протиправним та скасування рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим від 22.04.2009 року № 0007442303 та № 0007462303 про застосування фінансових санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.01.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підставі, наведених у адміністративному позові.

Представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим та старший державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Вегбієв Р.І. заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірка субєкта господарської діяльності була проведена на підставі та в межах повноважень, наданих посадовим особам державної податкової служби, з дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку проведення таких перевірок, що виключає протиправність у діях податкових інспекторів під час проведення перевірки. Що стосується рішень про застосування фінансових санкцій, то вони прийняті у звязку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та патентування деяких видів підприємницької діяльності, тому не має підстав для їх скасування. На підставі зазначеного вище, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Старший державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Сорокін Вадим Віталійович у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суд не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим старшим державним податковим ревізором-інспектором Сорокіним Вадимом Віталійовичем та старшим державним податковим ревізором-інспектором Вегбієвим Русланом Ісмаїловичем на підставі направлень на перевірку від 06.04.2009 року № 265/23-3 та № 266/23-3 відповідно, 08.04.2009 року було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій господарської одиниці кафе «Пікассо», що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 13/7, та належить приватному підприємству «Арктур».

Перевірку було проведено в присутності працівника позивача бармена ОСОБА_7, якому перед початком перевірки були надані направлення на проведення перевірки.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» ( далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205,позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що проведена перевірка є плановою перевіркою, однак відповідачем в порушення ст. 11 Закону «Про державну податкову службу» не було письмово повідомлено за десять днів про час та дату початку проведення перевірки та закінчення її проведення.

Суд зазначає, що за характером перевірки, яку проводив відповідач, вона не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1-2 ст.11 Закону, оскільки під час її проведення не перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), не досліджувались сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Наявність перевірки господарської одиниці кафе «Пікассо», яка належить позивачу, у плані-графіку роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим на квітень 2009 року не свідчить про плановий характер перевірки в розумінні ч. 1 ст. 11 Закону, в даному випадку планова перевірка це похідне поняття від словосполучення «план на місяць».

Як було зазначене вище, державними податковими ревізорами-інспекторами Сорокіним В.В. та Вегбієвим Р.І. перед початком перевірки представнику позивача були вручені направлення на проведення перевірки.

Цей факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями направлень, виданих 06.04.2009 року Старшому державному податковому ревізору-інспектору Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Сорокіну Вадиму Віталійовичу № 265/23-3 та Старшому державному податковому ревізору-інспектору Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Вегбієву Руслану Ісмаїловичу № 266/23-3, на проведення перевірки приватного підприємства «Арктур» з питань дотримання Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (а.с.15-16).

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим Сорокіним В.В. та Вегбієвим Р.І. перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, було проведено на підставі та в межах закону, що виключає ознаки протиправності в їх діях.

За результатами перевірки, проведеної 08.04.2009 року був складений акт №001365/0528/01/09/23/31469887 (а.с.8-11), в якому зроблений висновок про порушення позивачем положень п.п. 1, 2, 6, 11, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції; не видання особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок; проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, позивачем було порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, що виявилося у здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії та ст.ст. 3,7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.

На підставі зазначеного акту відповідачем 22.04.2009 року р. були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій № 0007462303, в якому визначено суму штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 1700,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007442303, в якому визначено суму штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення п.п. 1,2,13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 2265,00 грн.(а.с.31-32).

Зазначені рішення були отримані відповідачем 24.04.2009 року та 27.04.2009 року відповідно, про що свідчать відмітки про вручення на корінцях цих рішень.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, при цьому під розрахунковою операцією слід розуміти приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Розрахунковий документ являє собою документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки було придбано 100 гр. текіли «Sauza gold», одна пляшка шампанського «Гламур», одна філіжанка кави, три стакани соку «Sandora», кальян, 100 гр. горілки «Nemiroff».

Загальна сума покупки склала 163,00 грн., проте здійснена розрахункова операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій Mini-500.02 Ме, заводський номер ПБ 57014838, фіскальний номер 0109006502, версія програмного забезпечення 52-01, який належить приватному підприємству «Арктур» та встановлений у кафе «Пікассо» для проведення розрахункових операцій у встановленому законом порядку. До того ж, покупцеві не був виданий розрахунковий документ, що підтверджується даними акту перевірки №001365/0528/01/09/23/31469887 від 08.04.2009 року.

Крім того, під час перевірки було виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, невідповідність склала 290,00 грн., про що свідчать дані акту перевірки, а також опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків (а.с.36).

В ході розгляду справи позивачем у порядку ст. 71 КАС України не було наведено доказів того, що висновки, зроблені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Враховуючи, що сума коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій та на яку не було видано розрахунковий документ, становить 163,00 грн., то сума штрафних санкцій, розрахована у пятикратному розмірі від суми покупки, повинна становити 815,00 грн. (163,00 грн.х5).

Відповідно до ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, за не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у розмірі 290,00 грн. повинна бути застосована штрафна санкція у розмірі 1450,00 грн. (290,00 грн.х5).

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно прийнято рішення № 0007442303 від 22.04.2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2265,00 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та тютюновими виробами визначені у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ст. 15 вказаного закону роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст. 1 Закону під ліцензією слід розуміти документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку

Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначена у ст. 17, відповідно до якої у разі здійснення оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій накладається штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару , але не менше 1700 грн.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності визначений Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», відповідно до ч. 1 ст. 2 якого під торговим патентом слід розуміти це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не було наведено доказів того, що він має ліцензію відповідного зразка на продаж тютюнових виробів. Проте як, відповідно до акту перевірки №001365/0528/01/09/23/31469887 від 08.04.2009 року під час проведення перевірки було придбано кальян з тютюном яблучного смаку за ціною 35,00 грн., зі вмістом нікотину 0,5 мг, штрих код 6253503310105, акцизна марка 089276.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим рішення № 0007462303 від 22.04.2009 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. прийнято правомірно, на підставі та в межах закону.

За таких обставин, вивчивши надані сторонами документи, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 01.02.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог - відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.