
Справа № 349/813/16-а
Провадження № 2-а/349/23/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 листопада 2018 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Могили Р.Г.
за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 349/813/16-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови від 06 липня 2016 року №1045/30514/16 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України ( далі - МК України) та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Позов мотивовано тим, що 06 липня 2016 року постановою заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДВС ОСОБА_4 у справі про порушення митних правил №1045/30514/16 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. за вчинення митного правопорушення за ч.3 ст.470 Митного кодексу України. З винесеною постановою він не погоджується, оскільки вважає, що митний орган неправильно та неповно дослідив докази і встановив обставини у справі та застосував норми ст. 470 МК України.
Вказує, що 28 квітня 2016 року він ввіз автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний номер республіки Естонія 377 ВGN на митну територію України через митний пост «Рава Руська» Львівської митниці ДФС для особистого користування. 17 червня 2016 року при виїзді з території України на нього було складено протокол про порушення митних правил у якому зазначено, що він не вивіз вказаний автомобіль за межі митної території України у визначений ст.95 МК України строк, перевищив його більш ніж на 10 діб. З накладеним на нього адміністративним стягненням не погоджується з тих підстав, що він є особою нерезидентом згідно ст.4 п.33.пп.в) МК України, а за ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. З цих підстав просив постанову скасувати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 митниця Державної фіскальної служби ( далі- Закарпатська митниця ДФС ) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 17 червня 2016 року о 21 год.07 хв. в зону митного контролю митного поста «Лужанка» ОСОБА_3 митниці заїхав автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер Естонії 377 ВGN під керуванням громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_2 При перетині кордону ОСОБА_2 подав реєстраційний документ на транспортний засіб та паспорт громадянина ОСОБА_5 для виїзду за кордон 51№5653051 від 11.02.2013 року. Крім того, надав посвідку на постійне проживання в Україні серія ІФ №010664 , видану 18.02.2010 року, в якій зазначено місце постійного проживання в Україні за адресою с.Журів, вул.Колгоспна, 15, Рогатинського району Івано-Франківської області. Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної системи Держмитслужби було встановлено, що вказаний транспортний засіб був ввезений громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_2 на митну територію України 28 квітня 2016 року о 14 год. 23 хв. через митний пост «Рава – Руська» Львівської митниці у митному режимі транзит. Згідно п.1 ст. 95 МК України, строк транзиту транспортного засобу через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб. При перетині митного кордону України громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_2 до митного контролю надав тимчасову посвідку серії ІФ №010664 на постійне проживання на території України, а тому він згідно п.п.в) п.50 ст.4 МК України є резидентом.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, письмові пояснення представника відповідача , дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Встановлено, що через пункт пропуску «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС у митному режимі «транзит» 28 квітня 2016 року громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_2 ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц» реєстраційний номер республіки Естонія 377 ВGN.
Постановою заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДФС від 06 липня 2016 року в справі про порушення митних правил №1045/30514/16 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 грн.
Згідно даної постанови громадянин ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_2 порушив строки транзиту транспортного засобу, визначені п.1 ст.95 МК України, а саме не вивіз за межі митної території України автомобіль марки «Мерседес Бенц» реєстраційний номер республіки Естонія 377 ВGN в строк до 08 травня 2016 року включно.
Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу та без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 МК України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільної транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно із ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.
Митний режим «транзит» та митний режим «тимчасове ввезення» є різними митними режимами та відповідно до ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Згідно виду на проживання серія Р А0050277, перекладеного на українську мову та нотаріально посвідченого, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець України, росіянин є довгостроковим резидентом Європейського Союзу . Документ видано департаментом поліції і прикордонної охорони 16.04.2013 року з терміном дії до 16.04.2018 року. Транспортний засіб марки «Мерседес Бенц» реєстраційний номер 377 ВGN зареєстрований в Естонії 14 травня 2012 року, власник – ОСОБА_2, житель м.Талліна, повіт Гар’юмаа, вул.Умера 40 13.
Згідно п.п. «в») п. 33 ч.1 ст.4 МК України нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 стверджував, що транспортний засіб на іноземній реєстрації ввіз на митну територію України для особистого користування і оскільки він є резидентом Європейського Союзу, має постійне місце проживання в Естонії, де також зареєстрований транспортний засіб «Мерседес Бенц» реєстраційний номер республіки Естонія 377 ВGN вважав, що йому був встановлений строк в один рік для вивезення зазначеного автомобіля за межі митної території України.
Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи позивача про те, що він ввозив транспортний засіб виключно для особистого користування, відповідачем (суб'єктом владних повноважень) всупереч вимогам ст.77 КАС України не спростовано.
Доказів дотримання вимог ст.381 МК України при поміщенні транспортного засобу в митний режим «транзит» відповідачем суду не надано.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст. 62 Конституції України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 МК України не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 72,77, 243,246, 286 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1045/30514/16 від 06 липня 2016 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, винесену заступником начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_4, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.Г. Могила
Судове рішення № 77562341, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 02.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 349/813/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: