Ухвала суду № 77562233, 02.11.2018, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/204/18

Справа № 355/322/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2018 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р. М.

При секретарі Настич Н. А.

За участю представника позивача ОСОБА_1

Відповідача ОСОБА_2

Представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області заяву про самовідвід головуючого судді Лялик Р. М.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2018 року головуючим суддею по вказаній судовій справа визначено суддю Лялик Р. М.

В судовому засіданні суддя Лялик Р.М. заявив самовідвід з підстав того, що процесуальна поведінка представників відповідачки вказує на наявність у неї сумнівів в неупередженості та об’єктивності головуючого судді по справі, відтак, вважає вказані обставини такими, що порушуватимуть право відповідачки на справедливий судовий розгляд справи стосовно неї незалежним та безстороннім судом.

Представник позивачки вважає заяву про злочин, подану представником відповідачки ОСОБА_3 тиском на суд.

Відповідачка та її представники в судовому засіданні заяву про самовідвід підтримали.

Розглянувши заяву, матеріали справи, заслухавши учасників справи та їх представників, судом встановлено наступне.

Право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (п. 66 рішення від 10.12.1999 року, заява № 4785/02), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді, а суддя, як визначено статтею 3 вказаного Кодексу, має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Підстави для самовідводу судді визначено положеннями ст. 36 ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

З підстав, зазначених, зокрема, у статті 36 ЦПК України, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1, 3 ст. 39 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2018 року до судового засідання, призначеного на вказану дату, через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про відвід, в якій остання вказувала на той факт, що судді Березанського міського суду Київської області, які мають посвідчення, завірені гербовою печаткою Президента України і гербовою печаткою Верховної ОСОБА_6 України, не набули повноважень діяти від імені держави Україна, а саме розглядати справи та виносити рішення від імені України. Відтак, просить привести у відповідність до ст. 20 Конституції України посвідчення всіх суддів Березанського міського суду Київської області та зупинити розгляд вказаної справи № 355/322/18 до приведення у відповідність до ст. 20 Конституції України посвідчення судді Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М.

Також в підготовчому судовому засіданні 18.07.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 було подано ще одну заяву про відвід судді Лялика Р. М. № 2, в якій остання вказувала на зловживання представником позивача ОСОБА_1 своїми процесуальними правами та на його намагання з корисливих мотивів шахрайськими діями шляхом обману та подачі завідомо безпідставного позову до суду стягнути з її довірительки – ОСОБА_2 надуману суму в розмірі 856 616 грн. Відтак, посилаючись на безпідставність відкриття провадження за позовом з підстав, наведених в п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, а також неналежну його перевірку суддею Лялик Р. М. на предмет сфабрикованості при отриманні справи, вказує на наявність зговору судді з представником позивача ОСОБА_1 та його зацікавленість в результатах розгляду справи, тому висловлює йому недовіру та заявляє відвід.

У задоволенні вказаних заяв ухвалами Березанського міського суду Київської області від 18.07.2018 року було відмовлено.

Крім того, 18.07.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулась до Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області із заявою про злочин, зареєстрованою 18.07.2018 року в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області за № 5148, в якій вказувала на той факт, юридична особа Березанський міський суд Київської області фіктивно внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, не є і не може бути органом судової гілки влади, а в діях громадянина ОСОБА_6 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 255, 353, 358 КК України, відтак, просила внести по даному факту відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Таким чином, процесуальна поведінка представників відповідачки вказує на наявність в неї недовіри даному складу суду, яка сама по собі може створити у сторін чи іншого стороннього спостерігача враження необ’єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стати причиною сумнівів в справедливості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи дані обставини, вважаю, що заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,36,39-40,259-261 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву судді Лялик Романа Михайловича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми - задовольнити.

Справу № 355/322/18, провадження № 2/356/204/18 передати до канцелярії Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Р. М. Лялик